73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
31 жовтня 2016 року Справа № 923/1011/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбо-будування "Зоря"-"Машпроект"
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Севід"
про стягнення 129153,07 грн,
за участі представників:
позивача - ОСОБА_1 (представників за дорученнями),
відповідача - ОСОБА_2 (представника за дорученням),
Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 130693,63 грн, з яких: 44016 грн попередньої оплати, 23737,10 грн пені, 59421,60 грн штрафу, 1063,62 грн річних та 2455,04 грн інфляційних. В подальшому під час судового розгляду справи позивач зменшив суму пені, у зв'язку з чим предметом спору є вимоги про стягнення 129153,07 грн, з яких: 44016 грн попередньої оплати, 17606,40 грн пені за прострочення строків поставки товару, 4590,41 грн пені за порушення строку повернення грошових коштів при наявності факту непоставки, 15405,60 грн штрафу за порушення строку поставки більш ніж на 30 календарних днів, 44016 грн штрафу за відмову поставити товар по узгодженій сторонами ціні, 1063,62 грн річних та 2455,04 грн інфляційних. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов договору поставки № 1054 від 09.11.2015 щодо дотримання строку поставки та неповернення суми попередньої оплати, яка була заявлена до повернення, у зв'язку з не поставкою товару.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на невиконання самим позивачем умов договору щодо здійснення попередньої оплати за специфікацією № 2 до договору поставки, у зв'язку з чим, на його думку, строк виконання зобов'язання щодо поставки не настав, а тому підстави стверджувати, що умови договору не виконані, відсутні. Відповідач вважає, що з цих підстав нарахування неустойки та сум інших стягнень є неправомірним.
Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 4, 13, 25 та 31 жовтня 2016 року.
Крім викладеного судом встановлено, що 9 листопада 2015 року між Державним підприємством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Севід» укладено договір поставки № 1054, відповідно до умов якого відповідач, виступаючи в якості постачальника, зобов'язався поставити позивачу, як покупцю, зварювальне обладнання та запчастини до зварювального обладнання, тобто товар, який зазначений в Специфікаціях № 1 та № 2 до договору, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару.
Договором та додатками до нього сторонами встановлені наступні істотні умови, зміст яких впливає на предмет даного судового розгляду.
Так, відповідно до пунктів договору:
- 1.1. - товар зазначається в Специфікаціях № 1 та № 2;
- 1.2. - загальна кількість товару, що підлягає поставці по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначається Специфікаціями № и1 та № 2;
- 3.1. - постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки DDP на склад покупця;
- 3.3. (з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 1 від 29.12.2015)- товар поставляється протягом 45 робочих днів з моменту здійснення покупцем передплати у розмірі 20% відповідно до пункту 5.2. договору;
- 4.1. - поставка товару здійснюється за цінами, які визначені в Специфікаціях № 1 та № 2;
- 4.2. - ціна товару визначається в Специфікаціях № 1 та № 2;
- 4.4. - ціна товару згідно Специфікацій № 1 та № 2 становить 222930 грн;
- 5.1. - оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті, та порядок оплати може змінюватися з обов'язковим укладанням додаткової угоди;
- 5.2. - оплата здійснюється наступним чином: 1) передоплата в розмірі 20% від суми Специфікацій № 1 та № 2 здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів від дати отримання рахунку, 2) 50% від суми Специфікацій № 1 та № 2 здійснюється згідно повідомлення про готовність товару до відвантаження, 3) остаточний розрахунок в розмірі 30% здійснюється протягом 10 календарних днів з дня отримання товару на склад покупця;
- 7.3. - у випадку порушення погоджених строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково нараховується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. У випадку порушення строків поставки товару більш ніж на 30 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати товару, а також вимагати повернення раніше сплачених коштів;
- 7.4. - у випадку порушення строку повернення раніше сплачених коштів за товар , який не був поставлений, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення повернення, за кожен день прострочення, а також постачальник зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції, які нараховуються від дня здійснення покупцем повної або часткової передоплати і до дня повернення коштів;
- 7.15. - за відмову поставити товар по узгодженій сторонами в Специфікації ціні, постачальник сплачує штраф у розмірі 20% від узгодженої сторонами суми Специфікації по якій сталася відмова;
- 10.1. - договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2015.
