Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" жовтня 2016 р.Справа № 922/2885/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Денисюк Т.С.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши справу
за позовом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків
до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз", м. Красноград
про стягнення коштів в розмірі 1 285 845,00 грн.
за участю :
Прокурор - Чирик В.Г. посвідчення №036688 від 11.12.2015;
Представник позивача - ОСОБА_1 довіреність №01/01-25/08-18 від 04.01.2016;
Представник відповідача - ОСОБА_2 довіреність №2-688д від 07.10.2016;
Керівник Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 1 285 845,00 грн.
Також прокурор просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 287,69 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/2885/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 жовтня 2016 року.
Ухвалою суду від 04.10.2016 року розгляд справи було відкладено на 11 жовтня 2016 року.
Крім того, з метою забезпечення можливості подання сторонами додаткових документів та доказів по справі, в судовому засіданні 11.10.2016 року було оголошено перерву до 17 жовтня 2016 року, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 17.10.2016 року розглдя справи бкло відкладено на 25 жовтня 2016 року.
25 жовтня 2016 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі з документами в обгрунтування правової позиціх позивача (вх. № 35241), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.
Разом з тим, представник відповідача 25 жовтня 2016 року надав до суду заперечення проти позову (вх. № 35239), в яких зазначив, що розрахунок відшкодування збитків, який заявлений Первомайською місцевою прокуратурою, є незаконним та значно завищеним, оскільки позивачем зазначено, що відповідач добував підземні води на господарсько-побутові потреби та на виробничі потреби, однак, обсяги води для різних потреб не розмежував, та як наслідок, зробив хибний розрахунок відшкодування шкоди, а тому заявив неправомірні позовні вимоги.
Крім того, у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 32203) відповідач також зазначив, що в позовній заяві не наведені конкретні підстави представництва прокурором інтересів держави, а Первомайська місцева прокуратура, у зв"язку з відсутністю підтверджених судом підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області не має права у даному випадку звертатися із позовною заявою до суду.
З огляду на наведене, відповідач просить суд залишити без розгляду позов Первомайської місцевої прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В даному випадку подання позову прокурором обґрунтовується порушенням інтересів держави в сфері природоохоронного законодавства, що полягає у ненадходженні коштів до місцевого бюджету, що ускладнює фінансовий стан Наталінської сілської ради та негативно впливає на ефективність здійснення функцій державної влади представницьким органом - Держекоінспекцією.
Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Оскільки предметом позову є вимога про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства України ПАТ "Укргазвидобування", що спричиняє ненадходження коштів до місцевого та державного бюджету, Держекоінспекцією зазначено про неможливість самостійно звернутися з позовом, у зв'язку з недостатністю коштів для сплати судового збору та, як наслідок, неналежне виконання своїх повноважень, в частині примусового стягнення заборгованості, вбачається наявність підстав для здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
Одночасно, відповідно до п. 3 наказу Генеральної прокуратури України №6гн від 28.05.2015 року "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень", відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати з: інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).
Так, Держекоінспекція звернулася на адресу прокуратури Красноградського району Харківської області із клопотанням про пред'явлення позову до Господарського суду Харківської області в інтересах Держекоінспекції до ПАТ "Укргазвидобування" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Таким чином, у прокуратури району в наявності всі підстави для представництва Державної екологічної інспекції у Харківській області у суді, прокурор правомірно звернувся до суду з позовом у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а відтак, заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України суддею відхиляються.
Крім того, 25 жовтня 2016 року відповідач надав до суду клопотання (вх.№35243), в якому просив продовжити строк розгляду справи №922/2885/16 у зв'язку із наданням позивачем до суду додаткових доказів по справі, які потребують детальних пояснень.
Вирішуючи вказане клопотання суд виходить з наступного.
Норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін, які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, сторони мали можливість неодноразово знайомитись з матеріалами справи, внаслідок чого суд прийшов до висновку про відсутність винятковості даного випадку, вважає, що справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору, та відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору.
Прокурор та представник позивача, які брали участь в судовому засіданні 25.10.2016 року, підтримувли позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до прниписів ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 4, 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04.09.2013 № 1194/01-03, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області у період з 05 по 25 вересня 2013 року було проведено планову перевірку щодо додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Хрестищенського відділення бурових робіт філії БУ "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування", за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 1194/01-03/06-11.
