Справа №295/8413/16-к
1-кс/295/5442/16
28.10.2016 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_4 ,-
встановив:
В провадженні слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 знаходиться скарга ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6
24.10.2016 року через канцелярію суду ОСОБА_3 подала письмову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , яка мотивована тим, слідчий суддя ОСОБА_4 по іншим справам постановляв процесуальні рішення, з якими заявник не погоджується, що, на її думку, свідчить про його упередженість при розгляді справ за її скаргою.
В подальшому в судовому засіданні 24.10.2016 року ОСОБА_3 заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_4 підтримала, просила її задоволити.
В судове засідання 28.10.2016 року заявник не з'явилась, про час та місце розгляду заяви повідомлялась належним чином, що не є перешкодою для розгляду заяви без її участі.
Представник Житомирської місцевої прокуратури в судове засідання для розгляду питання про відвід слідчому судді ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, що не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді.
Норми статті 81 КПК України не регламентують обов'язкову участь в розгляді заяви про відвід осіб, які беруть участь у справі, та особи, якій заявлено відвід, якщо вона не бажає дати пояснення.
Згідно ст. ст. 75, 80 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Дослідивши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід, виходячи з наступного.
В заяві про відвід слідчому судді ОСОБА_4 не наведені підстави, що виключають його участь у розгляді скарги.
Доводів на підтвердження сумнівів в об'єктивності, неупередженості та безсторонності судді в розгляді справи не наведено. Постановлення слідчим суддею процесуальних рішень, з якими не погоджується заявник, не можуть свідчити про необ'єктивність чи упередженість слідчого судді. При розгляді справ та постановленні рішень слідчий суддя керується виключно вимогами закону та верховенством права. Доказів, які б підтверджували власну думку заявника про прийняття слідчим суддею ОСОБА_4 незаконних рішень заявником ОСОБА_3 не надано.
Сам факт того, що раніше суддя ОСОБА_4 вже розглядав скарги заявника не може слугувати безумовною підставою для його відводу.
Керуючись вимогами Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на незалежний і справедливий суд, Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, Кодексом суддівської етики, затвердженим ХІ черговим з'їздом суддів України від 22.02.2013 року, при виконанні своїх обов'язків, суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі “Білуха проти України” зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності та неупередженості. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник, є безпідставними та надуманими, жодним чином не свідчать про необ'єктивність чи упередженість слідчого судді ОСОБА_4 при виконанні професійних обов'язків при здійсненні правосуддя.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1