Справа № 527/2012/16-к
провадження № 1-кп/527/206/16
31 жовтня 2016 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине кримінальне провадження № 1201617014000668 від 30.08.2016 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, не одруженої, освіта середня спеціальна, працюючої вчителем в Градизькій ЗОШ І-ІІ ст. № 1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
21 серпня 2016 року, близько 11-00 год., ОСОБА_4 , працюючи на посаді вожатої дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Чайка», належного ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин», розташованого в селищі Градизьк Глобинського району Полтавської області, перебуваючи в приміщенні 4-го корпусу четвертого загону, під час виконання трудових обов'язків, помітила в коридорі на тумбі мобільний телефон «Huawei TIT-U02», який був приєднаний до зарядного пристрою та електричної розетки, і в цей час у неї виник умисел та таємне викрадання чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , з корисливого мотиву, шляхом вільного доступу, від'єднала шнур зарядного пристрою і таємно викрала мобільний телефон «Huawei TIT-U02», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 2925 грн. з карткою мобільного оператора «МТС», вартістю 20 грн., з коштами на рахунку в сумі 24 грн., який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебував у користуванні її неповнолітньої внуки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Своїми незаконними діями спричинила потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2969 грн. Викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за обставин викладених вище визнала повністю. Дала аналогічні пояснення. Свої дії мотивувала тим, що схожий телефон на 18-річчя їй подарував батько. Вона під час зміни у таборі його впустила і розбила. Боялася признатися в цьому, тому, коли побачила схожий телефон, вирішила його забрати. Надіялася, що батько не помітить, що це інший телефон. Вказала, що викрадена річ була у неї в користуванні близько тижня. Коли до неї приїхали працівники поліції вона відразу все розповіла і добровільно видала «Мобілку». Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що є опікуном трьох онуків, які залишилися без матері. Дві її внучки, як сироти, в серпні 2016 року відпочивали в таборі «Чайка». По завершенню зміни їй зателефонувала внучка ОСОБА_7 і повідомила, що у ОСОБА_8 вкрали її мобільний телефон. Цей телефон вона купила для ОСОБА_8 у магазині в м. Полтава за два тижні до поїздки в табір, таким чином, заохотила дитину за хороше навчання. Після цього вона (потерпіла) змушена була звертатися до правоохоронних органів, нести грошові затрати на поїздки до них та до суду. Обвинувачена в добровільному порядку відшкодувала їй лише 260 грн. за спричинену шкоду.
Фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорювалися, тому за згодою учасників судового провадження інші докази по справі, крім показань потерпілої, обвинуваченої та даних, що її характеризують, в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувалися.
В діях ОСОБА_4 суд встановив наявність складу злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Вина обвинуваченої доведена в установленому законом порядку.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена вчинила злочин середньої тяжкості проти власності, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, за місцем проживання негативно не характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійну роботу.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування спричиненого потерпілій збитку. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Врахувавши викладене, конкретні обставини злочину, наслідки, що настали, те, що майно потерпілій повернуто, силу стримуючих факторів, якими знехтувала обвинувачена ( працюючи на педагогічній посаді викрала майно, яке перебувало у користуванні дитини) суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реальної ізоляції від суспільства. Достатнім для перевиховання винної особи є покарання у виді штрафу.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 на її користь 4800 грн. - у відшкодування майнової шкоди та 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди, підлягає задоволенню частково. Суд дійшов висновку, що сам факт крадіжки спричинив емоційний стрес для потерпілої, так як сума збитку для неї, як пенсіонерки, була значною. Крім цього, звичний уклад її життя було порушено, вона змушена була витрачати час на поїздки до правоохоронних органів, до суду, затрачати на це кошти.
Враховуючи характер та обсяг душевних страждань потерпілої , тривалість вимушених змін у її житті, час та зусилля затрачені для відновлення справедливості та покарання винної особи, суд повністю задовольняє позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн.. В частині стягнення матеріальної шкоди позов задовольняється частково - на суму 2400 грн. (сума коштів, затрачених на поїздки до правоохоронних органів шляхом наймання таксі). Виходячи з віддалі та загальновідомих розцінок виставлені затрати є реальними. В частині стягнення коштів на лікування суд відмовляє, оскільки, виходячи з діагнозу, захворювання потерпілої є хронічним і причинно-наслідковий зв'язок між подією та ним не простежується, і відповідні докази не надано.
Доля речових доказів вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди - 2400 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., а всього 3400 грн.
Речовий доказ - мобільний телефон «Huawei TIT-U02», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , залишити у розпорядженні потерпілої ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1