24.10.16р. Справа № 904/7089/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд", м. Дніпро
про стягнення 1 504 693,91 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 148/1001 від 01.04.2016, представник;
від відповідача: ОСОБА_2Ю, довіреність № б/н від 11.01.2016, представник.
Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Дніпрообленерго” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 21.09.2016 № 2338-юр про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з Публічного акціонерного товариства “Дніпрометробуд” заборгованість у сумі 1 504 693,91 грн., з яких: 1 242 861,67 грн. - заборгованості за активну електроенергію, 32523,96 грн. - заборгованості із компенсації за перетоки реактивної електроенергії, 33 302,65 грн. - інфляційні втрати, 15612,20 грн. - 3% річних, 180 393,43 грн. - пеня. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1698 від 23.04.2003 про постачання електричної енергії ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” для споживачів Дніпропетровської області в частині щодо повної та своєчасної оплати за поставлену у період із жовтня 2015 року по липень 2016 року активну електроенергію та компенсації за перетоки реактивної електричної енергії за цей же період, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 1 275 385,63 грн.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у загальній сумі 180393,42 грн., 3% річних у загальній сумі 15612,20 грн. за загальний період з 10.11.2015 по 10.08.2016, а також інфляційні втрати у загальній сумі 33302,65 грн. за грудень 2015 року - липень 2016 року включно.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за активну електроенергію та компенсації за перетоки реактивної електроенергії не заперечує. Зазначає, що підприємство відповідача належить до суб'єктів господарювання державного сектору економіки. Також стверджує, що заборгованість виникла внаслідок несвоєчасних розрахунків бюджетного замовника за виконані відповідачем роботи. Вказує на тяжке фінансове становище підприємства, у зв'язку з чим просить прийняти до уваги, що примусове стягнення в ході виконавчого провадження усіх надходжень грошових коштів або звернення стягнення на основні засоби може зупинити роботу підприємства та призвести до неможливості проведення діяльності з відкачування підземних вод на ділянках будівництва метрополітену та, як наслідок, настання надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Враховуючи викладені обставини, відповідач просить при прийнятті рішення у справі відстрочити його виконання на строк до 30.04.2017 та зменшити належну до стягнення суму пені за прострочення оплати за спожиту електроенергію до 5000,00 грн.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення та заявлені клопотання щодо відстрочки та зменшення пені з підстав, зазначених у відзиві.
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду від 23.08.2016 з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2016, після чого розгляд справи відкладався на 19.10.2016 та оголошувалась перерва до 24.10.2016.
У судовому засіданні 24.10.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, правонаступником якого відповідно до статуту в новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 26.06.2012 (номер запису - 12241050100000296) є Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Дніпрообленерго” (далі - Енергопостачальник, Позивач) та Публічним акціонерним товариством “Дніпрометробуд” (далі - Споживач, Відповідач) укладений договір № 1698 від 23.04.2003 про постачання електричної енергії ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” для споживачів Дніпропетровської області (далі - Договір).
У подальшому, на підставі листа позивача від 09.02.2011 № 1067/600, укладеному між сторонами договору було присвоєно новий № 018461 (а.с. 90 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 предметом договору є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.
Згідно з пунктом 2.1 договору обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка 1 за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України.
Підтвердження фактичного обсягу спожитої споживачем електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою Звіту про спожиту електроенергію, що відображена у додатку 5, до 2-го числа місяця, що настає за звітним. У разі здійснення споживачем передачі електричної енергії, що належить енергопостачальнику або для населення, обсяги цієї електроенергії зазначаються у Звіті (додаток 5) окремо по кожній точці її обліку (пункт 2.9 договору).
Вартість поставленої (спожитої) у розрахунковому періоді (місяці) електроенергії визначається за чинними роздрібними тарифами щодо відповідної тарифної групи та за класом напруги, відповідно до яких здійснюється розрахунок обсягу спожитої електроенергії за формою, що відображена у додатку 5 до цього договору (пункт 2.10 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що для визначення обсягів фактично спожитої електроенергії споживач зобов'язаний знімати показання розрахункових приладів обліку та подавати їх значення енергопостачальнику за встановленою формою (додаток 5). Графік зняття показань лічильників та порядок їх подання енергопостачальнику визначені в додатку 11.
Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів узгоджений сторонами у розділі 4 договору.
Так, відповідно до пункту 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.05.2004) споживач здійснює оплату за спожиту активну електричну енергію в розрахунковий період у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з пунктом 4.3 договору споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, що виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури енергопостачальника з наведенням у платіжних документах після слів “за перетоки реактивної електроенергії” інформації, зазначеної в пункті 4.1 цього договору. Порядок розрахунку платежів за перетоки реактивної електроенергії наведений у додатку 9-а, для споживачів із багатозонним обліком у додатку 9-6. При цьому обсяг перетоків, за яким основний споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, встановлюється з урахуванням обсягів перетоків реактивної електроенергії субспоживачів, але за винятком перетоків, що пов'язані з передачею електроенергії до мереж енергопостачальника. Основний споживач стягує платежі за перетоки реактивної енергії із субспоживачів за умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
За змістом пункту 11.4 цей договір набуває чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
На виконання умов договору постачальник за період із жовтня 2015 року по липень 2016 року поставляв споживачеві електричну енергію, що підтверджується підписаними сторонами актами про фіксацію показів приладів обліку на 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016 (а.с. 15 - 23 том 1).
На оплату активної електроенергії на загальну суму 1 242 861,67 грн. позивачем виставлялися споживачеві рахунки-розшифровки:
№ 111/1698/18-46-А/10/1 від 31.10.2015 за жовтень 2015 року на суму 100279,73 грн. зі строком оплати до 10.11.2015;
№ 111/1698/18-46-А/11/1 від 30.11.2015 за листопад 2015 року на суму 96148,02 грн. зі строком оплати до 10.12.2015;
№ 111/1698/18-46-А/12/1 від 31.12.2015 за грудень 2015 року на суму 206516,12 грн. зі строком оплати до 10.01.2016;
№ 111/1698/18-46-А/1/1 від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 197893,66 грн. зі строком оплати до 10.02.2016;
№ 111/1698/18-46-А/2/1 від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 152061,71 грн. зі строком оплати до 10.03.2016;
№ 111/1698/18-46-А/3/1 від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 124244,03 грн. зі строком оплати до 10.04.2016;
№ 111/1698/18-46-А/4/1 від 30.04.2016 за квітень 2016 року на суму 73491,31 грн. зі строком оплати до 10.05.2016;
№ 111/1698/18-46-А/5/1 від 31.05.2016 за травень 2016 року на суму 105273,05 грн. зі строком оплати до 10.06.2016;
№ 111/1698/18-46-А/6/1 від 30.06.2016 за червень 2016 року на суму 83373,34 грн. зі строком оплати до 10.07.2016;
№ 111/1698/18-46-А/7/1 від 31.07.2016 за липень 2016 року на суму 103580,70 грн. зі строком оплати до 10.08.2016.
За перетоки реактивної електричної енергії на загальну суму 32 523,96 грн. позивачем виставлялися споживачеві рахунки-розшифровки:
№ 111/1698/18-46-А/10/2 від 31.10.2015 за жовтень 2015 року на суму 4924,92 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 10.11.2015;
№ 111/1698/18-46-А/11/2 від 30.11.2015 за листопад 2015 року на суму 4018,74 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 10.12.2015;
№ 111/1698/18-46-А/12/2 від 31.12.2015 за грудень 2015 року на суму 4355,12 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 12.01.2016;
№ 111/1698/18-46-А/1/2 від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 3209,29 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 09.02.2016;
№ 111/1698/18-46-А/2/2 від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 3033,31 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 09.03.2016;
№ 111/1698/18-46-А/3/2 від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 2500,73 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 12.04.2016;
№ 111/1698/18-46-А/4/2 від 30.04.2016 за квітень 2016 року на суму 2177,46 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 10.05.2016;
№ 111/1698/18-46-А/5/2 від 31.05.2016 за травень 2016 року на суму 2787,06 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 07.06.2016;
№ 111/1698/18-46-А/6/2 від 30.06.2016 за червень 2016 року на суму 2527,57 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 07.07.2016;
№ 111/1698/18-46-А/7/2 від 31.07.2016 за липень 2016 року на суму 2989,76 грн., який з урахуванням дати отримання мав бути оплачений до 09.08.2016;
Отримання представником споживача вказаних рахунків підтверджується його електронним підписом на корінцях рахунків, здійсненим відповідно до «Порядку розрахунків та умов користування споживачем інтернет-сервісом «Особистий кабінет юридичного споживача», що є додатком 13 до договору за додатковою угодою від 01.07.2015 № НОМЕР_1/1698/18-46-А, а граничний строк оплати цих рахунків визначено відповідно до пунктів 4.2 (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.05.2004), 4.3 договору та статті 254 Цивільного кодексу України, за частиною п'ятою якої якщо останній день строку припадає на вихідний або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день (а.с. 88-89, 93 том 1).