Складеними Специфікаціями до договору сторонами погоджено найменування товару, його кількість, виробник та ціна. Зокрема, постачальник зобов'язаний поставити покупцю за Специфікацією № 1 від 09.11.2015: один зварювальний апарат, три інверторних зварювальних апарати та одне джерело живлення з блоком охолодження, а всього на загальну суму 220080 грн; за Специфікацією № 2 від 09.11.2015 - чотири цанги, два коротких наконечника, чотири корпуси цанги, десять сопол, двадцять газових сопол для цанги, два корпуси цанги з газовою лінзою, десять газових сопол для цанги 17,5 мм, десять газових сопол для цанги 2,4 мм, а всього на загальну суму 2850 грн.
В межах укладеного договору відповідачем був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000312 від 10.11.2015 на загальну суму 220080 грн на поставку одного зварювального апарату, трьох інверторних зварювальних апаратів та одного джерела живлення з блоком охолодження.
Таким чином, виставлений рахунок на оплату та перелік майна, зазначений у ньому, вказує, що сторонами узгоджено дії лише щодо поставки товару за Специфікацією № 1.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу платіжними дорученнями № 10608 від 24.11.2015 - 44016 грн та № 1181 від 15.03.2016 - 110040 грн, що складає відповідно 20% та 50% вартості товару, який підлягав поставці за Специфікацією № 1.
За таких обставин, суд констатує, що сторонами вчинено дії на виконання умов договору щодо поставки, а саме: зі сторони постачальника - виставлено рахунок на оплату вартості поставки за Специфікацією № 1 на суму 220080 грн; зі сторони покупця - сплачено 20% вартості суми поставки за Специфікацією № 1 платіжним дорученням № 10608 на суму 44016 грн та 50 % вартості суми поставки за Специфікацією № 1 платіжним дорученням № 1181 на суму 110040 грн.
Водночас, предметом поставки сторонами визначено товар, перелік якого зазначено в обох специфікаціях, та обов'язок поставки також пов'язаний з виконанням поставки за обома специфікаціями. Натомість відповідачем рахунок на здійснення попередньої оплати був виставлений лише на частину товару, а саме за специфікацією № 1, а тому судом цей факт розцінюється як відсутність волевиявлення сторін на виконання умов договору поставки у повному обсязі, а саме за Специфікацією № 2, у зв'язку з чим судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо невиконання самим позивачем умов договору щодо здійснення попередньої оплати за специфікацією № 2 до договору поставки.
Судом встановлено, що відповідачем поставка у строк до 28.01.2016 (протягом 45 робочих днів з моменту передоплати у розмірі 20% вартості поставки) не здійснена та грошові кошти ним повернуті позивачу платіжними дорученнями № 137 від 05.04.2016 на суму 110040 грн та № 378 від 24.10.2016 на суму 44016 грн. При цьому позивачем вимога про повернення суми попередньої оплати в розмірі 44016 грн направлена на адресу відповідача за вих. № 03/14-3239 від 18.04.2016 (з урахуванням п'ятиденного строку поштового обігу днем отримання такої вимоги є 23.04.2016).
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. В свою чергу, за частиною 1 статті 174 того ж Кодексу господарські зобов'язанні виникають серед іншого з господарського договору.
Істотні умови господарського договору визначені статтею 180 ГК України. Так, за положеннями цієї норми зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
В даному випадку між позивачем та відповідачем укладено господарський договір поставки, в якому передбачені вказані вище істотні його умови, в тому числі предмет, ціна та строк дії договору, зокрема, ціна та предмет визначені у специфікаціях, а тому згідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати у встановлений строк товар у власність покупцеві, а останній зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару є порушенням господарських зобов'язань.
