Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
"24" жовтня 2016 року Справа № 927/734/16
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 16600
Відповідач: Ніжинська міська рада Чернігівської області,
пл. Івана Франка 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
про зобов'язання поновити договір оренди землі
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Приходько С.О. - адвокат, посвідчення № 594 від 13.12.2011, договір-доручення про надання правової допомоги від 01.07.2016
від відповідача: Будай І.В. - головний спеціаліст сектора з питань претензійно-позовної роботи та запобігання корупції відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконкому, довіреність № 02.1-18/928 від 05.05.2016
Позивачем - Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Ніжинської міської ради Чернігівської області про зобов'язання поновити договір оренди землі.
Строк розгляду спору продовжувався, розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалися перерви.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що між Ніжинською міською радою і ним було укладено договір оренди землі № 53 від 26.06.2007, відповідно до умов якого позивач (орендар) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - комерційного використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Цей договір було укладено терміном до 01.01.2008.
У зв'язку з відмовою міської ради продовжити договір оренди землі, позивач звернувся з позовом до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області. Рішенням суду від 09.04.2009 суд зобов'язав Ніжинську міську раду прийняти рішення про поновлення договору оренди землі строком на 5 років.
Починаючи з 2009 року по 2015 рік, вказує у позові позивач, він постійно звертався до Ніжинської міської ради щодо укладення договору оренди землі, але відповідач рішення суду не виконав і рішення про поновлення договору оренди землі не прийняв.
З 2009 року по липень 2016 року, зазначає позивач, він сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою.
Посилаючись на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", позивач просить суд зобов'язати Ніжинську міську раду поновити договір оренди землі № 53 від 26.06.2007, укладений між Ніжинською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, строком на 5 років і на тих самих умовах, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі № 53 від 26.06.2007.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.53) проти позову заперечує у повному обсязі, вважаючи вимоги, заявлені у позові, незаконними та необґрунтованими.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, зокрема, на те, що позивач, після закінчення строку договору оренди землі № 53 від 26.06.2007, не вжив необхідних дій для поновлення договору: не звертався до Ніжинської міської ради з заявою про продовження договору.
Тільки, починаючи з 2009 року по 2015 рік, вказується у відзиві, позивач постійно звертався до Ніжинської міської ради щодо укладення договору згідно рішення суду від 09.04.2009.
Відповідач вважає, що реалізація визначеного законом переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, в разі відсутності заперечень з боку сторін, можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Тобто законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі.
Тому, вважає відповідач, зобов'язання органу місцевого самоврядування поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності рішення цього органу є порушенням його виключного права.
У відзиві також вказується, що Ніжинською міською радою приймалося рішення про заборону розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у центральній (історичній) зоні міста. У зв'язку з чим, неможливо було задовольнити заяви ФОП ОСОБА_1
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши надані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані (наявні у справі) докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2002 приватний підприємець ОСОБА_1 придбала у власність у Ніжинської райспоживспілки ларьок (кіоск) (а.с.71).
Згідно з рішенням виконкому Ніжинської міської ради від 21.11.2002 № 736 (а.с.73) було дозволено переоформити технічну документацію на встановлену малу архітектурну форму - кіоск по АДРЕСА_1 з Ніжинської райспоживспілки на підприємця ОСОБА_1, а 29.11.2002 між Ніжинською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.75), згідно з умовами якого в оренду позивачу було передано в оренду на термін до 07.11.2003, земельну ділянку, площею 0,0012 га, по АДРЕСА_1 у м. Ніжині, з метою встановлення малої архітектурної форми - кіоску. Цей договір було зареєстровано у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 09.12.2002 № 1022. 16.12.2002 надана в оренду земельна ділянка була передана підприємцеві за актом прийому-передачі земельної ділянки (а.с.72).