Відповідач за отриману активну електричну енергію та перетоки реактивної електричної енергії за вказаний період не розрахувався, що і є причиною виникнення спору.
Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За змістом частини четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене строк оплати спожитої активної електричної енергії та компенсації за перетоки реактивної електричної енергії за період з жовтня 2015 року по липень 2016 року є таким, що настав.
Доказів оплати відповідач не надав, нараховану позивачем заборгованість визнав.
Отже, заявлена позивачем до стягнення заборгованість за активну електроенергію у сумі 1 242 861,67 грн. та заборгованість з компенсації за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 32 523,96 грн. за період з жовтня 2015 року по липень 2016 року підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.6 договору у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує енергопостачальнику пеню за кожний день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України. Пеня нараховується енергопостачальником, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в пунктах 4.2 і 4.3, а також після 5-денного терміну з дня одержання рахунку-фактури на інші платежі.
Позивачем розрахована пеня у загальній сумі 180 393,43 грн. за загальний період з 10.11.2015 по 10.08.2016, яка складається із двох сумм: 175 737,77 грн., нарахованих за несвоєчасну сплату грошових коштів за активну електроенергію та 4 655,66 грн., нарахованих за несвоєчасну компенсацію витрат за перетікання реактивної електроенергії.
За результатом перевірки вказаного розрахунку встановлено, що він здійснений невірно.
Так, фактична сума пені за загальний період з 10.11.2015 по 10.08.2016 із заборгованості за активну електроенергію складає 175 734,20 грн., з яких:
21766,37 грн. за період з 10.11.2015 по 10.05.2016 із заборгованості у сумі 100279,73 грн. за жовтень 2015 року, однак з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення підлягає заявлена позивачем пеня у сумі 21749,20 грн. за вказаний період;
20313,64 грн. за період з 10.12.2015 по 09.06.2016 із заборгованості у сумі 96148,02 грн. за листопад 2015 року, однак з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення підлягає заявлена позивачем пеня у сумі 20306,67 грн. за вказаний період;
41929,54 грн. за період з 10.01.2016 по 10.07.2016 із заборгованості у сумі 206516,12 грн. за грудень 2015 року;
38194,56 грн. за період з 10.02.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 197893,66 грн. за січень 2016 року, однак з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення підлягає заявлена позивачем пеня у сумі 37956,65 грн. за вказаний період;
24047,35 грн. за період з 10.03.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 152061,71 грн. за лютий 2016 року;
15017,91 грн. за період з 10.04.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 124244,03 грн. за березень 2016 року;
6449,57 грн. за період з 10.05.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 73491,31 грн. за квітень 2016 року;
5930,96 грн. за період з 10.06.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 105273,05 грн. за травень 2016 року, однак з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення підлягає заявлена позивачем пеня у сумі 5930,95 грн. за вказаний період;
2346,36 грн. за період з 10.07.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 83375,54 грн. за червень 2016 року.
