ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.10.2016№ 910/15723/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/15723/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик", м. Київ,
організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лабр", м. Київ,
про стягнення 72 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,
за участю представників:
позивача - Сербуль О.Ю. (довіреність від 02.06.2016 №б/н);
відповідача - Панчишин А.М. (довіреність від 15.12.2015 №б/н),
Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзік" (далі - ТОВ "Умиг Мьюзік") з позовом про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) з товариства з обмеженою відповідальністю "Лабр" (далі - ТОВ "Лабр") 72 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2016 порушено провадження у справі.
Організація 21.09.2016 подала суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила суд стягнути з ТОВ "Лабр" 72 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
ТОВ "Лабр" 26.09.2016 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що ТОВ "Лабр" у здійсненні своєї господарської діяльності не використовує музичні твори, зокрема, ті, що вказані у позовній заяві; відповідач не володіє технічними засобами для публічного виконання музичних творів; позивачем не доведено використання спірного музичного твору саме відповідачем; долучені позивачем до позовної заяви акти фіксації та відеозапис не можуть бути належними доказами у справі; з відеозапису неможливо встановити джерело походження звуку, тобто не доведено факт виконання спірного музичного твору.
У судовому засіданні 26.09.2016 судом перевірено заяву Організації про збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Лабр" 72 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на дотримання вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та прийнято вказану заяву до розгляду.
ТОВ "Лабр" 21.10.2016 подало суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначило, що товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Плюс" (далі - ТОВ "Нерухомість Плюс") надало відповідачу копію договору оренди обладнання від 12.01.2015 №12-01-15 (далі - Договір від 12.01.2015), укладений ТОВ "Нерухомість Плюс" і товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Олімп" (далі - ТОВ "Медіа Олімп"); згідно з пунктом 1 Договору від 13.01.2015 ТОВ "Нерухомість Плюс" (орендодавець) передало, а ТОВ "Медіа Олімп" (орендар) прийняло в строкове платне користування звуковідтворювальне та звукопередавальне обладнання (техніку), призначене для публічного відтворення оголошень, публічного розповсюдження інформації рекламного характеру, музичних творів та ін. в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 50; згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Договору від 13.01.2015 ТОВ "Медіа Олімп" гарантує, що використання ним обладнання, що передається йому в оренду згідно з Договором від 13.01.2015, не порушуватиме прав та інтересів третіх осіб, в тому числі, але не обмежуючись авторських і суміжних прав, інших прав суб'єктів права інтелектуальної власності.
ТОВ "Лабр" 21.10.2016 подало суду клопотання про призначення судової експертизи, на вирішення якої просило поставити такі питання:
- "чи можна по наданому представником Позивача відеозапису достовірно встановити джерело походження зафіксованих на ньому звуків?;
- чи можливо було здійснити запис музичного твору, який лунає на відео під час проведення відео зйомки за допомогою портативних пристроїв особи, яка знімала відео чи осіб, які знаходились поруч з особою, яка знімала відео? ".
Проведення вказаної експертизи ТОВ "Агентство екологічних досліджень" просило доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Представник Організації у судовому засіданні 24.10.2016 заперечила проти вказаного клопотання.
Відповідно до частини першої 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи з огляду на те, що питання, які виникають у вирішенні даного спору, можуть бути досліджені за допомогою зібраних у справі доказів та пояснень сторін.
ТОВ "Лабр" 24.10.2016 подало суду клопотання про витребування у ТОВ "Умиг Мьюзік" для огляду в судовому засіданні оригіналів:
- договору від 01.01.2014 №АУ00ЗК про управління майновими авторськими правами (далі - Договір від 01.01.2014), укладеного ТОВ "Умиг Мьюзік" і Організацією;
- додаткової угоди від 31.12.2014 №2 до Договору від 01.01.2014;
- додаткової угоди від 22.12.2015 №3 до Договору від 01.01.2014;
- декларації від 15.11.2015 №15;
- ліцензійної угоди від 31.12.2014 №НЛВ-138/15 (далі - Ліцензійна угода від 31.12.2014), укладеної ТОВ "Умиг Мьюзік" та товариством з обмеженою відповідальністю "Национальное музыкальное Издательство";
- виписки з каталогу ліцензіара, що є невід'ємною частиною Ліцензійної угоди від 31.12.2014.
Відповідно до приписів частин першої і другої статті 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Абзацом шостим підпункту 2.2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.
Таким чином, суд зобов'язав ТОВ "Умиг Мьюзік" подати суду для огляду в судовому засіданні оригінали: Договору від 01.01.2014; додаткової угоди від 31.12.2014 №2 до Договору від 01.01.2014; додаткової угоди від 22.12.2015 №3 до Договору від 01.01.2014; Ліцензійної угоди від 31.12.2014 та виписки з каталогу ліцензіара, що є невід'ємною частиною Ліцензійної угоди від 31.12.2014.
Разом з тим, представниками сторін подано суду клопотання про продовження строку розгляду спору.
Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, проте частиною третьою вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Частиною третьою статті 77 ГПК України встановлено, що суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Судом в розгляді даної справи оголошено перерву до 14.11.2016 о 14 год. 20 хв.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід брати до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.
Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, характер процесу, клопотання представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку розгляду справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Задовольнити клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.
2. Продовжити строк розгляду спору.
Суддя О. Марченко