Справа № 362/1784/16-ц
Провадження № 2/362/1439/16
24 жовтня 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку,-
Позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання попереднього, нотаріально посвідченого, договору від 7 вересня 2012 року, укладеного між нею та відповідачем, купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_1, що знаходяться по АДРЕСА_1 та зобов'язати останню повернути вище зазначену нерухомість, через невиконання умов правочину щодо його оплати.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача вимоги позову фактично визнав, а саме, щодо несвоєчасної оплати спірного договору та наявності заборгованості на час розгляду цієї справи. Він наполягав на тому, що її довіритель зацікавлений у придбанні спірної нерухомості, але у неї не вистачає коштів, з метою отримання яких вона звернулася до банківських установ на отримання кредитів.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про відмову у задоволені позову з наступних підстав.
У відповідності до положень ст.ст.1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.
Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з положень ч.1 ст.61 ЦПК України, обставині, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як вбачається з положень ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства, та ст. 41 Конституції України та ст.ст. 321, 328, 330, 334 ЦК України, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, право власності набувається із підстав не заборонених законом, зокрема правочинів. Добросовісний набувач набуває право власності на майно, навіть в тих випадках, коли воно відчужене особою, яка немала на це право. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні крім у випадках і в порядку, встановлених законом. Право приватної власності є непорушним.
Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Поняття договору купівлі-продажу та його форма, визначені положеннями ст.ст.655 і 657 ЦК України.
Положеннями ст.635 ЦК України передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.
Відповідно до положень ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
За матеріалами справи вбачається, що визнано сторонами, про укладення 7 вересня 2012 року між сторонами попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_1, що знаходяться по АДРЕСА_1 із строком дії до 31 січня 2017 року.
Положеннями розділу ІУ вищезазначеного договору передбачений порядок оплати спірної нерухомості, а розділу УІІ - порядок вирішення спорів з питань, що становлять предмет правочину.
При цьому положеннями п.6.3 договору встановлено, що у випадку прострочення покупцем здійснення платежів, передбачених п.4.2 договору, на строк, що перевищує 6 шість місяців, продавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку.
З огляду наданих представником відповідача розписок за період з 21.05., 20.06., 17.07., 21.08., 20.09., 21.10., 21.11., 21.12.2013 року, 20.01., 20.02., 20.05., 20.06., 21.07., 21.08., 1.11., 7 і 27.12.2014 року, 20.01.2015 року, а також платіжних доручень від 22 та 24 березня, 22 квітня 2016 року, останньою позивачеві сплачувалися кошті за умовами попереднього договору.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що відповідачем під час дії спірного правочину були істотно порушені умови його виконання на строк, що перевищує 6 місяців, а тому, вимоги позову підлягають до задоволення з розірванням спірного правочину та покладенням на відповідача обов'язку повернути позивачеві житловий будинок та земельну ділянку, на який він розташований.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 221, 223 і 294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати попередній договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_1, що знаходяться по АДРЕСА_1 укладений 7 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О.В., за реєстровим № 2277.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий НОМЕР_1, що знаходяться по АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Корнієнко С.В.