2-о/754/443/16
Справа № 754/13085/16-ц
Іменем України
31 жовтня 2016 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про встановлення факту розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною заявою, в якій просить встановити факт, що 21 квітня 2014 року, на підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополь Республіки Крим, було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2, який був зареєстрований 13 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній республіці Крим, актовий запис №499.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року підсудність зазначеної заяви визначена Деснянському районному суду м. Києва.
Відповідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п.1 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 р. №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення").
Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Отже, згідно з ст. 234, ч. 2 ст. 256 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Пленум Верховного Суду України у Постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснив, що якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно ч. 3 ст. 256 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Отже, стаття 256 ЦПК України передбачає право суду встановлювати факти, що мають юридичне значення. Разом із тим це можливо за наявності певних умов, а саме: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява може розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Сімферополь Республіки Крим від 21.04.2014 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований 13 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній республіці Крим, актовий запис №499.
У заяві про встановлення юридичного факту ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт, а саме, дійсність судового рішення за Українським законодавством, яке ухвалене 21.04.2014 року Київським районним судом м. Сімферополь Республіки Крим.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або посадовими особами, є недійсним і таким, що не створює правових наслідків.
Окрім цього, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або посадові особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Зважаючи на вимоги вказаного Закону рішення Київського районного суду міста Сімферополя Республіки Крим від 21.04.2014 року не вважається документом, що має юридичну силу на території України і не може створювати правових наслідків.
Відповідно п. 2 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно п. 7 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.
У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах громадянина України осіб робиться відмітка про розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, та місця і дати державної реєстрації розірвання шлюбу.
В той же час, заявник додав до заяви роз'яснення Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану про проставлення відмітки про розірвання шлюбу, відповідно до якого, заявнику рекомендовано звернутися до суду за місцем проживання поза межами тимчасово окупованої території України з позовною заявою про розірвання шлюбу, оскільки рішення Київського районного суду м. Сімферополь Республіки Крим від 21.04.2014 року є недійсним на території України.
Виходячи зі змісту вимог викладених у заяві, суд встановив, що встановлення факту розірвання шлюбу не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження, відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки законом визначено інший порядок їх встановлення.
Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а тому у відкритті провадження слід відмовити, оскільки законом визначено інший порядок їх встановлення.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 256 ЦПК України,
Відмовити у відкритті окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про встановлення факту розірвання шлюбу.
Роз'яснити заявнику право звернення до суду за вирішенням спору в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Петріщева І.В.