24.10.16р. Справа № 904/7029/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 5 636,89 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 695 від 27.04.2016, представник;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 14-416 юр. від 12.10.2016, представник.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості у сумі 5636,89 грн., з яких: 120,72 грн. - плата за користування вагонами, 2 811,84 грн. - збір за маневрову роботу локомотива, 1 326,12 грн. - збір за зберігання вантажу, 509,28 грн. - збір за телеграфне повідомлення, 722,64 грн. - збір за зважування вантажу, 146,29 грн. - збір за виконання вантажних робіт (робота крана). Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 31.01.2016 залізницею були прийняті до перевезення зі станції Велико-Анадоль Донецької залізниці до станції Кривий Ріг-Головний ОСОБА_1 залізниці вагони з вантажем “флюси не пойменовані в алфавіті”, серед яких: вагон № 61298766 за накладною № 51663367 та вагон № 61335337 за накладною № 51663359.
Відправник вантажу - ПрАТ “Новотроїцьке РУ”, одержувач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
На шляху прямування 01.02.2016 на попутній станції ОСОБА_1 залізниці вказані два вагони були затримані з причини нерівномірного навантаження вагонних візків. Навантаження було виправлено позивачем і вагони за досилочними накладними № 45817459, № 45817350 були відправлені на адресу вантажоодержувача, про що на станцію призначення Кривий Ріг-Головний були направлені телеграфні повідомлення № 126 та № 127 від 09.02.2016.
За даним фактом позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 від 09.02.2016 №№3607, 3608 з відображенням часу затримки вагонів, які підписані представниками станції.
На підставі вказаних актів за надані послуги станцією ОСОБА_1 залізниці нараховано плату за користування вагонами, збір за маневрову роботу локомотива, збір за зберігання вантажу, збір за телеграфне повідомлення, збір за зважування вантажу, збір за виконання вантажних робіт у загальній сумі 5 636,89 грн., яку у відповідних частинах включено до накопичувальної картки форми ФДУ-9216029067 та відомості форми ГУ-46 №16029165.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що правовідносини з перевезення спірного вантажу виникли між позивачем та вантажовідправником. Ані договором, ані чинним законодавством не передбачено, що вантажоодержувач має нести тягар сплати всіх зборів, плати тощо за неналежне виконання вантажовідправником обов'язків щодо завантаження, розміщення та закріплення вантажу. При цьому відповідач вважає зобов'язаним дотримуватися технічних умов навантаження саме вантажовідправника. Свою вину у причинах затримки спірних вагонів відповідач не визнає (а.с. 45 - 48 том 1).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення з підстав, зазначених у відзиві.
Крім того, 05.10.2016 представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування позовної давності. При цьому, посилаючись на статтю 137 Статуту залізниць України, вказує на існування шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог, який має обчислюватися з дня настання події, що стала підставою для подання позову, якою він вважає затримку спірних вагонів 01.02.2016, що відображено у актах загальної форми ГУ-23 від 09.02.2016 за №№ 3607, 3608. Саме з цього часу відповідач вважає необхідно розраховувати строк позовної давності, який за його підрахунками скінчився 02.08.2016. За обставин звернення позивача з позовом до суду 16.08.2016 та відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позов задоволенню не підлягає (а.с. 81-82 том 1).
У письмових поясненнях від 17.10.2016, поданих до суду 18.10.2016, представник позивача підтримує позовні вимоги та виконаний ним розрахунок заборгованості, а також заперечує проти заяви відповідача про сплив строку позовної давності. У свою чергу представник позивача вважає, що подією, яка має враховуватися для початку перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах, слід вважати складені та підписані 16.02.2016 із зауваженнями відповідача відомість форми ГУ-46 та накопичувальну картку (а.с. 90 - 93 том 1).
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду від 22.08.2016 з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2016, після чого розгляд справи відкладався на 05.10.2016 та 17.10.2016.
Ухвалою господарського суду від 17.10.2016 за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 03.11.2016 включно та призначено розгляд справи на 24.10.2016.
У судовому засіданні 24.10.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
02.01.2008 між Державним підприємством "ОСОБА_1 залізниця" (далі - Позивач, Залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - Відповідач, Вантажовласник), укладено договір № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп (далі - Договір) відповідно до умов якого залізниця надає вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.
Відповідно до додаткової угоди № 14 від 05.05.2011 та додаткової угоди № 35/32 від 20.01.2016 до вказаного договору були внесені зміни в частині сторін договору, згідно з якими залізниця представлена Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», а вантажовласником за довогором є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Пункт 2.1 договору передбачає, що вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді. При цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів), надавати згідно з Правилами перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.
Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантаж вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (пункт 2.2 договору).
Пунктом 2.4 договору (в редакції додаткової угоди № 35/32 від 20.01.2016) встановлено, що вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок ЄТехПД регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” за такими реквізитами: р/р 26034302527468 у АТ “Ощадбанк” України, МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237.
Розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень додаткових послуг на підставі діючих тарифів, з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею та послуг за вільними тарифами. Сторони погоджують суму попереднього перерахування грошових коштів на особовий рахунок вантажовласника за дві доби до надання транспортних послуг. Розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін і зазначається в додатку до цього договору (пункт 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2 договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), крім спірних, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленими порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін.
Договір укладено строком на один рік, який набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції із здійсненням усіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги. Кожна сторона вправі розірвати цей договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за десять діб (пункт 8.4 договору).
За накладними №№ 51663359, 51663367 залізницею були прийняті 31.01.2016 до перевезення зі станції Велико-Анадоль Донецької залізниці до станції Кривий Ріг-Головний ОСОБА_1 залізниці вагони з вантажем “флюси не пойменовані в алфавіті”, серед яких: вагон № 61335337 за накладною № 51663359 та вагон № 61298766 за накладною № 51663367 (а.с. 23, 28 том 1).
Відправник вантажу - ПрАТ “Новотроїцьке РУ”, одержувач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
На шляху прямування вагони №№ 61298766, 61335337 були затримані на станції ОСОБА_1 залізниці через нерівномірне навантаження вагонних візків. Час затримки вагонів для проведення рівномірного навантаження вагонних візків зафіксовано актами загальної форми ГУ-23 станції ОСОБА_1 залізниці № 3607 від 09.02.2016 та № 3608 від 09.02.2016, які підписані представниками станції.
Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станції ОСОБА_1 залізниці, за весь час затримки спірних вагонів, а саме: з 06:02 год 01.02.2016 по 11:51 год. 02.02.2016, що відображено у складених актах загальної форми ГУ-23 від 09.02.2016, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 120,72 грн. з ПДВ, яка включена до відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 16029165 (а.с. 19 том 1).
Відомість підписана відповідачем із застереженням про відмову в оплаті з посиланням на статтю 32 Статуту залізниці України, за якою відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його збереження під час транспортування і здійснювати навантаження відповідно до Технічних умов.
Разом з тим відповідно до накопичувальної картки № 16029067 від 16.02.2016 позивачем розраховані та заявлені до стягнення:
2 811,84 грн. з ПДВ - збір за маневрову роботу локомотива відповідно до пункту 1.8 розділу Ш Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (далі - Збірник тарифів), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 (із змін. і доп.) /зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2009 за № 340/16356/;
1 326,12 грн. з ПДВ - збір за зберігання вантажу відповідно до пункту 2.1 розділу Ш Збірника тарифів за період зберігання вантажів у спірних вагонах з 06:02 год. 02.02.2016 по 11:51 год. 02.02.2016 (з урахуванням безоплатного зберігання вантажу з 06:02 год. 01.02.2016 по 06:02 год. 02.02.2016);
509,28 грн. з ПДВ - збір за чотири телеграфні повідомлення відповідно до пункту 10 розділу Ш Збірника тарифів;
722,64 грн. з ПДВ - збір за зважування вантажу у спірних вагонах на вагонних вагах відповідно до пункту 4.1 розділу Ш Збірника тарифів;
146,29 грн. з ПДВ - збір за виконання вантажних робіт (робота крана) відповідно до пункту 32 розділу П Збірника тарифів.
Відмова відповідача від сплати нарахованої позивачем плати за користування вагонами і додаткових зборів і є причиною виникнення спору.
Згідно з частиною першою статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Відповідно до частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За частиною другою статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до статті 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з пунктом 2 розділу 1 та пунктом 3 розділу П Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458), за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Пунктом 4 даних Правил встановлено, що Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці
Згідно з пунктами 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки ОСОБА_1 залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23 від 09.02.2016, відомість форми ГУ-46 № 16029165 на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції ОСОБА_1 залізниці розрахована відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування спірними вагонами у сумі 120,72 грн. з ПДВ.
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.
Заявлений позивачем збір за зберігання вантажів у сумі 1 326,12 грн. з ПДВ включений ним до накопичувальної картки, так само як і всі інші заявлені ним до стягнення збори.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів.
Відповідно до наведеного пункту Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Згідно з пунктом 2.1 Збірника тарифів термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами.
Збір за зберігання вантажу у сумі 1 326,12 грн. з ПДВ розрахований позивачем з 06:02 год. по 11:51 год. 02.02.2016 (з урахуванням безоплатного зберігання вантажу з 06:02 год. 01.02.2016 по 06:02 год. 02.02.2016) та з використанням тарифу 4,0 грн. за одну тонну вантажу, що відповідає пункту 2.1 розділу Ш Збірника тарифів.
Здійснений позивачем розрахунок збору у сумі 2 811,84 грн. з ПДВ за маневрову роботу локомотива відповідає вимогам пункту 1.8 Збірника тарифів, згідно з яким за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
Розраховуючи збір за зважування вантажу на вагонних вагах, заявлений до стягнення у сумі 722,64 грн. з ПДВ, позивач використав тариф у сумі 75,20 грн. за один вагон, що узгоджується з пунктом 4.1 розділу Ш Збірника тарифів.
Відповідно до таблиці 3 пункту 10 розділу III Збірника тарифів ("Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів") за видачу довідок у письмовому вигляді телеграфом, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за них, передбачений збір у сумі 53,0 грн. за відправку.
