копія
справа 2а-136\09
22 вересня 2009 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Л.П.Гаврищук
при секретарі Л.С.Василюк
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання протиправними дій щодо не виплати, як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та зобов'язання виплатити недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення,
Згідно позовної заяви позивач є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
За 2007 рік позивачу виплачено 75 гривень. На вимогу здійснити перерахунок, відповідач відмовив з посиланням на те, що виплата здійснена вірно, відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі урядових постанов.
Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки закони України мають вищу юридичну силу, аніж урядові документи. Недовиплачена сума згідно розрахунку становить 1185 гривень, яку просить стягнути в судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з'явився, але подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, також просить поновити строк звернення до суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В своєму запереченні просив суд слухання справи провести у відсутність його представника, проти позову заперечує.
У письмовій відмові відповідача на звернення позивача зазначається, що статтею 7 Бюджетного кодексу України основним принципом бюджетної системи визначено збалансованість. Виходячи з цього принципу, всі витрати бюджету на відповідний рік затверджуються із можливостей його доходної частини. Тому Кабінетом Міністрів України, виходячи з реальних можливостей державного бюджету, були прийняті постанови від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких управління праці та соціального захисту населення і здійснювало виплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення.
В письмових запереченнях на позов відповідачем визнається статус позивача, як евакуйованого із зони відчуження Чорнобильської АЕС другої категорії, факт виплати позивачу 75 гривень за 2007 рік і зазначається, що призначення та виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснювалась відповідно до чинного законодавства, з посиланням на закони про державний бюджет на відповідний рік, вищеназвані постанови Кабінету Міністрів України, інші нормативні акти.
Крім того в запереченнях звертається увага суду на пропущення позивачем строку позовної давності звернення до суду і відмови в позові з означених підстав.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Відповідно до пункту 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Відповідно до абзацу 4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога евакуйованому із зони відчуження ЧАЕС другої категорії виплачується у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. До того ж розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. (ч.7 ст. 48 Закону)
Так, відповідачем визнається статус позивача, як евакуйованого із зони відчуження Чорнобильської АЕС другої категорії, факт виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення на підставі вищеназваних постанов Кабінету Міністрів України у вигляді фіксованих сум, за 2007 рік в сумі 75 грн.
Суд вважає, що оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечать вимогам ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а Закон має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, то відповідачу слід було керуватись нормами Закону.
При цьому необхідно зазначити, що Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законом конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом їх обсягу, встановленого Законам, є недопустимим.
На користь позивача підлягає стягненню 1185 гривень недоотриманих на оздоровлення за 2007 рік, виходячи з мінімальних розмірів заробітної плати, що діяли на момент виплат, за різницею отриманої щорічної допомоги, згідно наступного розрахунку:
За: 2007 рік в сумі 1260грн. (420 *3 = 1260грн.);
Всього : 1260-75=1185 грн.
Динаміку розмірів зростання мінімальної заробітної плати, виплати компенсації загального розрахунку про заборгованість в арифметичному плані сторони не оспорюють.
Частинами першою та другою статті 100 КАСУ передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З заяви позивача про поновлення строку звернення до суду вбачається, що строк звернення до суду за 2007 рік пропущено у зв'язку із наявністю правової колізії у законодавстві щодо виплати грошової допомоги. Посилання представника відповідача на застосування вимог ч.2 ст. 99 КАС України щодо річного строку звернення до суду є помилковими, оскільки назва ст. 48 ЗУ № 796-ХП вказує на компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідно до ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду, оскільки наведені обставини с переконливими для суду, заслуговують на увагу.
Відповідно до Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ конвенцією та практику суду, як джерело права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 КАС України , ст. 19 ч.2 , п.6 ст. 92 Конституції України, ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
Позов задовольнити.
Дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо не виплати ОСОБА_1, як постраждалому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік визнати неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради виплатити ОСОБА_1 недосплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 1185гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд.
Суддя Гаврищук Л . П .
Копія вірна:
Суддя Гаврищук Л.П.
справа 2а-136\09
22 вересня 2009 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Л.П.Гаврищук
при секретарі Л.С.Василюк
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання протиправними дій щодо не виплати, як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та зобов'язання виплатити недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення,
Керуючись ст..160 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо не виплати ОСОБА_1, як постраждалому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік визнати неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради виплатити ОСОБА_1 недосплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 1185гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд.
Суддя Гаврищук Л . П .