Справа №2а-6000/09
12 жовтня 2009 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач просить стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 27365,69 грн. (з них: ст.37 - 1503,3 грн., ст.39 - 25862,39 грн.) мотивуючи тим, що вона працює в філії «Овруцьке відділення №2946» ВАТ «Державний ощадний банк України» і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. За період роботи їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в ОСОБА_2, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 становить вказану вище суму.
Позивач просить справу розглянути без її участі.
Відповідач просить справу розглянути без участі представника, вимоги не визнає.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно довідок позивач працює в філії «Овруцьке відділення №2946» ВАТ «Державний ощадний банк України» і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с.Словечно та с.Бігунь Овруцького району віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 - 2,1 грн., ст.39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
- - ст.37 ОСОБА_2 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати ;
- - ст.39 ОСОБА_2 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч ОСОБА_2 № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
- - для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим ОСОБА_2 , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить ОСОБА_2, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.37 ОСОБА_2 за період з січня по грудень 2008 року і за ст.39 ОСОБА_2 період з жовтня 2000 року по грудень 2008 року, що вбачається з розрахунку.
Відповідно до ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак 9.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст.73 ОСОБА_2 України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 ОСОБА_2, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.
Крім того, ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено прив'язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08.
Вказані рішення зворотної дії в часі не мають, а тому вимоги позивача про стягнення коштів підлягають задоволенню за виключенням періоду часу з січня 2006 року по червень 2007 року, з січня по квітень 2008 року.
Зазначена виплата за ст.39 ОСОБА_2 є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, а саме за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров'я (ст.100 КЗпП України, ч.2 ст.2 ОСОБА_2 України «Про оплату праці»), а відповідно до ст.233 КЗпП по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 1998 року - 45 грн., з 1 липня 1998 року - 55 грн., 1 січня 1999 року - 74 грн., з 1 квітня 2000 року - 90 грн., з 1 липня 2000 року - 118 грн., з 1 січня 2002 року - 140 грн., з 1 липня 2002 року - 165 грн., з 1 січня 2003 року - 185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року - 237 грн., з 1 січня 2005 року - 262 грн., з 1 квітня 2005 року - 290 грн., з 1 липня 2005 року - 310 грн., з 1 вересня 2005 року - 332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006 року - 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн., з 1 квітня 2007 року - 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн., з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить :
за ст.39 ОСОБА_2 :
• з жовтня по грудень 2000 року : 354-15,75=338,25 грн. ;
• з січня по грудень 2001 року : 1227,42-54,61=1172,81 грн. ;
• з травня по грудень 2003 року : 2968,99-83,12=2885,87 грн. ;
• з січня по грудень 2004 року : 4571,67-111,21=4460,46 грн. ;
• з січня по грудень 2005 року : 6356,37-111,62=6244,75 грн. ;
• з липня по грудень 2007 року : 4428-51,45=4376,55 грн. ;
• з травня по грудень 2008 року : 7637,21-74,15=7563,06 грн., а всього 27041,75 грн..
за ст.37 ОСОБА_2 - за період з травня по грудень 2008 року : (525х40%х5+545х40%х2+605х40%)-2,1х8= 1711,2 грн..
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, оскільки визначений у позовній заяві розрахунок заборгованості менший суми, встановленої при розгляді справи.
Статтею 62 даного ОСОБА_2 визначено, що роз'яснення порядку застосування цього ОСОБА_2 провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач, виходячи із вимог ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не погоджується із діями відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови КМ України № 836 від 26.07.96, а тому, ураховуючи вищевикладене, суд виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по застосуванню постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в частині визначення ОСОБА_1 розміру доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за період з жовтня 2000 року по грудень 2001 року, з травня 2003 року по грудень 2005 року, з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року і щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з травня по грудень 2008 року неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з травня по грудень 2008 року в сумі 1711 грн. 20 коп. та доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з жовтня 2000 року по грудень 2001 року, з травня 2003 року по грудень 2005 року, з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року в сумі 27041 грн. 75 коп..
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.