Позивачем надані копії двох телеграм про затримку спірних вагонів зі станції ОСОБА_1 залізниці на адресу відповідача (а.с. 25, 30 том 1).
Однак розрахунок збору у загальній сумі 509,28 грн. з ПДВ зроблений ним за 4 телеграфні повідомлення, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Тому обґрунтованим є збір у сумі 254,64 грн. з ПДВ (509,28 : 2 = 254,64).
За роботу крана під час виконання вантажних робіт позивачем нарахований збір у сумі 146,29 грн. з посиланням на пункт 32 розділу П Збірника тарифів. Але відповідно до вказаного пункту виконання вантажних робіт, кріплення вантажів засобами перевізника та надання інших додаткових послуг, пов'язаних з виконанням вантажних операцій відноситься до переліку робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів).
При цьому розрахунки за роботи й послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Пунктом 3.1 договору сторони також передбачили, що розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін і зазначається в додатку до цього договору.
Доказів щодо встановлення на договірній основі тарифу за вантажні роботи, у тому числі з викоростанням крану, сторони не надали, а відтак нарахування позивачем збору за вантажні роботи у сумі 146,29 грн. є безпідставним.
З огляду на викладене правомірно заявленими до стягнення є плата за користування вагонами у сумі 120,72, грн., збір за зберігання вантажу у сумі 1326,12 грн., збір за маневрову роботу локомотива у сумі 2811,84 грн., збір за телеграфне повідомлення у сумі 254,64 грн., збір за зважування вантажу у сумі 722,64 грн.
Заперечення відповідача проти позову спростовуються наступним.
Так, за залізничними накладними №№ 51663359, 51663367 залізницею прийнятий до перевезення вантаж, який було розміщено й закріплено вантажовідправником згідно з правилами і порядком, визначеними п. 4,1 - 4, 3, 3, 7, 1 - 7, 3 гл. 1, 2 п. 1 - 3, 5, 6, 8, 9 Додатка 3 до УМВС, що відображено у графі 20 цих накладних.
Відповідно до статті 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюються Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.
Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
У графі 34 залізничних накладних №№ 51663359, 51663367 наявний запис про те, що розрахунки здійснюються на станції призначення.
Статтею 125 Статуту також передбачено що після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.
За таких обставин покладення відповідальності на одержувача - відповідача у справі відповідає вимогам чинного законодавства.
Подана відповідачем заява про застосування позовної давності задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За визначенням статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальні та скорочені строки позовної давності встановлені у статтях 257 та 258 Цивільного кодексу України.
Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частини першої цієї статті Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною п'ятою статті 315 Господарського кодексу України передбачено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
За статтею 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.
Зазначений шестимісячний термін обчислюється:
а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;
б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Дата складання актів загальнох форми ГУ-23 №№ 3607, 3608 - 01.02.2016 року не може вважатися подією у якості підстави для подання позову.
У пункті 5.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N04-5/601 (в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225) зазначено, що згідно з Правилами розрахунків за перевезення вантажів та Типовим договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення розрахунковий підрозділ залізниці на підставі укладеного договору отримані в порядку передоплати суми зараховує на особовий рахунок платника і списує їх в міру оформлення та надходження розрахункових документів за здійснені перевезення, надані послуги.
Списання коштів з особового рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, включаються в накопичувальні картки.
Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів залізниця складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку.
У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування, він має право звернутись до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.
Однак якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має регулюватись платником безпосередньо із станціями, які нарахували платежі. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
Відповідно до пункту 19 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/917 від 29.11.2007 року “Про деякі питання судової практики застосування статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства” залізниця не може списувати із сум попередньої оплати, які знаходяться на особовому рахунку клієнта залізниці у Технологічному центрі по обробці перевізних документів (далі - ТехПД), нараховані платежі на підставі первинних документів, підписаних вантажовідправником (вантажоодержувачем) із запереченнями, застереженнями, зауваженнями.
Заперечення відповідача проти нарахувань платежів, заявлених позивачем до стягнення, відображені у відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №16029165 та накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 16029067 після пред'явлення їх відповідачеві - 16.02.2016. Саме ця подія і може бути підставою для звернення з позовом до суду, оскільки тільки зазначені заперечення відповідача позбавили можливості залізницю списати грошові кошти з особового рахунку відповідача та порушили майнове право позивача.
Отже, перебіг позовної давності у справі починається з 17.02.2016 і закінчується 17.08.2016.
Відповідно до штампу на поштовому конверті, доданому до матеріалів справі, позов було відправлено до господарського суду поштою 16.08.2016, тобто в межах строку позовної давності (а.с. 40 том 1).
За таких обставин порушене право позивача підлягає захисту.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1279,99 грн. (5235,96 х 1378,00/5636,89 = 1279,99) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у сумі 120,72 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 1326,12 грн., збір за маневрову роботу локомотиву у сумі 2811,84 грн., збір за телеграфне повідомлення у сумі 254,64 грн., збір за зважування вантажу у сумі 722,64 грн., судовий збір у сумі 1279,99 грн.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.10.2016.
Суддя ОСОБА_4