Справа № 755/5568/16-ц
(заочне рішення)
"19" жовтня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Дудник В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 19746,40 гривень, витрати за отримання висновку про вартість проведення відновлювального ремонту у розмірі 3500,00 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму судового збору у розмірі 1102,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири № 23 у тому ж будинку. У період з 01 січня 2016 року по 14 січня 2016 року відбувалося багаторазове його квартири з вище розташованої квартири № 23. Внаслідок залиття у належній йому квартирі були пошкоджені наступні приміщення: на кухні пошкоджено стелю, на якій залишились сліди залиття площею, залита антресоля; у вбиральні пошкоджена підвісна стеля; у коридорі пошкоджено покриття стелі та стін; у житловій кімнаті залиті стіни та стеля. По всім перерахованим пошкодженням наявні сліди замакання у вигляді жовтих плям на стелях та стінах. Дана обставина підтверджується актом від 15 січня 2016 року, складеним працівниками комісії ЖЕД 407, в якому зазначено, що причиною залиття його квартири є засмічена каналізаційна система душевої кабіни у квартирі № 23. Згідно звіту незалежної оцінки вартості матеріального збитку від 29 березня 2016 року, виконаного фахівцями ТОВ «Судово-експертний Альянс», загальна вартість поновлювального ремонту його квартири становить 8740,02 гривень. Витрати на отримання висновку про вартість проведення відновлювального ремонту складають 2000 гривень, що підтверджується квитанцією від 25 лютого 2016 року. У зв'язку з повторним залиттям квартири АДРЕСА_2 в період з 11 травня 2016 року по 16 травня 2016 року відбувалося повторне багаторазове залиття його квартири з вище розташованої квартири № 23. Внаслідок залиття у належній йому квартирі були пошкоджені наступні приміщення: на кухні пошкоджено стіни, стелю, на якій залишились сліди залиття та деформація поверхні; у вбиральні пошкоджена підвісна стеля та стіни; у коридорі пошкоджено покриття стелі та стін. По всім перерахованим пошкодженням наявні сліди замокання у вигляді жовтих плям на стелях та стінах. Дана обставина підтверджується актом від 16 травня 2016 року, складеним працівниками комісії ЖЕД 407, в якому зазначено, що причиною залиття його квартири є фільтр у квартирі № 23. Згідно звіту незалежної оцінки вартості матеріального збитку від 13 червня 2016 року, виконаного ПП ОСОБА_3, загальна вартість поновлювального ремонту його квартири становить 5375,00 гривень. Витрати на отримання висновку про вартість проведення відновлювального ремонту складають 1500 гривень, що підтверджується квитанцією від 11 липня 2016 року. На його неодноразові звернення щодо відшкодування витрат на ремонт відповідач категорично відмовляється вирішити питання у добровільному порядку. Крім того, він попереджував власницю квартири № 23 про те, що ним було проведено відновлювальний ремонт за договором № 3.1 від 20 березня 2016 року. ФОП ОСОБА_4 діючий на підставі свідоцтва ФОП № НОМЕР_1 про що свідчить Акт здачі-приймання робіт від 20 квітня 2016 року на суму 8269,00 гривень, щоб відповідач уважно поставилася до сантехнічного обладнання та перевірила його справність, чого зроблено не було, оскільки вона особисто не проживає у квартирі, а здає її в оренду. Також він звертався до ЖЕД-407 з проханням провести перевірку каналізації та сантехнічного обладнання в квартирі № 23 заява Г-216 від 29 квітня 2016 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 ЦПК України, суд про причини неявки не повідомила.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, , відповідача, та за згодою позивача ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у всій сукупності, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 05 серпня 2008 року.
11 січня 2016 року позивач звернувся до Житлово-експлуатаційної дільниці № 407 із заявою про залиття його квартири АДРЕСА_4.