Водночас, враховуючи, що відповідач повернув суми попередніх оплат, в тому числі 44016 грн, які є серед іншого предметом спору, провадження у справі в частині їх стягнення підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу відповідно до розрахунків, доданих до матеріалів справи,
1) 17606,40 грн пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочення строків поставки товару за період з 29.01.2016 по 17.04.2016 від суми недопоставки 220080 грн;
2) 4590,41 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення строку повернення грошових коштів при наявності факту не поставки за період з 21.05.2016 по 12.09.2016 від суми 44016 грн;
3) 15405,60 грн штрафу в розмірі 7% суми недопоставки за порушення строку поставки більш ніж на 30 календарних днів;
4) 44016 грн штрафу за відмову поставити товар по узгодженій сторонами ціні в розмірі 20 % від суми 220080 грн;
5) 1063,62 грн річних в розмірі 3% за період з 24.11.2015 по 12.09.2016 від суми 44016 грн;
6) 2455,04 грн інфляційних за період з 24.11.2015 по 12.09.2016 від суми 44016 грн,
у зв'язку з чим, вирішуючи спір щодо правомірності нарахування цих сум, суд зазначає наступне.
За частиною 1 статті 6 ГК України одним із принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, а відповідно до частини 4 статті 179 того ж Кодексу при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто коли вони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України.
Водночас, за статтею 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а за положеннями статті 549 ЦК України неустойкою є штраф та пеня. Зокрема, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В даному випадку відповідачем зобов'язання щодо поставки товару у строк до 28.01.2016 на загальну суму 220080 грн не виконане, а тому на підставі пункту 7.3. договору поставки позивачем правомірно нараховані пеня в розмірі 17606,40 грн та штраф в розмірі 15405,60 грн.
Поряд з цим, відповідачем також несвоєчасно були виконані зобов'язання щодо повернення грошових коштів в розмірі 44016 грн, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. В свою чергу, за змістом частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, повернення відповідачем суми попередньої оплати за договором поставки не є наслідком порушення грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар, а тому за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання, в тому числі і в розумінні статті 625 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14.
Проте, неповернення сплаченої суми є порушенням відповідачем зобов'язання за договором, відповідальність за яке встановлена пунктом 7.4. договору поставки, а саме у випадку порушення строку повернення раніше сплачених коштів за товар, який не був поставлений, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення повернення, а тому позивачем на підставі названого пункту 7.4. договору правомірно нарахована пеня в розмірі 4590,41 грн.
Через несвоєчасну повернення суми попередньої оплати позивачем також нараховані 1063,62 грн річних та 2455,04 грн інфляційних, у зв'язку з чим суд зазначає, що статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за частиною 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних за весь час прострочення.
За змістом пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Разом з тим, як зазначено судом вище, повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, а тому нарахування річних та інфляційних, в незалежності від наявності в договорі поставки (пункт 7.4.) домовленості сторін про сплату постачальником таких сум, є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позивачем також нарахований штраф в розмірі 44016 грн за відмову поставити товар по узгодженій сторонами ціні в розмірі 20 % від суми 220080 грн, у зв'язку з чим суд зазначає, що обов'язок доведення обставин, на які посилається сторона, встановлений приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
В даному випадку, стверджуючи, що поставка не відбулася через неузгодження ціни товару, позивач зобов'язаний довести таку обставину. Але, ним не надано відповідних доказів про те, що відповідачем умови договору щодо поставки не виконані саме з цієї причини. Наявність листа відповідача за вих. № 16/02-5 від 29.02.2016 також не свідчить про існування такої причини, оскільки умови договору щодо зміни ціни товару не були змінені шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору поставки.
За таких обставин, нарахування штрафу за вказане порушення є неправомірним.
Враховуючи викладене, судовий збір в розмірі 1224,37 грн (що складає 63,20 % від суми необхідного до сплати при подачі позову судового збору) покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (63,20% обраховані від суми задоволених позовних вимог, з урахуванням позовних вимог, за якими провадження у справі припинено), відповідно до приписів статті 49 ГПК України.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Провадження у справі в частині стягнення 44016 грн суми попередньої оплати за договором поставки припинити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Севід» (адреса: 73000 м. Херсон, вул. Будьоного, буд. 20-а; код ЄДРПОУ 24757972) на користь Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» (адреса: 54018 м. Миколаїв, проспект Жовтневий, буд. 42-А; код ЄДРПОУ 31821381) - 17606,40 грн пені за прострочення строку поставки, 15405,60 грн штрафу за порушення строку поставки, 4590,41 грн пені за порушення строку повернення попередньої оплати та 1224,37 грн компенсації по сплаті судового збору.
4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення підписане - 31.10.2016
Суддя М.К. Закурін