Фактична сума пені за загальний період з 10.11.2015 по 10.08.2016 із заборгованості з компенсації за перетоки реактивної електричної енергії складає 4600,98 грн., з яких:
1058,76 грн. за період з 10.11.2015 по 08.05.2016 із заборгованості у сумі 4924,92 грн. за жовтень 2015 року;
841,15 грн. за період з 10.12.2016 по 07.06.2016 із заборгованості у сумі 4018,74 грн. за листопад 2015 року;
869,34 грн. за період з 12.01.2016 по 09.07.2016 із заборгованості у сумі 4355,12 грн. за грудень 2015 року;
617,83 грн. за період з 09.02.2016 по 08.08.2016 із заборгованості у сумі 3209,29 грн. за січень 2016 року;
483,34 грн. за період з 09.03.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 3033,31 грн. за лютий 2016 року;
296,26 грн. за період з 12.04.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2500,73 грн. за березень 2016 року;
191,09 грн. за період з 10.05.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2177,46 грн. за квітень 2016 року;
165,24 грн. за період з 07.06.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2787,06 грн. за травень 2016 року;
77,97 грн. за період з 07.07.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2527,57 грн. за червень 2016 року.
Отже, загальна сума пені складає 180 335,18 грн. (175 734,20 + 4600,98 = 180,335,18).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вказаної норми закону 3% річних та інфляційні втрати за своєю правовою природою є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 4.7 договору у разі прострочення платежу за спожиту електроенергію споживач на вимогу енергопостачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
За результатом перевірки розрахунку заявлених до стягнення 3% річних у загальній сумі 15190,98 грн., нарахованих із заборгованості за активну електроенергію за період з 10.11.2015 по 10.08.2016 із заборгованості за жовтень 2015 року - червень 2016 року, підстав для зменшення заявленої до стягнення суми не встановлено.
Розрахунок 3% річних у сумі 421,22 грн. за загальний період з 08.11.2015 по 10.08.2016 за компенсацію витрат за перетоки реактивної електричної енергії здійснений позивачем невірно.
За результатом перерахунку сума 3% річних фактично буде складати 417,91 грн. за загальний період з 10.11.2015 по 10.08.2016, з яких:
111,07 грн. за період з 10.11.2015 по 10.05.2016 із заборгованості у сумі 4924,92 грн. за жовтень 2015 року;
80,72 грн. за період з 10.12.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 4018,74 грн. за листопад 2015 року;
75,68 грн. за період з 12.01.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 4355,12 грн. за грудень 2015 року;
48,40 грн. за період з 09.02.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 3209,29 грн. за січень 2016 року;
38,54 грн. за період з 09.03.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 3033,31 грн. за лютий 2016 року;
24,80 грн. за період з 12.04.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2500,73 грн. за березень 2016 року;
16,60 грн. за період з 10.05.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2177,46 грн. за квітень 2016 року;
14,85 грн. за період з 07.06.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2787,06 грн. за травень 2016 року;
7,25 грн. за період з 07.07.2016 по 10.08.2016 із заборгованості у сумі 2527,57 грн. за червень 2016 року.
Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, складає 15 608,89 грн. (15190,98 + 417,91 = 15608,89).
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 33302,65 грн., з яких:
32403,93 грн. за загальний період з грудня 2015 року по липень 2016 року із заборгованості за активну електроенергію, поставлену за період із жовтня 2015 року по квітень 2016 року;
898,72 грн. за загальний період з грудня 2015 року по липень 2016 року із заборгованості з компенсації за перетоки реактивної електричної енергії за період із жовтня 2015 року по лютий 2016 року.
Перевіркою розрахунку інфляційних втрат встановлено, що позивачем не дотримані загальні правила нарахування інфляційних втрат, у тому числі невірно визначені сукупні індекси інфляції.
За наслідком перерахунку фактична сума інфляційних втрат за загальний період з грудня 2015 року по липень 2016 року із заборгованості за активну електроенергію, поставлену за період із жовтня 2015 року по лютий 2016 року, складає 31 863,46 грн., з яких:
5615,66 грн. за період з грудня 2015 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 100279,73 грн. за жовтень 2015 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 105,6%);
4615,10 грн. за період з січня 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 96148,02 грн. за листопад 2015 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 104,8%);
8054,13 грн. за період з лютого 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 206516,15 грн. за грудень 2015 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 103,9%);
8560,53 грн. за період з березня 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 197893,66 грн. за січень 2016 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 104,3%),
5018,04 грн. за період з квітня 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 152061,71 грн. за лютий 2016 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 103,3%).