Згідно зазначеного Акту перевірки № 1194/01-03/06-11 від 05.09.2013-25.09.2013 встановлено, що Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування" в період 01.07.2012-31.12.2012 без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) здійснювався для виробничого та господарсько-питного водокористування забір підземних вод з 2 артезіанських свердловин по вул. Червоноармійська, 7 в с. Наталине Красноградського району, що є порушеннями вимог ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра.
Відповідно до звітів про використання води за формою 2-тп водгосп за III- ІV квартал 2012 року та І-ІІ квартал 2013 року, журналу обліку водоспоживання за формою ПОД-11 та журналу витрати води ПЦВ Хрестищенського відділення бурових робіт БУ "Укрбургаз" за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 з 2-х артезіанських свердловин підприємством було забрано 17300 куб.м. води, а в період з 01.01.2013 по 30.06.2013 забрано 10300 куб.м. води.
Відповідно до ст.ст. 16 і 19 Кодексу України про надра у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам надаються надра за спеціальними дозволами, видача яких здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Разом з цим, ст. 23 Кодексу України про надра (в редакції на момент виникнення правовідносин) закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько- побутових потреб, нецентрапізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.
Зокрема, виходячи із системного аналізу приписів глав 11, 13 Водного кодексу України та приписів глави 2 Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями “водокористування для потреб галузей економіки” та “промислові потреби”.
Крім того, відповідно до листа Державної служби геології та надр України від 28.09.2011 №4376/01/12-11 та відповідно до міждержавного стандарту “ГОСТ 17.1.1.04-80”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 31.03.1980 № 1452, який діє в Україні, до господарсько-побутових потреб належать господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) території житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж). До господарсько-побутових потреб не належать лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарства (без зрошень та обводнення), а також зрошення та обводнення; промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування.
Таким чином, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає обов'язкового отримання спеціального дозволу на користування надрами, який видається уповноваженим державним органом, а саме Державною службою геології та надр України, відповідно до ст.16, 19 Кодексу України про надра.
За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області винесено припис від 01.10.2013 №06-22-229 про усунення порушень природоохоронного законодавства, який до цього часу Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ "Укрбургаз" не виконано.
Згідно з Указом Президента України "Про Положення про Державну екологічну інспекцією України" №454/2011 від 13.04.2011, здійснюючи державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, зокрема, щодо використання та охорони водних ресурсів, Державна екологічна інспекція України уповноважена розраховувати розмір збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства.
У зв'язку з допущеними порушеннями природоохоронного законодавства згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, Державною екологічною інспекцією у Харківській області розраховано матеріальну шкоду, заподіяну державі внаслідок використання Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування" для виробничих потреб підземних вод з артезіанських свердловин без спеціального дозволу на користування надрами, що складає 1 млн. 285 тис. 845 грн.
В подальшому, з метою добровільного відшкодування збитків, Державною екологічною інспекцією у Харківській області надіслано до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" претензію від 15.01.2014 №18 про відшкодування завданих державі збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавствами в сумі 1 млн. 285 тис. 845 грн., яка була залишена відповідачем без задоволення.
Крім того, в позовній заяві прокурором зазначено, що питання законності видобутку ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" води з артезіанської свердловини за відсутності спеціального дозволу на користування надрами вже було предметом судового спору.
Так, Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 у справі № 922/4781/15 касаційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" залишено без задоволення, та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 по справі № 922/4781/15 господарського суду Харківської області залишено без змін.
Вищий Господарський суд України, приймаючи вищевказану постанову дійшов до висновку про обов'язковість отримання ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" спеціального дозволу на користування надрами, оскільки останній використовував у господарській діяльності воду не лише для власних господарсько-побутових потреб, а й для виробничих потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред'явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
З огляду на те, що Держекоінспекція, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачами у справі.
Враховуючи те, що Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" до цього часу в добровільному порядку не відшкодувало вищевказані збитки, а Держекоінспекцією з часу виявлення правопорушення, тобто з 25.09.2013 дотепер не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним надрокористуванням, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Держекоінспекції, згідно з ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 121 Конституції України, є несплата відповідачем вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, приймаючи рішення у даній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до Водного Кодексу України, підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України "Про надра", вони є частиною надр.
Згідно до статті 1 Кодексу України "Про надра", надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Положеннями статей 2, 3 Кодексу України "Про надра" встановлено, що його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.
Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає відповідно до статті 19 Кодексу України "Про надра" отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр.
