Справа №1-98/2009 р.
і м ' я м У к р а ї н и
12 червня 2009 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого -судді Короїд Ю.М.
при секретарі Бардаченко Т.М.
з участю прокурора Крупина Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого, раніше судимого 29.05.2008 року Козелецьким районним судом за ст.164 ч.1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 120 годин
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України , -
Вироком Козелецького районного суду від 29 травня 2008 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 164 ч.1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на сто двадцять годин. Вказаний вирок прийнято до виконання за місцем проживання ОСОБА_1 Патютинської сільською радою Козелецького району Чернігівської області .
ОСОБА_1 будучи письмово попереджений про кримінальну відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання в листопаді - грудні 2008 року та в січні - лютому 2009 року без поважних причин не виходив на громадські роботи, внаслідок чого не відбув 96 годин громадських робіт.
Підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному визнав повністю і пояснив, що після винесення вироку він без поважних причин громадські роботи не відбував, оскільки не бажав цього. У вчиненому підсудний розкаюється, просить суворо не карати.
Крім показів підсудного, його вина в скоєному підтверджується іншими доказами по справі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що підсудний відбув тільки 24 години громадських робіт. При цьому неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона бачила в селі підсудного в той час, коли він повинен був відбувати покарання.
Допитаний в ході досудового слідства свідок ОСОБА_4 (а.с.34-35) показав, що підсудний відбував покарання у вигляді громадських робіт в Патютинській сільській раді. Однак підсудний відбув тільки 24 години громадських робіт.
Допитана в ході досудового слідства свідок ОСОБА_5 (а.с.37) пояснила, що її син не відбував покарання без поважних причин.
Покази свідків перевірені судом і прийняті до уваги за достовірні, оскільки вони в повній мірі відповідають фактичним обставинам вчиненого злочину і підтверджуються зібраними у кримінальній справі іншими доказами.
Також вина підсудного в скоєному підтверджується: направленням для відбування покарання (а.с.8); попередженням про кримінальну відповідальність (а.с.15-16); обліковою карткою засудженого (а.с.19); графіками та табелями виходу на роботу засудженого (а.с.55-62).
Суд, при оцінці доказів, що добуті у справі, визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Згідно ч. 3. ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 389 КК України, оскільки підсудний, будучи засуджений до покарання у вигляді громадських робіт ухилявся від відбування покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття підсудного, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність обставин, що його характеризують, особу винного, його характеристики, те, що підсудний вчинив злочин під час не відбутого покарання за попереднім вироком, і доходить висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді арешту, застосувавши відповідно до ст.71 КК України принцип часткового складання призначених покарань, за правилами ст..72 КК України, перевівши невідбуте покарання за попереднім вироком у вигляді 96 годин громадських робіт до покарання у вигляді 12 днів арешту із співвідношення вісім годин громадських робіт до 1 дня арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 323 та 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до строку покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Козелецького районного суду від 29 травня 2008 року і остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 3 (трьох) місяців 5(п'яти) днів арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній підписку про невиїзд.
На вирок суду до апеляційного суду Чернігівської області може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення через Козелецький районний суд.
Суддя Козелецького районного суду Ю. М. Короїд