Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/3545/15-а
6-а/357/87/16
07.10.2016 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Л. М. ,
при секретарі - Вангородська О. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зміну способу та порядку виконання рішення суду,-
Державний виконавець Черток О.Ф. звернувся до суду з даною заявою мотивуючи тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС перебуває виконавчий лист № 357/3545/15-а, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про зобов»язання УПФУ у Білоцерківському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, встановивши її в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної в Законі про державний бюджет України на відповідний календарний рік, відповідно до ст..39 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 17.06.2014 по 02.08.2014 включно з урахуванням сум раніше проведених виплат. 10.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, станом на 22.08.2016 року рішення суду не виконано. А тому державний виконавець просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, на підставі якого було видано вказаний виконавчий лист, шляхом зміни зобов»язання здійснити виплати на стягнення нарахованих коштів, а саме: 1 987 грн.80 коп.
До суду державний виконавець, боржник, стягувач не з»явилися, про час розгляду справи були повідомлені належним чином, але їх неявка згідно положень ст.263 КАС України не перешкоджає розгляду справи, крім того, у заяві викладено клопотання державного виконавця провести розгляд даної справи без його участі.
Від Управління пенсійного фонду України у Білоцерківському районі надійшла заява про розгляд справи без участі представника УПФУ у Білоцерківському районі, проти заяви заперечували.
На підставі ч.4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 17.03.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено постанову по справі № 357/3545/15-а 2-а/357/534/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов»язання провести перерахунок та виплату пенсії, згідно якої позов було задоволено частково, зобов»язано УПФУ у Білоцерківському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, встановивши її в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної в Законі про державний бюджет України на відповідний календарний рік, відповідно до ст..39 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 17.06.2014 по 02.08.2014 включно з урахуванням сум раніше проведених виплат, дана постанова суду набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року.
Як встановлено по справі, 05.10.2015 року стягувачу було видано виконавчий лист .
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від10.06.2016 року було відкрито виконавче провадження щодо виконання вказаного вище виконавчого листа та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення до 7 днів з моменту винесення постанови.
Згідно приписів ст.ст.1,2 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст.36 цього Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною
ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
За ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Отже, суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише: у виняткових випадках; за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Стаття 263 КАС України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статей 105 та 162 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.
Згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Як встановлено по справі, відповідачем на виконання рішення суду було здійснено нарахування позивачу доплати до пенсії пенсії у сумі 1987,80 грн., однак кошти не були виплачені на користь позивача за відсутності відповідного бюджетного асигнування.
Але вказані обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС України було б підставою для зміни способу його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена управлінням ПФУ після надходження відповідних коштів із державного бюджету.
Зміна на підставі статті 263 КАС України способу виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Отже, зміна способу виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати не є законною.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.11.14 року у справі № 21-394а14.
Крім того, згідно норм ст.263 КАС України державний виконавець має право звернутися до суду з поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
В даному випадку державний виконавець звертається до суду із заявою, тобто, з порушенням порядку, встановленого законом.
А тому враховуючи все наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 263 КАС України, суд-
В задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п»яти днів з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_2