Справа № 226/1522/16-ц
ЄУН 226/1522/16-ц
Провадження № 2/226/673/2016
31 жовтня 2016 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І.В.,
при секретарі Альберті О.В., Григор О.І.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в обґрунтування якого вказала, що з відповідачем знаходиться у юридичному шлюбі з 14.07.2010 року. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На теперішній час вона бажає розірвати їх шлюб, хоча вони з чоловіком і мешкають за однією адресою, але однією родиною фактично не проживають, шлюбні відносини не підтримують та спільне господарство ними не ведеться. Вони з чоловіком не розуміють одне одного. Їх шлюб розпався, так як їх сімейне життя не склалося внаслідок повної протилежності характерів, різних поглядів на сімейні відносини, внаслідок чого між ними постійно виникали різномовності та сварки, кожного в них своє життя. Діти, за спільною домовленістю між сторонами мешкають разом з позивачем. На час подання позову до суду, спору про поділ спільного майна між ними немає. Просила суд їх шлюб з відповідачем розірвати, прізвище після розірвання шлюбу залишити «Травкіна».
Позивач у судовому засіданні на позовних вимогах наполягала та пояснила, що незважаючи на відведений їм судом строк для примирення, відповідач за місяць не зробив того, чого вона просила, а саме не бажає закодуватися від зловживання спиртними напоями, а тому наполягала на розірванні шлюбу судом.
Відповідач у суді з позовними вимогами не погодився та пояснив суду, що у них є неповнолітні діти, він бажає бачити як вони ростуть, а також бажає стати на шлях виправлення. Вважає, що вони частково примирилися, але позивач взагалі не бажає з ним мешкати. Він не закодувався від зловживання спиртними напоями тому, що вважає, що він не зловживає спиртними напоями і тому не від чого кодуватися.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 14.07.2005 року (а.с. 8).
Під час перебування у шлюбних відносинах в них народилися діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_4, 14 серпня 2012 року (а.с. 9, 10).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом за вимогою відповідача приймалися заходи щодо збереження сім'ї та відновлення сімейних стосунків, в зв'язку з чим ухвалою Димитровського міського суду від 29 вересня 2016 року сторонам надавався строк один місяць для примирення, однак, позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки вважає, що примирення між ними не відбулося, не розірваний шлюб буде порушувати її особисті інтереси.
Відповідно до ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього кодексу в разі, якщо суд, дослідивши фактичні взаємовідносини сторін визнає, що збереження сім'ї неможливо.
Судом встановлені фактичні взаємовідносини подружжя, які не дають підстав вважати, що збереження шлюбу між ними можливо. За таких обставин суд не знаходить підстав для відмови в задоволенні позову про розірвання шлюбу.
Таким чином, оцiнивши зiбранi по справi докази, суд вважає, що шлюб мiж сторонами слiд розiрвати, так як сторони створити мiцної сім'ї за час спiльного проживання не змогли, внаслiдок чого шлюб фактично розпався, подружнi стосунки припинилися, подальше спiльне життя подружжя i збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дітей.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З цієї підстави суд вважає, що позивачу необхідно залишити прізвище «Травкіна», оскільки вона просила про це в своїй заяві.
На пiдставi ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 Сiмейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (до шлюбу - Романько), зареєстрований 14 липня 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м.Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області за актовим записом № 936, розірвати, прізвище ОСОБА_1 залишити «Травкіна».
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В.Петунін