Відповідно до статті 21 Кодексу України "Про надра" видобування підземних вод здійснюється на підставі спеціальних дозволів.
Прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою /Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення зазначених вимог законодавства здійснив самовільний забір води з підземних джерел із застосуванням технічних засобів не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр (підземні води).
Приписами статті 23 Кодексу України "Про надра" передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Реалізація землекористувачами або землевласниками права видобувати підземні води без спеціального дозволу, передбаченого статтею 23 Кодексу України про надра, можлива лише за наявності певних умов: по-перше, при наявність права на земельну ділянку, по-друге, при видобуванні води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, по-третє, за умови не перевищення ліміту видобування підземних вод (не більше 300 м. куб. на добу).
Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в розмірі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. В свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст. 23 Кодексу України про надра необхідно встановлювати: наявність прав відповідача на земельну ділянку, чим ці права підтверджено; чи видобував відповідач воду для власних потреб, чи було перевищено відповідачем ліміт видобування. За відсутності хоча б однієї з перелічених умов вказана норма закону не підлягає застосуванню.
Так, щодо наявності права відповідача на земельну ділянку та чим ці права підтверджено: у відповідача наявності акт на право постійного користування землею серія ХР-17-18-000665 від 18 грудня 1995 року.
Щодо видобування відповідачем води для власних потреб: відповідно до п.п. а) п. 5 дозволу на спеціальне водокористування від 06.02.2013 року Укр.№6568А/Хар., метою користування підземною водою є виробниче та господарсько-питне водокористування.
Відповідно до п.п. ж) п. 6 дозвіл на спеціальне водокористування від 06.02.2013 року Укр.№6568А/Хар., об'єми та категорії переданої води іншим підприємствам і організаціям, які скидаються на ЗПЗ, накопичувачі та інше: питна вода передається абонентам - 104 м3/добу, 37,9 тис. м3/рік.
Крім того, відповідно до висновку про умови спеціального водокористування № 177-с від 24.11.2011 року у п. 10 зазначено, що якість води водоносного горизонту у відкладах канівської та бучацької серій еоцену згідно протоколів дослідження питної води лабораторії Красноградської СЕС та результатам санітарно-мікробіологічного дослідження відповідає вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” по хімічному та бактеріологічному складу.
Також, вказаним висновком Харківська комплексна геологічна партія КП "Південукргеологія" Державної служби геології та надр України рекомендує отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 11).
Відповідно до звітів за формою № 2ТП - (водгосп) підземна вода використовується на госпитні потреби, що зазначено у графі № 10 звіту.
Таким чином, відповідач використовує підземну воду не для власних потреб.
Разом з тим, щодо перевищення відповідачем ліміту видобування води, судом встановлено, що Актом перевідрки даний факт не зафіксовано, однак добовий ліміт підземних вод затверджений дозволом на спеціальне водокористування від 06.02.2013 Укр№6568А/Хар. є 313,88 м3/добу.
На підставі викладеного вбачається, що відсутні підстави для застосування норми ст. 23 Кодексу України про надра до правовідносин Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз".
Статтями 47, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтями 110, 111 Водного кодексу України передбачено, що за порушення при користуванні природними ресурсами настає відповідальність, у тому числі цивільна. Збиток, заподіяний порушенням природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження.
Згідно до статті 56 Кодексу України "Про надра", основними вимогами в галузі охорони є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, у тому числі в самовільному користуванні надрами.
Відповідно до статті 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Таким чином, шкода полягає у незаконному вичерпанні, знищенні надр (підземних вод) внаслідок чого можуть погіршуватися екологічні умови життєдіяльності людини, погіршуватися стан інших об'єктів природи.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявністю вини заподіювана шкоди.
Зобов'язанням із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.
Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
В даному випадку у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду. Зокрема, протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні, вина особи, що підтверджується матеріалами справи: акт перевірки, припис, а такж наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та причинний зв'язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Згідно статті 55 Конституції України, статтей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідгл статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86, код ЄДРПОУ 00156392) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 1 285 845,00 гривень, перерахувавши вказані кошти на розрахунковий рахунок 33112331700308, УДКСУ у Красноградському районі, Харківської області, код 37886402, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища господарської та іншої діяльності".
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86, код ЄДРПОУ 00156392) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 19 287,68 гривень.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.10.2016 р.
Суддя ОСОБА_3
Справа № 922/2885/16.