26 жовтня 2016 року Справа № 915/1047/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот”, 04071, м.Київ, вул. Електриків, 8
в особі філії Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” “Миколаївський річковий порт”
54058, м.Миколаїв, вул.Проектна, 1
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
АДРЕСА_1
про: стягнення заборгованості в сумі 12 446,48 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
від позивача: Шевцова Т.М. згідно довіреності,
від відповідача: представник не з'явився.
Суть спору:
Позивач 29.09.2016р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в розмірі 12446,48 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3665/7 від 03.09.2015 року з повідомленням про призов на навчальні збори з 01.09.2015р. по 10.09.2015р.; відомості № 1513 від 09.09.2015р. та рахунку № 640 від 09.09.2015р. для здійснення компенсації заробітної плати за період перебування на навчальних зборах за період з 01.09.2015 по 10.09.2015р. в розмірі 12446,48 грн.; вимоги № 267 від 12.02.2016р. про сплату заборгованості та відповіді № 4/2192 від 10.03.2016р.; норм ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 29 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, п. 2 постанови КМУ від 23.11.2006р. № 1644 та мотивовані тим, що відповідачем станом на 21.09.2016 року грошові кошти в розмірі 12446,48 грн. філії Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” “Миколаївський річковий порт” не компенсовані.
Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на таке: станом на 18.09.2015 року виділені кошти призначені на 2015 рік по виплаті витрат на виплату середнього заробітку військовозобов'язаним за період перебування на навчальних зборах ІНФОРМАЦІЯ_3 витрачені в повному обсязі, в подальшому до командування були надані додаткові заявки на фінансування для виплати середнього заробітку військовозобов'язаними за період перебування на навчальних зборах. Додаткові заявки для вищевказаних виплат у 2015 році не фінансувалися, кошторисні призначення не надавалися. Наданий позивачем рахунок на суму заборгованості у розмірі 12446,48 грн. є виплатою минулого року.
20.10.2016 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2016 року надані витребувані судом документи в підтвердження виплати середнього заробітку особам, які були направлені для проходження військових зборів.
25.10.2016 року відповідачем до суду подане клопотання в якому просить суд у зв'язку з великою завантаженістю представника відповідача, розглянути дану справу без участі повноважного представника та повідомити відповідача про результати розгляду справи.
25.10.2016 року за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
03 вересня 2015 року на адресу позивача надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 3665/7, з повідомленням про призов на навчальні збори військовозобов'язаних за списком відповідно до наказу військового комісара Заводського РВК від 31.08.2015 року № 215. Згідно вказаного наказу для проходження навчальних зборів були залучені такі працівники позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , також у вказаному листі військовий комісар просив позивача в термін до 15.09.2015 року подати до Завоського РВК рахунок, до рахунку додати відомості на виплату середньої заробітної плати нарахованої військовозобов'язаним призваним на збори, за формою відповідно додатків 2, 3 доданих до вказаного листа. Також у вказаному листі військовим комісаром повідомлялось про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1644 від 23 листопада 2006 року “Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних».
На виконання вимог вищевказаного листа позивачем 10.09.2015р. була надана до Заводського РВК відомість № 1513 від 09.09.2015р. на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним призваним на збори до якої був доданий рахунок на оплату № 640 від 09.09.2015р. компенсації заробітної плати за період перебування на навчальних зборах за період з 01.09.2015 року по 10.09.2015р. на суму 12446,48 грн. Вказана відомість була отримана ІНФОРМАЦІЯ_4 10.09.2015 року, що підтверджується відміткою про отримання на вказаній відомості.
Відповідач вищевказаний рахунок не оплатив, у зв'язку з чим позивачем було направлено відповідачеві вимогу № 267 від 12.02.2016 року про компенсацію грошових коштів, в якій позивач вказував про існування у відповідача заборгованості в розмірі 12446,48 грн. та на підставі ст. 530 ЦК України вимагав її сплатити протягом семи днів з дня отримання даної вимоги.
22.03.2016 року від відповідача позивачеві надійшла відповідь за № 4/2192 на вищевказану вимогу, в якій установа зазначила, що відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним призваним на збори № 1513 від 09.09.2015р. та рахунок на оплату № 640 від 09.09.2015р. були отримані комісаріатом 18.09.2015 року. На цей час виділені кошти та кошторисні призначення на 2015 рік по виплаті витрат на виплату середнього заробітку військовозобов'язаним за період перебування на навчальних зборах ІНФОРМАЦІЯ_3 витрачені в повному обсязі. До вищого командування були надані додаткові заявки на збільшення бюджетних призначень та додаткового фінансування, але до кінця 2015 року вільного резерву не було. В зв'язку з вищевказаним відповідач не мав можливості зареєструвати бюджетні зобов'язання та здійснити платежі у Держказначействі.
Позивач в позовній заяві вказує, що станом на 21.09.2016 року відповідачем так і не було здійснено компенсації позивачу середньої заробітної плати працівників позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача виниклої заборгованості.
Предметом даного позову виступає матеріальна вимога позивача щодо стягнення з відповідача компенсації заробітної плати за період перебування працівників позивача на навчальних військових зборах.
Отже спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про військову службу в Україні.
Так, згідно з ч. 11 ст. 29 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, виходячи із заробітку за два останні місяці.
Пунктом 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 80 від 12.03.2007 року передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.
Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1644 від 23.11.2006 року “Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів” виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
На виконання вищенаведених вимог законодавства України громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , було нараховано товариством та виплачено 12446,48 грн. середнього заробітку та з цієї суми до бюджету перераховані відповідні податки та збори, що підтверджується наданими позивачем копіями: розрахункових листів по вищевказаним робітникам; платіжної відомості № ФНП00000346 від 07.10.2015р., платіжних доручень №№ 5429, 5431 від 05.10.2015р.
Як було встановлено, 10.09.2015 року позивачем ІНФОРМАЦІЯ_5 було виставлено рахунок № 640 від 09.09.2015р. на суму 12446,48 грн. та надано відомість з розрахунком середнього заробітку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Оскільки відповідач не здійснив перерахування позивачеві грошових коштів, позивачем на адресу відповідача була 12.02.2016 року направлена вимога з проханням погасити заборгованість.
Листом № 4/2192 від 10.03.2016 року відповідач вказав позивачеві про неможливість задоволення його вимог та перерахування 12446,48 грн.
Разом з тим, заборгованість в сумі 12446,48 грн. залишилась не погашеною відповідачем, що змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За правилами ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач надав суду всі необхідні докази, які свідчать про належне виконання товариством вимог чинного законодавства щодо військовозобов'язаних працівників призваних на збори.
Заперечення ж відповідача судом відхиляються, оскільки відповідно до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.2013 року, саме обласні військові комісаріати здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
Згідно Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, військовий обов'язок включає, підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Вказаним законом визначено, що військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Отже у відповідності до вимог Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” військовозобов'язаним гарантована виплата середнього заробітку за весь час перебування на зборах.
Таким чином дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. статті 43 ГПК України, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та доведеними.
Враховуючи вищевикладені норми та обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” (04071, м.Київ, вул. Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733) в особі філії Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” “Миколаївський річковий порт” (54058, м.Миколаїв, вул.Роектна, 1, код ЄДРПОУ 37974053) 12446,48 грн. боргу та 1378,00 грн. судових витрат.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повний текст рішення складено 28.10.2016 року.
Суддя О.Г.Смородінова