Справа № 2-511/2009 р.
іменем України
22 вересня 2009 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
за участі секретаря с/з ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селищенської сільської ради Носівського району про визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_2 подала до Носівського районного суду позовну заяву про визнання за нею права власності на будинок з надвірними будівлями, який розташований в с. Роздольне Носівського району, вул. Московська, 50. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 20 листопада 2000 року померла її мати ОСОБА_3, яка володіла вказаним будинком. За життя спадкодавець не оформила правовстановлюючі документи на будинок, тому позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. Тому ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності судовим рішенням.
В судовому засіданні позивач підтримала позов та пояснила, що її мати за життя з невідомих причин не зареєструвала своє право власності на будинок, який розташований в с. Роздольне Носівського району, вул. Московська, 50. Після смерті матері вона почала доглядати за будинком, проводила ремонт спадкового майна.
Представник Селищенської сільської ради Носівського району в судове засідання по невідомій причині не з'явився. Голова сільської ради направив до суду заяву (а.с. 23), в якій вказав, що визнає позов і просить розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до довідки, виданої Селищенською сільською радою Носівського району (а.с. 15), житловим будинком, розташованим в с. Роздольне Носівського району, вул. Московська, 50, володіла ОСОБА_3.
20 листопада 2000 року ОСОБА_3 померла (а.с. 6).
Відповідно до ст. 529 ЦК України (1963 року), ОСОБА_2, як дочка (а.с. 11, 12, 17), є спадкоємцем першої черги.
ОСОБА_2, відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 року), прийняла спадщину, яка відкрилася в день смерті ОСОБА_3 (а.с. 13).
По своїй суті спадкування є переходом прав та обов'язків спадкодавця до спадкоємців. Суд визнає, що через бездіяльність ОСОБА_3 щодо реєстрації нерухомого майна ОСОБА_2, як спадкоємець, не може набути право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. За таких обставин це право підлягає захисту в судовому порядку.
Отже, позовні вимоги позивача не суперечать закону.
Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач визнав позов, визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому можливо застосувати наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 ст. 174 ЦПК України, і задовольнити позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями вартістю 72548 гривень, який розташований в с. Роздольне Носівського району Чернігівської області, вул. Московська, 50.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Дикий