КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ХАРКОВА
Вул.Блюхера, 7-Б, м. Харків, 61168
"08" вересня 2009 р. Справа № 2а-1828/09/18/2018
Київський районний суд м.Харкова в складі:
Головуючого судді Бородіной Н.М.
при секретарі Вітковської О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта ІДПС ВДАІ м.Краматорськ ОСОБА_2 про скасування акту індивідуальної дії,-
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13.03.2009р. №АН191684, винесену старшим сержантом ІДПС ВДАІ м.Краматорськ ОСОБА_2, а також справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам закону, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався та під розписку позивачу не вручався, він отримав постанову поштою 15.05.2009р., отже просив поновити строк на оскарження даної постанови.
Також, позивач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом оскарження, позивачу в порушення вимог ч. 5 ст. 285 КпАП України не вручалася, а прилад ВМ „Візір”, про який вказується в постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічного засобу, зазначеного в ст.258 КпАП України, який працює в автоматичному режимі та при використанні якого протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Таким чином, позивач вважає, що Постанова АН №191684 по справі про адміністративне правопорушення від 13.03.2009 року про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідач у заперечення проти позову, вказує, що постанова АН №191684 від 13.03.2009р. винесена у відповідності до норм ст.ст.14-1, 222, 258 КУпАП і підстави для її скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно відбитку поштового штемпелю на поштовому конверті, оскаржувана постанова була направлена позивачу лише 04.05.2009 року та як зазначив позивач, та не спростував відповідач, він отримав постанову 15.05.2009р. Отже суд визнає причину пропуску строку звернення до суду позивача поважною та поновлює його.
Як свідчать матеріали справи, Постановою ІДПС ВДАІ м.Краматорськ ОСОБА_2 від 13.03.09р. на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП..
В постанові вказується, що позивач 13.03.2009р. о 13 годині 02 хвилин керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.Орджонікідзе в м.Крамоторську із швидкістю 106 км/год., тобто з перевищенням швидкості на 46 км/год., чим допустив порушення пункту 12.4 ПДР України. серійний номер приладу 0812505 „Візір”. Разом з постановою позивач отримав розпечатану фотокартку. На вказаній фотокартці відсутні позначення - ким та яким засобом такий знімок був зроблений, який серійний чи інший номер цього приладу чи засобу, в якому саме місці проводилася фотозйомка, а також те, що ця фотокартка є додатком до постанови, не зазначено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відео зйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Вимірювач швидкості „Візір”, на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості „Візір” цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є „умовними” і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ „Візір” не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ „Візір”, де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ „Візір”, що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 285 Кодексу України про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова по справі про адміністративне правопорушення позивачу не вручалася.
Також у відповідності до ст. ст. 10 - 15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу щодо здійснення фіксування правопорушення за допомогою технічного приладу “Візир”, який би працював в автоматичному режимі, приймаючи до уваги приписи ч.ч.1 та 3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суд вважає, що приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення відповідач діяв з порушенням норм КУпАП, що регламентують порядок фіксування правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, а тому постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи, тому суд вважає за необхідне закрити справу за відсутності складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення у суд з адміністративним позовом.
Адміністративний позов задовольнити. Скасувати постанову АН №191684 по справі про адміністративне правопорушення від 13 березня 2009 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 340 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАУ закрити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений 14.09.2009 р.
Суддя Бородіна Н.М.