73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
25 жовтня 2016 року Справа № 923/934/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок", м. Херсон
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Манікін Д.С., представник за довіреністю від 19.09.2016р.
ОСОБА_1 (позивач) звернулася до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ТОВ "Шуменський ринок" (відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Шуменський ринок", оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Шуменський ринок" від 08 жовтня 2010 року.
Позивач в судове засідання не прибув, 24 жовтня 2016 року надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд відмовляє в задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки позовна заява надійшла 26.08.2016 року, тобто 26.10.2016 року спливає строк розгляду справи, передбачений ст.69 ГПК України. Клопотання про продовження строку розгляду справи від позивача не надходило, подальше відкладення розгляду справи неможливе.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
З огляду на викладене, суд, керуючись ст.75 ГПК України, дійшов висновку розглядати справу за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду справи та винесення обґрунтованого рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд
ОСОБА_1 (позивач) звернулася до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ТОВ "Шуменський ринок" (далі - товариство, відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Шуменський ринок", оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Шуменський ринок" від 08 жовтня 2010 року.
Відповідно до п.5.4. Статуту ТОВ "Шуменський ринок", затвердженого Протоколом загальних зборів засновників товариства №3 від 21.05.2007 року, - ОСОБА_1 є учасником товариства з часткою в статутному капіталі - 33,35%.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 2010 року її жодного разу не запрошували на збори учасників. 15 серпня 2016 року через сайт Міністерства юстиції України вона дізналась, що не є учасником товариства. В суворовському районному управлінні юстиції у м.Херсоні отримала протокол товариства від 08.10.2010 року, з якого дізналась про своє виключення з числа учасників.
Позивач наполягає на тому, що відповідачем порушено вимоги закону щодо порядку (процедури) скликання та проведення загальних зборів товариства, встановленого ст..61 Закону України "Про господарські товариства". ОСОБА_1 стверджує, що її було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах, рішенням зборів порушено права і законні інтереси щодо виключення її зі складу товариства. Також звертає увагу суду, що п.8.21. Статуту товариства передбачено, що директор не може водночас бути головою зборів учасників товариства. Саме в оскаржуваному протоколі головою загальних зборів був ОСОБА_3, який водночас був директором товариства. Позивач зазначає, що при прийнятті рішення щодо виключення її зі складу учасників було вирішено виплатити належну їй вартість частини майна товариства, але станом на день розгляду справи їй не виплачена вартість частини майна товариства, яка пропорційна її частці у статутному капіталі.
Позивач одночасно з позовом надала клопотання про поновлення строку для звернення до суду з посиланням на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» №3236/03 від 03.04.2008 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до п.5.4. Статуту товариства, затвердженого Протоколом загальних зборів засновників товариства №3 від 21.05.2007 року, учасниками товариства є:
ОСОБА_1 - 33,35% статутного фонду;
ОСОБА_3 - 33,35% статутного фонду;
ОСОБА_4 - 33,35% статутного фонду.
Матеріалами справи підтверджується, що 8 жовтня 2010 року були проведені загальні збори ТОВ "Шуменський ринок", оформлені протоколом б/н, з наступним порядком денним:
1.Визначення основних напрямків діяльності товариства.
2.Встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.
3.Виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок».
4.Внесення змін до Статуту Товариства та затвердження нової редакції Статуту.
В протоколі зазначено, що на зборах присутні учасники, які володіють у сукупності 66,65% статутного фонду ТОВ «Шуменський ринок» - ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Відповідно до ст. 145 ЦК України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюється статутом та законом.
Оскільки Статутом товариства не передбачено порядок скликання загальних зборів, суд керується приписами ст.61 Закону України "Про господарські товариства" - про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Відповідно до п.п. 17-21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ));
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства (1576-12 ));
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ).
У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК (436-15).
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства (1576-12).
Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 7 серпня 2010 року учасник товариства ОСОБА_3 звернувся до директора ТОВ «Шуменський ринок» з пропозицією включити до порядку денного питання про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та внести зміни до статуту товариства та затвердити нову редакцію статуту.
7 серпня 2010 року директор товариства підготував повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства, в якому зазначено, що датою проведення загальних зборів учасників товариства є 8 жовтня 2010 року, порядок денний включає наступні питання:
1. Визначення основних напрямків діяльності товариства.
2. становлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.
3. Виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.
4. Внесення змін до Статуту товариства та затвердження нової редакції статуту.
Матеріали справи свідчать, що 07.09.2010 року вищевказане повідомлення було скеровано ОСОБА_1, 08.09.2010 року позивач отримала його, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком ХД УДППЗ«Укрпошта» (а.с.46, 47, 48). Твердження позивача про те, що замість запрошення в конверті була половинка чистого аркуша формату А4, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються відповідними доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо порушення вимог закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства не обґрунтованими та не доведеними.
Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення загальних зборів ОСОБА_3 обрано головою загальних зборів.
Пунктом 8.21. Статуту товариства передбачено, що директор не може водночас бути головою зборів учасників товариства.
Позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження того, що станом на 08.10.2010 року ОСОБА_3 займав посаду директора, а також не доведено, яким чином порушено право позивача і яке саме право порушене обранням головою загальних зборів ОСОБА_3
В Постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 28.10.2008 суд зробив висновок про те, що не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. При вирішенні питання про недійсність рішення загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання або проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обрання головою загальних зборів ОСОБА_3 жодним чином не порушує прав позивача як учасника товариства. Суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на невиплату товариством вартості частини майна товариства, яка пропорційна її частці у статутному капіталі, оскільки вищевказане питання не входить до предмету доказування по даній справі і не досліджується судом. Суд звертає увагу позивача, що ним не заявлено позовних вимог до товариства про стягнення з ТОВ «Шуменський ринок» вартості частини майна, яка пропорційна частці ОСОБА_1 Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено відповідними доказами обставини, на які останній посилається в позовній заяві, а тому відсутні підстави щодо задоволення позову. У свою чергу, відповідач спростував доводи позивача та довів у належний спосіб, з наданням доказів, про законність рішення загальних зборів ТОВ "Шуменський ринок", оформлених протоколом б/н від 08.10.2010 року. Відповідач у відзиві наполягає на застосуванні строку позовної давності. Відповідно до приписів п.2.2. Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 - за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. На думку суду, право позивача не порушено. З огляду на неявку представника позивача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 31.10.2016 р.
Суддя В. В. Литвинова