Справа № 526/1489/16-ц
Провадження № 2/526/794/2016
26 жовтня 2016 року м. Гадяч
Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Прокоп'євої Ю.Б.,
за участю секретаря - Лопушняк Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадячі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області, третя особа Гадяцька районна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, суд,
До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області, третя особа Гадяцька районна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову посилається на те, що 09.08.1998 року помер його батько ОСОБА_3, який був зареєстрований один за адресою вул. Центральна, 19 (колишня Дзержинського) в с. Сергіївка (колишнє село Краснознаменка) Гадяцького району Полтавської області. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді господарських будівель по вул. Центральна, 19 с. Сергіївка Гадяцького району Полтавської області, яке було збудовано починаючи з 1950 року. Інвентаризація їх не проводилася в зв'язку з чим правоустановчі документи відсутні. Згідно довідки виданої ОСОБА_2 сільською радою про склад двору, що за будинковолодінням в с. Сергіївка по вул. Центральна,19 Гадяцького району Полтавської області згідно погосподарської книги № 4, особовий рахунок № 331 станом на 01.07.1990 року відноситься до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору станом на 01.07.1990 року були ОСОБА_3 - голова двору. Земельна ділянка не приватизована. Також зазначив, що він вважається таким, що прийняв спадщину після свого батька ОСОБА_3, оскільки будучи спадкоємцем за законом першої черги вступив в управління та володіння спадковим майном. Для оформлення прав власності на спадкове майно він звернувся до Гадяцької державної нотаріальної контори Полтавської області, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів у видачі йому свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, запропонувавши йому звернутися до суду для визнання права власності на вказане спадкове майно. До складу спадкового майна, з приводу якого виник спір, належить господарські будівлі, позначені на технічному паспорті літерами : погріб - Б, колодязь - №1, що знаходиться по вул. Центральна,19 с. Сергіївка Гадяцького району Полтавської області. Вищевказані господарські будівлі входять до складу спадкового майна, оскільки на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 до кола спадкового майна належало вищевказане будинковолодіння, в якому проживав на час своєї смерті спадкодавець, на який він також має право, але із-за руйнування будинку він має право на залишені господарські будівлі, які також входять до складу спадкового майна. Тому, позивач був змушений звернутися до суду.
У судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомив, надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі. Також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі .
Представник позивача у судове засідання з'явився та надав пояснення відповідно вищевикладеному.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомив, надав до суду заяву в якій зазначив, що проти позовних вимог позивача не заперечує, просив розглянути справу без участі представника сільської ради.
Представник третьої особи Гадяцької районної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомили, надали до суду лист, в якому просили цивільну справу розглядати без участі їхнього представника, проти позовних вимог не заперечують. В листі повідомили, що після померлого 09.08.1998 року ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась.
Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності не з'явившихся осіб за наявними доказами у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки визнання відповідачем позову суперечить закону.
Суд, дослідивши матеріли справи, приходить до висновку, що позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до довідки, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 21.04.2016 року № 577 будинковолодіння в с. Сергіївка Гадяцького району Полтавської області по вул. Центральна, 19, згідно по господарської книги № 4 особовий рахунок № 331 станом на 01.07.1990 року відносилось до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору станом на 01.07.1990 року були: голова двору ОСОБА_3. Земельна ділянка 0,25 га не приватизована.
Визначення суспільної групи господарства було урегульовано Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затвердженими Центральним статистичним управлінням при ОСОБА_4 СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням при ОСОБА_4 СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при ОСОБА_4 СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26.
За змістом п. 20 Вказівок суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім'ї. Глава сім'ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім'ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім'ї господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім'ї, відносяться до господарства колгоспників.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником ОСОБА_4 комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що домоволодіння по вул. Центральна, 19 в с. Сергіївка станом на 01.07.1990 року належало ОСОБА_3 в цілому.
Судом встановлено, що 09.08.1998 року помер ОСОБА_3, про що 17.08.1998 року складено відповідний актовий запис № 27, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 238684.
Відповідно до технічного паспорту на господарську будівлю по вул. Центральна,19 в с. Сергіївська, виготовленого 22.04.2016р. ПП Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «ІНВЕНТАРИЗАТОР» на земельній ділянці по вул. Центральній, 19 в с. Сергіївка Гадяцького району Полтавської області знаходиться погреб літ. Б, площею 11,1 кв. м. та колодязь №1.
Таким чином, судом встановлено, що станом на 22.04.2016р. за адресою вул. Центральна, 19 в с. Сергіївка, Гадяцького району Полтавської області з майна колгоспного двору, що належало ОСОБА_3 залишився лише погреб літ. Б, площею 11,1 кв. м. та колодязь №1.
Відповідно до ч. 1 ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
За змістом ч. 1 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю.
Відповідно до ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповідно до ч. 1 ст.381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» з наступними змінами різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле, тобто є приналежністю головної речі (будинку), яка слідує за головною річчю. За такого підсобні будівлі не є самостійним об'єктом цивільних прав, в тому числі не можуть бути самостійним об'єктом права власності.
Відповідно до узагальнення ВСУ «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» враховуючи норми статей 186, 380, 381 ЦК, господарсько-побутові будівлі (сарай, гараж, санвузол і под.), наземні і підземні комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), що розташовані з житловим будинком на одній земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою, вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами, та не можуть бути самостійними об'єктами права власності, у зв'язку з чим право власності на такі будівлі та споруди як на окремі об'єкти визнаватися не може.
Таким чином, оскільки за вищезазначеною адресою на земельній ділянці відсутній житловий будинок, а погреб та колодязь вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами, та враховуючи, що право власності на вказані споруди як на окремі об'єкти визнаватися не може, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним, а тому суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, третя особа Гадяцька державна нотаріальна контора про визнання власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - Ю. Б. Прокоп'єва