Як свідчать матеріали справи, з метою встановлення малої архітектурної форми - належного позивачу кіоску, між Ніжинською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 08.09.2003 знову було укладено договір оренди земельної ділянки, терміном до 17.07.2004, площею 0,0024 га, яка знаходиться в м. Ніжині по АДРЕСА_1 (а.с.77). Цей договір зареєстровано у Ніжинському відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 08.09.2003 № 1192.
03.08.2005, для розміщення належної позивачу малої стаціонарної архітектурної форми - кіоску по продажу промтоварів, між Ніжинською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 знову було укладено договір оренди землі (а.с.79), згідно з умовами якого в оренду позивачу було передано в оренду земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_4, загальною площею 0,0024 га, у тому числі 0,0015 га - під будівлею, 0,0009 га - територія благоустрою. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки, згідно з п.18 цього договору, є Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта до експлуатації № 163 від 22.12.2004 (а.с.74). Цей договір було укладено до 01.08.2006 та зареєстровано у Ніжинській міській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 05.08.2005 за № 1525.
Рішенням Ніжинської міської ради (VI сесії V скликання) від 26.07.2006 (а.с.85) підприємцю ОСОБА_1 було поновлено договір оренди терміном з 05.08.2006 до 01.08.2007 на земельну ділянку площею 0,0024 га по АДРЕСА_3, під раніше встановленою малою архітектурною формою.
На підставі цього рішення міської ради, між Ніжинською міською радою та підприємцем ОСОБА_1.26.07.2006 укладено договір оренди землі (а.с.82), за умовами якого позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0024 га, яка знаходиться у АДРЕСА_4.
Земельна ділянка передана в оренду для розміщення малої архітектурної форми.
Цей договір було укладено з 05.08.2006 до 01.08.2007 та зареєстровано у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 05.08.2006 за № 1678.
В подальшому, на підставі рішення Ніжинської міської ради (XXII сесії V скликання) від 26.06.2007 (а.с.89), між Ніжинською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 було укладено, на тих самих умовах договору від 26.07.2006, договір оренди землі № 53 від 26.06.2007 (а.с.86).
Цей договір було укладено терміном до 01.08.2008 та зареєстровано у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 03.07.2007 за № 04-К07851000053.
Після закінчення терміну цього договору, між Ніжинською міською радою та ФОП ОСОБА_1 договорів оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0024 га, яка знаходиться у м. Ніжині, по АДРЕСА_3, для розміщення належної позивачу малої архітектурної форми - кіоску, не укладалося.
ОСОБА_1 звернулася до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради про зобов'язання прийняти рішення. Підставою цього позову була відмова міськради у продовжені договору оренди землі.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.04.2009 у справі № 2-469/09р (а.с.11), за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради, яке набрало законної сили 20.04.2009, було зобов'язано Ніжинську міську раду прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 договору оренди на земельну ділянку площею 0,0024 га по АДРЕСА_3 в м. Ніжині, під раніше встановленою малою архітектурною спорудою, строком на 5 років (тобто до 20.04.2014).
Після набрання рішенням законної сили, судом 14.05.2009 видано виконавчий лист (а.с.12), який було пред'явлено до виконання. Це рішення суду Ніжинською міською радою виконано не було.
Вищенаведені факти відповідачем не заперечуються.
Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.( ч. 9 ст. 93 ЗК України).
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (далі - Закон № 161) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Чинна редакція ст. 33 Закону № 161, прописана Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 № 3038-VI, за своїм змістом фактично об'єднує два випадки (підстави) пролонгації договору оренди, про що вказується у правових висновках Верховного Суду України (постанова ВСУ від 25 лютого 2015 по справі № 6-219цс14).
Так, у частинах 1-5 ст. 33 Закону № 161 передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону № 161 та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти та інші акти у формі рішень.
