Справа №2-А-2586/09
Іменем України
01 вересня 2009 року. Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова
Гайдук Л.П. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про відновлення пропущеного строку, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив суд зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те. що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідачі всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані, неконституційними окремі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі й щодо зупинення ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Позивач в судове засідання не з'явився та просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримує, про що надав письмову заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, та просив розглядати справу за його відсутності, проти позову заперечує, про що надав письмову заперечення, в який просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач пропустила встановлений строк для звернення до адміністративного суду, а також відсутній механізм реалізації положень ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи те, що всі особи які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд у відповідності до ч. З ст. 122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивач має статус "Дитини війни", що також підтверджується пенсійним посвідченням.
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни
Виходячи з встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенси або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01 2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни. передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку. визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.
Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Крім того, надаючи перевагу Законам України " Про Державний бюджет на 2006 рік " від 20.12.2005 року та " Про внесення змін до Закону України " Про Державний бюджет на 2006 рік " від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади -Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритет в застосованні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Відсутній закон, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Конституційний Суд України у п 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-їм (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним с те. що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим ним актом, автоматично скасовується одно предметний акт. який діяв у часі раніше". Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відповідності з діючим законодавством та не мали підстав здійснювати позивачу - щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 1 11 цього Закон), було зупинено.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489 - V « Про Державний Бюджет України на 2007 рік» , зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст..6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам , які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки , встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6 - рп / 2007( справа про соціальні гарантії громадян ) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України « Про Державний Бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України
«Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином , із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489 - V « Про Державний Бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі , у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни ».
Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року № 6 - рп / 2007( справа про соціальні гарантії громадян ) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України « Про Державний Бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову почали діяти положення статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », тобто з часу прийняття цього рішення , з 9 липня 2007 року, відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно ч.ч. З та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова, за місцем проживання позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. З ст.94 КАС України На підставі викладеного, керуючись ст. 64. 124. 152 Конституції України, ст.ст. 3. 6 Закот У країни "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6-14. 71, 99,100, 159-163. 167. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про відновлення пропущеного строку, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенси за віком з розміру, встановленого ч. І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий-суддя: