ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27 жовтня 2016 р. Справа № 909/366/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславської теплоенергетичної компанії" про відстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області (вх.№10379/16 від 17.10.16) по справі
за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014
про стягнення 14572775,96 грн.
за участю:
від позивача: представник не з'явився,
від відповідача: 1. ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність №3 від 04.01.16),
2. ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, (довіреність №2/1 від 11.03.16).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.16 у справі №909/366/16 позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" про стягнення 14572775,96 грн. задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 455662,61 грн. пені, 231623,40 грн. 3 % річних, 2587527,41 грн. інфляційних втрат, а також 50294,00 грн. судового збору. У частині позовних вимог про стягнення 6739420,17 грн. основного боргу провадження у справі припинено. Відмовлено в задоволенні частини позовних вимог про стягнення 1775811,73 грн. пені, 2630761,18 грн. інфляційних втрат та 151969,46 грн. 3% річних.
На виконання зазначеного рішення видано наказ №846 від 29.08.16 та направлено його стягувачу.
17.10.16 до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява вх.№10379/16 від 17.10.16. товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" про відстрочку виконання рішення суду. В обґрунтування обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі заявник зазначає про те, що він перебуває у складному фінансовому становищі через низький рівень розрахунків споживачів за теплову енергію; має значну дебіторську заборгованість населення, бюджетних установ, організацій та інших споживачів у розмірі 10338191,81 грн., у зв'язку з чим стягнення одноразово всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні інтереси відповідача. В підтвердження подав звіт про фінансовий стан, з якого вбачається, що підприємство є збитковим. Разом з тим, представник заявника стверджує, що він не уникає відповідальності, а навпаки, вживає заходи, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників заявника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 (зі змінами) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.
Згідно з ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено, що відповідач вживав заходи до виконання рішення, однак його намагання знайти кошти та механізм погашення боргу, не досягли позитивного результату як для нього, так і для позивача, який не отримав те, що йому присуджено за судовим рішенням, що набрало законної сили. Зі справи вбачається, що ТОВ "СТЕК" зверталося до Уряду країни та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Міністерства енергетики та вугільної промисловості, голови Івано-Франківської ОДА з метою віднайти механізм погашення заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за попередні опалювальні сезони, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як головного розпорядника та відповідального виконавця бюджетної програми, про що свідчать наявні у справі листи-звернення та фіскальні чеки поштових відділень зв'язку. В справі також містяться докази відсутності у нього нерухомого майна, на яке би можна було звернути стягнення.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що наявні виключні підстави для застосування відстрочки виконання судового рішення, оскільки відповідач дійсно знаходиться у тяжкому фінансову становищі і на час звернення із заявою про надання відстрочки виконання рішення у боржника відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем та в матеріалах справи відсутні докази вини відповідача у невиконанні рішення суду, так і відсутні докази можливості його виконання на час звернення відповідача з даною заявою.
Суд вважає, що відстрочка виконання рішення суду на дев"ять місяців сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.
Стягнуті судом суми пені, 3 % річних та інфляційні збитки по даній господарській справі мають компенсувати позивачеві негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача.
За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги пояснення представника відповідача, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суспільне значення підприємства, яке є постачальником теплової енергії у м.Івано-Франківську, відсутність на час винесення рішення заборгованості за основним зобов'язанням, а також те, що сума, яка присуджена до стягнення за рішенням суду складається з неустойки (пеня), трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, тобто додаткових нарахувань, з метою недопущення зриву опалювального періоду 2016/2017 років, задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне частково задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду строком на дев"ять місяців.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславської теплоенергетичної компанії" вх.№ 10379/16 від 17.10.16. про відстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.16 по справі №909/366/16 - задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.16 до 30 липня 2017 року.
Суддя Максимів Т. В.