Відповідно до акту від 15 січня 2016 року, складеного комісією в складі: головного інженера ОСОБА_6, майстра ТД № 3 ОСОБА_7, майстра з ремонту ОСОБА_8, слюсара-сантехніка ОСОБА_9 та затвердженого начальником ЖЕД-407 ОСОБА_10, під час обстеження квартири № 11 в будинку № АДРЕСА_1 було встановлено, що приміщення квартири № 11 залито з вище розташованою квартирою № 23, зі слів слюсара-сантехніка ОСОБА_9 - засмічена каналізаційна система душевої кабіни, під час залиття в квартирі № 11 була замочена електропроводка. Внаслідок залиття в квартирі № 11 пошкоджено такі приміщення: кузня 3,5 кв.м. - замочена антресоль, водоемульсійне покриття стін; вбиральня 2,0 кв.м. - підвісна стеля, плитка на стіні (сліди залиття); коридор 3,1 кв.м. - водоемульсійне покриття стелі, водоемульсійне покриття стін; житлова кімната 12,2 кв.м. - шпалери стелі, водоемульсійне покриття стін.
Згідно висновку експерта № 09/03-2016 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження від 29 березня 2016 року, складеного судовим експертом Судово-експертного Альянсу Тітенко І.О. та локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 від 29 лютого 2016 року, вартість ремонтних робіт по квартирі АДРЕСА_4 становить 8740 гривень з 20% ПДВ.
Відповідно до локального кошторису на будівельні роботи № 3.1 по квартирі АДРЕСА_5 становить 8268,82 гривень.
20 березня 2016 року між ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_1 було укладено договір № 3.1. по виконанню робіт згідно локального кошторису на будівельні роботи № 3.1. із визначенням вартості робіт у розмірі 8269,00 гривень.
Згідно акту здачі-прийому робіт (наданні послуг» від 20 квітня 2016 року, виконавцем ФОП ОСОБА_13 були виконані роботи по договору № 3.1. від 20 березня 2016 року на загальну суму 8269,00 гривень.
В подальшому, 28 квітня 2016 року позивач звернувся до ЖЕД-407 із заявою про повторне залиття його квартири АДРЕСА_5.
Згідно акту від 16 травня 2016 року, складеного комісією у складі: головного інженера ЖЕД-407 ОСОБА_6, майстра ТД № 3 ОСОБА_7, майстра з ремонту ОСОБА_8, слюсара-сантехніка ОСОБА_9 та затвердженого начальником ЖЕД-407 ОСОБА_10, при перевірці комісією встановлено, що приміщення квартири № 11, залито вище розташованою квартирою № 23, згідно запису на ДЕЛЬПАКСІСТЕМС від 28 квітня 2016 року - о 09 годині 40 хвилин поступила заявка про залиття з вище розташованої квартири № 23 (ХВП). В 09 годин 45 хвилин передана ОСОБА_9 Внаслідок залиття в квартирі № 11, пошкоджено такі приміщення: кухня 3,5 кв.м. - водоемульсійне покриття стелі, сліди залиття, деформація водоемульсійне покриття, замочена антресоль; вбиральня 2,0 кв.м. - водоемульсійне покриття гіпсокартону стелі, сліди залиття, на плитці стін сліди залиття; коридор 3,1 кв.м. - водоемульсійне покриття стелі - сліди залиття; водоемульсійне покриття стін - незначні сліди залиття.
Відповідно до Звіту з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику через пошкодження майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6, складеного ПП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку завданого власнику на дату оцінки 13 червня 2016 року, округляючи до цілих, складає: 5375,00 гривень, в т.ч. ПДВ.
Згідно локального кошторису на будівельні роботи № 2086-0-1-1 на ремонт оздоблення квартири за адресою АДРЕСА_7 від 13 червня 2016 року, вартість робіт по ремонту зазначає квартири складає 4293 гривні.
Відповідно до договірної ціни, визначеної на підставі кошторису, вартість робіт станом на 13 червня 2016 року на ремонт квартири № 11 в будинку № АДРЕСА_1 становить 5374,800 гривень.
Як вбачається з довідки форми 3-а № 877 від 28 липня 2016 року, виданої Центром комунального сервісу, власником особового рахунку квартири № 23 в будинку № АДРЕСА_1 є ОСОБА_2
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. (ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України).
