28.10.16р. Справа № 904/6889/16
За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 15", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 109 497,78 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 41 від 16.05.2016 року, представник;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.09.2016 року, представник;
ОСОБА_3 довіреність № б/н від 12.09.2016 року, представник.
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви № 1021 від 24.10.2016 про уточнення позовних вимог просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 15" 109 497,78 грн., з яких: основний борг у сумі 79 193,30 грн., пеня у сумі 8 154,17 грн., 3% річних у сумі 2030,72 грн., інфляційні втрати у сумі 20 119,59 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 441 від 10.09.2013 в частині щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 79 193,30 грн.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у загальній сумі 8 154,17 грн. за загальний період з 21.05.2015 по 10.05.2016, 3% річних у загальній сумі 2 030,72 грн. та інфляційні втрати у загальній сумі 20119,59 грн. за загальний період з 21.05.2014 по 10.05.2016.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до повноважень вказаного об'єднання не віднесено укладання договорів, зокрема, на водопостачання та водовідведення, а також повноваження бути споживачем відповідних послуг.
Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем неправомірно здійснювалось нарахування у спірний період плати за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення.
При цьому у відзиві на позовну заяву відповідачем наведено контррозрахунок, виходячи із показників засобів обліку, які встановлені в квартирах будинку, за результатами якого відповідач стверджує, що позивач неправомірно виставляв у спірному періоді рахунки на завищені обсяги послуг.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення з підстав, зазначених у відзиві.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 18.08.2016 з призначенням її до розгляду на 12.09.2016, після чого розгляд справи відкладався на 26.09.2016, 05.10.2016 та 13.10.2016.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2016 за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 01.11.2016 включно з призначенням розгляду справи на 24.10.2016, після чого розгляд справи було відкладено на 28.10.2016.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - Виробник, Позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 15" (далі - Споживач, Відповідач) укладений договір № 441 від 10.09.2013 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору виробник зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - Послуги), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах договору згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 13513 м3/рік, у тому числі: населення - 13513 м3/рік; власні потреби - 0 м3/рік; водовідведення 13513 м3/рік, у тому числі по групам: населення - 13513 м3/рік; власні потреби - 0 м3/рік.
Згідно з пунктом 1.5 договору питна вода подається виробником споживачеві відповідно до показників засобів обліку. У разі відсутності на вводі до будинку приладу обліку плата за послуги проводиться згідно з установленими нормативами (нормами) водоспоживання та водовідведення (при наявності), з розрахунку на кількість мешканців, на ведення індивідуального підсобного господарства та на господарську діяльність. Показання будинкових засобів обліку знімаються виробником один раз на місяць у присутності представника споживача.
Пунктом 1.6 договору сторонами узгоджено, що для контролю витрати води у споживача, який не має засобів обліку, а також для перевірки показів встановлених засобів обліку виробник встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків встановлення споживачем засобу обліку. Вимірювання виконують цілодобово упродовж двох тижнів, які характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, періоди відсутності подавання гарячої води).
Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями засобів обліку, а за їх відсутності - по нормам споживання.
Споживач, для узгодження акта про кількість отриманих послуг, направляє свого представника для складання та підписання акту у відділ водозбуту виробника не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув у встановлений термін або відмовився від підписання акту, виробник на підставі даних приладів обліку води або норм споживання в односторонньому порядку складає акт, який є підставою для оплати його споживачем, один примірник акта в триденний строк направляється споживачеві (пункт 1.9 договору).
Розрахунковим місяцем є календарний місяць, у якому здійснюється надання послуг за договором. Споживач здійснює розрахунки за надані послуги у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення виробником платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать чинному законодавству України (пункт 3.1 договору).
Відповідно до підпункту 4.2.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно, в установлені договором строки оплачувати послуги централізованого постачання питної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.
Договір діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення з моменту його підписання до 31.12.2016, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання (пункт 9.1 договору).
На виконання умов договору позивач за період з квітня 2014 року по березень 2016 року надавав відповідачеві послуги з постачання питної води та водовідведення, на підтвердження чого подав відповідні копії рахунків (а.с. 13 - 27 том 1).
Відповідач за надані послуги не розрахувався, що і є причиною виникнення спору.
Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За пунктом 3.1 договору розрахунковим місяцем є календарний місяць, у якому здійснюється надання послуг за договором. Споживач здійснює розрахунки за надані послуги у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення виробником платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать чинному законодавству України.
Як стверджує позивач, виставлені рахунки направлялись на адресу відповідача цінними листами, які повертались на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
З метою встановлення моменту виникнення обов'язку відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг, який пов'язаний з датою пред'явлення позивачем рахунків за спірний період, а відтак встановлення правомірності нарахування позивачем основної заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат, господарським судом за ухвалами від 18.08.2016, 12.09.2016, 26.09.2016, 13.10.2016 та 24.10.2016 від позивача витребовувались докази на підтвердження надсилання на адресу відповідача та отримання останнім рахунків за спірний період (витяг із реєстру/журналу вихідної кореспонденції, копії фіскальних чеків, копії опису вкладення, поштові рекомендовані повідомлення тощо), а також уточнений розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат із зазначенням базових величин нарахування, періоду та підсумкової суми.
Жодних доказів надсилання на адресу відповідача рахунків за спірний період, позивач суду не надав, однак у судовому засіданні представник позивача наполягав на існуванні таких документів.
Зазначені обставини є підставою для залишення позову без розгляду.
Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Згідно з пунктом 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливе лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в судове засідання господарського суду без поважних причин.
За змістом частини четвертої пункту 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали справи свідчать про невиконання позивачем вимог суду щодо надання доказів без поважних причин, без яких вирішення спору неможливе.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом документів, необхідних для вирішення спору.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку, визначивши при цьому предмет та підстави позовних вимог.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин та відповідно до визначеного статтею 4 Закону України "Про судовий збір" розміру судового збору за подання позову майнового характеру, що складає 1,5% ціни позову, судовий збір у сумі 1642,47 грн. (109497,78 х 1,5% = 1642,47), сплачений позивачем у складі судового збору у сумі 1643,00 грн. за платіжним дорученням № 253 від 01.07.2016, поверненню не підлягає.
Надмірно сплачений судовий збір у сумі 0,53 грн. (1643,00 - 1642,47 = 0,53) підлягає поверненню позивачеві лише за наявності відповідного клопотання, яке на час прийняття цієї ухвали відсутнє.
Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Залишити позов без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 28.10.2016 та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня, наступного за днем її прийняття.
Суддя ОСОБА_4