08 червня 2016 р. Справа № 804/2470/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Науково-виробничого об'єднання «Павлоградський хімічний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Науково-виробничого об'єднання «Павлоградський хімічний завод», в якому просить: стягнути з Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод»адміністративно-господарські санкції у розмірі 1015029,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно господарські санкції за нездійснення працевлаштування інвалідів у 2015 році.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» є шкідливі умовипраці, в яких праця інвалідів не допускається. Про даний факт свідчать картки шкідливих умов праці, де підприємством відповідно до чинного законодавства скорочується штат інвалідів для працевлаштування. На виконання вимог законодавства відповідач направляв до центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів. Підприємство повинно створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і надавати звіти до державної служби зайнятості. До такої інформації відноситься форма 3-ПН, яка щомісяця надавалась відповідачем до державної служби зайнятості. Крім інформації, до державної служби зайнятості, підприємство неодноразово подавало оголошення в ефірі про пропоновані вакансії для інвалідів. Отже, відповідачем не порушувались норми законодавства, тому, позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон) встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Судом встановлено, що 22 лютого 2016 року Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» подало звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу визначена у кількості 1242 особи за рік, з них працювало інвалідів 37 осіб, кількість інвалідів, які мали працювати - 33 особи.
22.02.2016 р. на підставі п.5 Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, та згідно закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постанови КМУ від 31.01.2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», співробітниками Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було здійснено аналіз правильності розрахунків в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» за 2015 рік, за результатами якої складено Акт № 24 від 22.02.2016 р.
За результатами здійсненого аналізу встановлено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: кількість інвалідів-штатних працівників має складати 50 осіб. Тобто, підприємством не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 13 осіб. Також, не нарахована сума адміністративно-господарських санкцій. Отже, позивачем запропоновано ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» до 15.04.2016 р. перерахувати нараховані адміністративно-господарських санкції на рахунок позивача в сумі 1015029,99 грн.
Таким чином, матеріали справи підтверджують наявність обставин, які визначені ст. 20 Закону у якості правопорушення в сфері господарської діяльності. Однак, загальні принципи відповідальності за такі правопорушення визначені у Господарському кодексі України, відповідно до ч. 1 ст. 218 якого, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другої названої статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Матеріали справи підтверджують, що відповідачем вживались всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів, які проявлялись у наступному.
Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.
Під час судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» впродовж 2015 р. подавались до органів Державної служби зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів (звітність форми №3-ПН). Копії звітів містяться у справі.
Щодо звіту форми 10 ПІ підприємство, відповідно до чинного законодавства робить примітку у формі «*», яка відповідає у даному випадку про шкідливі умови праці для інвалідів та дає можливість для скорочення штату інвалідів. Так як на Державному підприємству «Науково-виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод» є шкідливі умови праці, в яких праця інвалідів зовсім не допускається. Про даний факт свідчать картки шкідливих умов праці, де підприємство відповідно до чинного законодавства України скорочується штат інваліді для працевлаштування, та дозволяє в Довідці 10 ПІ відповідно до Постанови Міністерства праці від 01.09.1992 р. №41 «Про методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць», а також відповідно до Постанови КМУ від 01.08.1992 р. №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Крім того, відповідачем у 2015 році вживались заходи щодо самостійного пошуку інвалідів, зокрема, у газетах «Західний Донбас», «ТН Експрес» та «Безкоштовні оголошення» підприємство розміщало оголошення про наявність вакантних місць для інвалідів.
Таким чином, Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» у 2015 р. виконано обов'язок щодо надання інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що Державною службою зайнятості протягом 2015 року видано 2 направлення щодо інвалідів, за якими обидва кандидата були працевлаштовані відповідно до кваліфікаційних вимог.
Будь-яких доказів відмови Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» в працевлаштуванні інвалідів матеріали справи не містять.
На думку суду позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідач вжив всіх передбачених чинним законодавством заходів, направлених на забезпечення працевлаштування інвалідів та уникнення встановленої законом відповідальності. Крім того, створення відповідачем для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Так, елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Суд дійшов висновку, що роботодавець вжив необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, отже, застосування у такому випадку адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць є таким, що суперечить чинному законодавству України.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 13.06.2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 13.06.2016р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_4