Інфляційні втрати за період з травня по липень 2016 року із заборгованості за березень 2016 року у сумі 124244,03 грн. та за період з червня по липень 2016 року із заборгованості за квітень 2016 року у сумі 73491,31 грн. відсутні, оскільки у травні - липні 2016 року та червні - липні 2016 року існувала дефляція у розмірі 99,8% та 99,7% відповідно.
За наслідком перерахунку фактична сума інфляційних втрат за загальний період з грудня 2015 року по липень 2016 року із заборгованості з компенсації за перетоки реактивної електроенергії за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року складає 877,48 грн., з яких:
275,80 грн. за період з грудня 2015 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 4924,92 грн. за жовтень 2015 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 105,6%);
192,90 грн. за період з січня 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 4018,74 грн. за листопад 2015 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 104,8%);
169,85 грн. за період з лютого 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 4355,12 грн. за грудень 2015 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 103,9%);
138,83 грн. за період з березня 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 3209,29 грн. за січень 2016 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 104,3%),
100,10 грн. за період з квітня 2016 року по липень 2016 року із заборгованості у сумі 3033,31 грн. за лютий 2016 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції 103,3%).
Отже, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача,складає 32740,94 грн. (31863,46 +877,48 = 32740,94).
Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення на строк до 30.04.2017 суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення по справі господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.
За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
За змістом пункту 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності надання відстрочки виконання судового рішення строком до 30.04.2017, можливості виконати судове рішення після спливу цього строку відповідач суду не надав.
Отже, з підстав та умов надання відстрочки виконання судового рішення вбачається, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтування на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у зв'язку з чим воно не може вважатися законним і справедливим.
За таких обставин заявлене відповідачем клопотання про надання йому відстрочки задоволенню не підлягає. Однак право відповідача на звернення до суду з черговою аналогічною заявою, обгрунтованою належними та допустимими доказами, чинним законодавством не обмежене і згідно з пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 5000,00 грн. від нарахованої суми суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19.01.2011 № 10/224-10 та № 12/63.
Відповідно до підпункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Позивач не надав суду доказів на підтвердження завдання йому відповідачем збитків від порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань саме за укладеним із ним договором.
Натомість відповідач, зі свого боку, допущене ним порушення обґрунтував належними і допустимими доказами, які свідчать про поважність причин, обумовлених об'єктивними обставинами: копією звіту про фінансовий результат на 30.06.2016, копією звіту про сукупний дохід за І півріччя 2016, копією балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.09.2016, копією звіту про фінансові результати за 9 місяців, з яких вбачається збитковість підприємства: за звітний період прибуток відсутній, збитки складають 10 618 тис. грн.. (а.с.151-152, 182-183 том 1).
Разом з тим суд приймає до уваги й інтереси позивача, який так само як і відповідач є економічно важливим підприємством за сучасних умов, перебуває як і відповідач у скрутному фінансовому становищі, пов'язаному з неплатежами з боку контрагентів, потребує фінансового оздоровлення та має передбачене договором право на стягнення неустойки.
При цьому суд також враховує абсолютну відсутність платежів з боку позивача у спірний період.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
З урахуванням викладеного законним і справедливим буде зменшення пені на 30%, що у грошовому відношенні складає 54100,55 грн. (180335,18 х 30% = 54100,55 грн.).
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 126234,63 грн. (180335,18 - 54100,55 = 126234,63).
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 1504070,64 грн., з яких: 1 242 861,67 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 32 523, 96 грн. - заборгованість з компенсації за перетоки реактивної електроенергії, 126 234,63 грн. - пеня, 15 608,89 грн. - 3% річних, 32 740,94 грн. - інфляційні втрати.
При розподілі сум судового збору суд враховує, що відповідно до підпункту 3.17.4 пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на відповідача без урахування зменшення такої неустойки.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 22 561,06 грн. (1504070,64 х 22570,41/1504693,91 = 22561,06) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (49000, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 5, ідентифікаційний код 04880239) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, вул. шосе Запорізьке, буд. 22, ідентифікаційний код 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 1 242 861,67 грн., заборгованість з компенсації за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 32 523,96 грн., пеню у сумі 126 234,63 грн., 3% річних у сумі 15 608,89 грн., інфляційні втрати у сумі 32740,94 грн., судовий збір у сумі 22 561,06 грн.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.10.2016.
Суддя ОСОБА_3