Як свідчать матеріали справи, питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,0024 га по АДРЕСА_3 у м. Ніжині підприємцю ОСОБА_1 для розміщення малої архітектурної форми - кіоску неодноразово, протягом 2009 - 2015 років, за зверненнями позивача виносилося на розгляд сесій Ніжинської міської ради (а.с.15-31), проте, будь-яких рішень, в розумінні вищенаведеної ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», міськрадою взагалі не приймалося. Листів-повідомлень про прийняття міською радою рішення про відмову в поновленні договору оренди, в тому числі по причині прийняття радою рішення про заборону розміщення тимчасових споруд дія здійснення підприємницької діяльності у центральній (історичній) зоні міста, позивачу не надсилалося.
Разом з тим, позивач весь цей час користувався та користується виділеною земельною ділянкою, загальною площею 0,0024 га, по АДРЕСА_3 у м. Ніжині, з розміщеним на ній належним позивачу кіоском, належно виконуючи свої зобов'язання за договором, сплачуючи орендну плату, що підтверджується копією довідки Ніжинської ОДПІ (а.с.13).
Частиною шостою ст.33 Закону № 161 передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Частиною восьмою ст.33 Закону № 161 передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст.33 Закону № 161, необхідна наявність таких юридичних фактів:орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань врегулювання земельних відносин, зокрема передання в оренду земельних ділянок, у тому числі для встановлення об'єктів так званої малої архітектурної форми.
Даний спір про захист права користування землею виник після закінчення терміну дії укладеного між сторонами 26.06.2007 договору оренди землі № 53, оскільки Ніжинська міська рада (орендодавець) не прийняла будь-якого рішення стосовно земельної ділянки, яка є об'єктом оренди: ні про поновлення дії договору, ні про відмову у подальшій оренді. Отже, бездіяльність міської ради в таких випадках має кваліфікуватися як зволікання у вирішенні питання по суті у встановлені строки, що створює певну невизначеність стосовно прав ФОП ОСОБА_1 або їх порушення. Втім, зволікання Ніжинської міської ради та не укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди землі, за вищевказаних обставин, не припиняє самих відносин оренди землі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 35 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Важливим документом, яким слід керуватися у справі формування сталих, чесних і справедливих відносин у державі, зокрема з місцевими радами, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї. Деякі положення Конвенції відтворено в нормах національного законодавства. Таким, зокрема, є право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом (ст.6), право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що після закінчення терміну дії укладеного між сторонами 26.06.2007 договору оренди землі № 53 у ФОП ОСОБА_1 виникло право його поновлення (пролонгації), на тих самих умовах, які були передбачені договором, шляхом укладення додаткової угоди, як це передбачено ч.ч. 6-8 ст.33 Закону № 606.
Щодо поновлення договору на той самий строк, то укладений 26.06.2007 договір оренди землі № 53 було укладено саме терміном до 01.01.2008.
Згідно ч.1 ст.19 Закону № 606 строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права в виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, суд вважає, що термін дії повинен бути визначений (узгоджений) сторонами при укладенні додаткової угоди до договору.
Тобто, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Крім того, у п.п.9.10 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» роз'яснено, що резолютивна частина рішення про вчинення певних дій повинна викладатися в імперативній формі.
Відповідно до приписів ч.1 ст.49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В абзаці 3 п.п.4.1 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Отже, позивачу із сплачених ним 1378,00 грн судового збору підлягає відшкодуванню відповідачем 689,00 грн (1378,00:2) судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Ніжинській міській раді Чернігівської області (пл. І.Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 34644701) поновити договір оренди землі № 53 від 26 червня 2007 року, укладений між Ніжинською міською радою Чернігівської області та підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 16600, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрований у Державному реєстрі земель 03 липня 2007 року за № 04-К 07851000053, на тих самих умовах, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі № 53 від 26 червня 2007 року.
3. Врешті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Ніжинської міської ради Чернігівської області (пл. І.Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, рахунок не відомий, код ЄДРПОУ 34644701) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 16600, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 689,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 24.10.2016, на підставі ст.85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 31.10.2016.
Суддя Ю.М. Бобров