Справа № 357/5011/16-ц
2/357/2253/16
Категорія 26
28 жовтня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Подрєзова Г. О. ,
при секретарі - Александрова А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики;
Позивач ОСОБА_1 надала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи тим, що 04.05.2011 року між сторонами був укладений договір позики грошових коштів на суму - 89700грн., які відповідачка зобов»язувалася повернути не пізніше 05.05.2013року. В установлений строк відповідачка борг не повернула, від виконання свого обов"язку відмовляється, від зустрічей з позивачкою ухиляється, а тому виникла необхідність для стягнення заборгованості у судовому порядку. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд позов задовольнити та стягнути заборгованість за договором позики в розмірі 89700грн., інфляційне збільшення суми боргу - 73877,22грн., 3-% річних -8036,14грн.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю позов підтримав та надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, остаточно просив суд стягнути борг за договором позики всього 178679,72грн., що складається з основної суми - 89700грн., інфляційного збільшення - 79771,72грн. та 3-% річних - 9208,00грн.
Відповідач ОСОБА_2 та її представники в судовому засідання позов не визнала повністю, надала письмову заяву про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин та відмовити в позові за пропуском строку позовної давності.
Заслухавши пояснення представників сторін, особисто відповідачки у справі, , розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно між сторонами 04.05.2011року було укладено договір позики грошей на суму 89700 грн. строком до 05.05.2013р.
Ці обставини підтверджуються копією договору позики від 04.05.2011року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі № 1014.
Відповідно до даного договору позики п.3- грошова сума вказана в п.1 передана позичальнику до підписання цього договору. Згідно з п. 4 - в разі, коли позичальник своєчасно не поверне позикодавцеві позику згідно з п.1 цього договору строку, позикодавець вправі пред»явити цей договір до стягнення в порядку і строки, передбачені чинним законодавством.
Також, в судовому засіданні було встановлено, що фактично грошові кошти в розмірі 130000грн. були позичені 19.04.2011 року відповідачкою ОСОБА_2 у позивачки ОСОБА_1 на строк до 01.05.2013року. Дані обставини встановлені рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2012року ( справа № 1003/4485/2012, 2/1003/1633/2012.
В судовому засіданні сторони пояснили, що частина боргу була повернута, а залишок боргу - 89700грн., відповідачка зобов»ячалася повернути на умовах договору позики від 04.05.2011року.
Крім цих обставин, судом було встановлено, що сторони 05.05.2011року уклали нову домовленість про повернення боргу 89700грн., яку оформили графіком повернення боргу, копія якого міститься в справі № /1003/3/20/12, 2-235/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В позовній заяві ОСОБА_1 послалася на те, що згідно з графіком погашення боргу, позичальник погодилась щомісяця повертати позикодавцеві грошову суду 3900грн. Цей графік ОСОБА_1 пред»явила до суду на обґрунтування позовних вимог.
Суд враховує вимоги ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох, або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
Відповідно до ст.. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, свобода договору включає можливість сторін вільно визначати характер (вид, тип) договору, який вони укладають. Це означає, що сторони за своїм вибором вправі укладати як договори, що передбачені цивільним законодавством (тобто врегульовані законодавством договірні форми), так і такі, які хоч і не передбачені цивільним законодавством, але не суперечать його загальним засадам .
Такими діями, спрямованими на досягнення нових умов договору щодо повернення боргу в сумі 89700грн., суд вважає укладений 05.05.2011року графік повернення боргу, за яким позичальник щомісячно сплачує суму 3900грн. позикодавцеві, а остаточне погашення боргу сторони визначили - до 05.04.2013року.
Так, позовну заяву про стягнення боргу , інфляційний втрат та 3-х відсотків річних, всього 178679,72грн., (що складається з основної суми - 89700грн., інфляційного збільшення - 73877,22грн. та 3-% річних - 8036,14грн.) позивачка подала до суду 28.04.2016року, тобто з пропуском строку позовної давності , встановленого ст.ст.. 256, 257 ЦК України , згідно з якими : позовна давність - це строк, у межах якого особа, може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За наведених обставин, а також враховуючи письмову заяву відповідачки ОСОБА_2 про застосування до спірних правовідносин щодо повернення боргу, строку позовної давності, суд приходить до висновку, що позов про стягнення боргу, інфляційних втрат та 3-х відсотків річних до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.15,60,88,212-215, 223 ЦПК України, ст.ст.6, 256, 257 , 267, 626 ЦК України, суд-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Г. О. Подрєзова