За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до вимог ст. 322 Цивільного кодексу України та ст. 151 Житлового кодексу УРСР, власник квартири зобов'язаний утримувати майно, забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Таким чином, враховуючи що власник квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_2, не забезпечила належного та справного догляду за своєю власністю, не надала суду жодного доказу, щодо спростування наявних в матеріалах справи актів по факту залиття квартири позивача, суд оцінивши наявні в справі письмові докази, в їх сукупності, а також враховуючи характер та обсяг пошкоджень в квартирі позивача, приходить до висновку, що в розрізі даного спору, виходячи із принципу змагальності сторін, відповідальність за спричинену позивачу матеріальну шкоду, яка сталася внаслідок залиття його квартири, має нести відповідач ОСОБА_2, власник квартири АДРЕСА_8.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Стаття 1192 Цивільного кодексу України зобов'язує особу, яка завдала шкоду, відшкодувати її в натурі за вибором потерпілого (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, враховуючи, що доказів в спростування вимог позивача, щодо розміру матеріального збитку завданого в результаті залиття квартири позивача, відповідачем суду не надано, суд вважає за необхідне, враховуючи локальний кошторис на будівельні роботи № 3.1 по квартирі АДРЕСА_5, за яким вартість робіт становить 8268,82 гривень, договір № 3.1. по виконанню робіт згідно локального кошторису на будівельні роботи № 3.1. із визначенням вартості робіт у розмірі 8269,00 гривень, звіт з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику через пошкодження майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6, де вартість матеріального збитку завданого власнику на дату оцінки 13 червня 2016 року, округляючи до цілих, складає: 5375,00 гривень, в т.ч. ПДВ, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму матеріальної шкоди, завданої залиттями квартири позивача у розмірі 13 644 гривень.
Крім того, відповідно до акту-приймання передачі виконаних робіт від 01 березня 2016 року, складеного ОСОБА_1 та Судово-експертним Альянсом», виконавцем «Судово-експертний Альянс» передано ОСОБА_1 висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 29/02-2016, виконаний за заявою замовника ОСОБА_1 від 19 лютого 2016 року. Вартість виконаних робіт становить 2000 гривень.
Відповідно до акту № 67/07 здачі-приймання виконаних робіт від 11 липня 2016 року, складеного представником виконавця в особі ОСОБА_3 та замовником ОСОБА_1 про те, що проведена оцінка збитку завданого власнику через пошкодження майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9. Вартість проведення експертної оцінки майна складає: 1500,00 гривень (без ПДВ).
Таким чином, позивачем було здійснено оплату за проведення оцінки збитків, завданих залиттям його квартири, на загальну суму 3500 гривень, що також підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В силу ст.ст. 56 та 84 Цивільного процесуального кодексу України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.
Виходячи із системного тлумачення положень ст.ст. 56, 79, 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати понесені позивачем до подання позову до суду не є витратами на правову допомогу.
Витрати понесені позивачем до відкриття провадження у справі є збитками, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України) та можуть бути відшкодовані особі у разі пред'явлення вимог про стягнення таких збитків.
Як роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» згідно зі статтею 38 ЦПК особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій - третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.
Так, в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, останнім до матеріалів справи було додано квитанцію серії 002 № 13450 від 16 січня 2016 року, згідно якої адвокатом ОСОБА_14 позивачу було надано консультацію та складено позовну заяву до Дніпровського райсуду м. Києва на загальну суму 1000,00 гривень.
В той же час, матеріали позовної заяви не містять відомостей, що підтверджують повноваження ОСОБА_14 в якості адвоката та відповідних повноважень останньої, у зв'язку з чим вказана квитанція не може слугувати належним доказом понесених витрат саме на правову допомогу з боку позивача.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та стягнення з відповідача на користь позивача суму матеріальної шкоди, завданої залиттям його квартири, на загальну суму 17 144 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 551 гривень 20 копійок.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 322, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 151, 179 Житлового кодексу УРСР, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», ст.ст. 10, 11, 56, 57, 58, 60, 61, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану залиттям квартири в розмірі 17 144 гривні, судовий збір в сумі 551 гривні 20 копійок, а всього 17 695 (сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень 20 (двадцять) копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: