Копія
Справа № 2-229-09 р.
29 вересня 2009 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Маринчука М.П.
при секретарі Дехканбаєвій О.О.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань справу за позовом ОСОБА_2 до відділу житлового господарства Уманської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання приватизації частково недійсною, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відділу житлового господарства Уманської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання приватизації недійсною вказуючи на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно він із дружиною та сином є власниками квартири № 28, по вул. Вокзальній, 9а, м. Умань, а відповідачі по справі є власниками квартири № 29 за цією ж адресою.
Зазначає, що з часу, коли він та відповідачі стали власниками зазначених квартир, між ними почали виникати непорозуміння з приводу користування коридором, який розділяє їхні квартири.
Позивач вказує, що в кінці коридору, між його та квартирою відповідачів облаштоване вікно. Оскільки будинок, де вони проживають, раніше був гуртожитком, то в кінці коридору відповідачем та ще одним сусідом Поповичем була поставлена перегородка, яка слугувала їм за кладову.
Потім Попович перейшов проживати в іншу квартиру, а відповідач почав користуватися обома частинами цієї кладови.
Потім, як зазначає позивач, ОСОБА_3, в спільній частині коридору, який слугував йому за кладову, почав облаштовувати санвузол, проти чого він заперечував, але так як відповідач не реагував, то він звернувся в суд з позовом про усунення перешкод в користуванні спільним коридором.
При розгляді цього спору йому стало відомо, що частина спільного коридору, яку займав відповідач, розміром 4,5х2 м., була передана йому у власність в якості приміщення, але як воно іменується в технічному паспорті не вказано.
Вважає, що дії органу приватизації є незаконними і просить розпорядження відділу житлового господарства Уманської міської ради № 22 від 25.12.1997 р. про передачу у приватну власність відповідачів частини коридору площею 4,5х2 м., по вул. Вокзальній, 9а, м. Умань, визнати недійсним залишивши цей коридор у спільному користуванні.
В судовому засіданні позивач та його представник змінили позовні вимоги і просять визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло № 9411 від 25.12.1997 р. видане на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на кв. 29, по вул. Вокзальна, 9а, м. Умань, згідно розпорядження № 22 від 25.12.1997 р.
Відповідач ОСОБА_3, який діє і від імені інших відповідачів, у своєму письмовому запереченні і в судовому засіданні вказує, що коридор йому був наданий законно, так як він ним користувався більше 24 років, та з метою покращення житлових умов.
Просить у позові відмовити, в тому числі за пропущенням строку позовної давності.
Представник відповідача відділу житлового господарства Уманської міської ради пояснив, що підготовкою матеріалів по технічній інвентаризації та розпоряджень і свідоцтв на право власності на
приватизацію житла займається бюро технічної інвентаризації згідно із первинними документами. Відділом житлового господарства лише посвідчуються правові документи то про підстави включення коридору спільного користування у загальну площу квартири АДРЕСА_1, їм нічого не відомо. Окреме розпорядження про передачу у приватну власність частини коридору власникам квартири № 29 у відділі житлового господарства не реєструвалось. Вважає, що приватизація проведена незаконно. Покладається на думку суду.
Судом встановлено.
Рішенням Уманського міськвиконкому від 12.09.96 р. № 435 гуртожитку по вул. Вокзальна, 9а, м. Умань, надано статус житлового будинку для малосімейних.
Матеріалами справи доведено, що сім'я позивача є власником квартири № 28, а сім'я відповідача № 29, по вул. Вокзальна, 9а, м. Умань.
Однак, в технічному паспорті на квартиру № 29, власниками якої є сім'я відповідачів ОСОБА_3 вказано, що самочинно збільшена загальна площа квартири на 1,6 кв.м. за рахунок коридору загального користування.
Згідно свідоцтва на право власності на житло, виданого 25.12.1997 р. відділом житлового господарства Уманської міської ради, сім'я ОСОБА_3 приватизувала кв. 29, по вул. Вокзальна, 9а, м. Умань, загальною площею 44,6 кв.м.
Як видно з поетажного плану будинку у приватизаційну площу квартири № 29 включена і частина коридору загального користування площею 4,5 кв.м.
З листа Уманського відділу БТІ від 9.12.2008 р. № 3460 видно, що до квартири № 29 самовільно приєднано частину коридору загального користування площею 4,5 кв.м.
Це саме видно і з листів головного державного санітарного лікаря м. Умань від 4.02.09 р. № 03/1-258 та від 3.03.09 р. № 03/1-478 в яких йдеться про те, що ОСОБА_3 самовільно побудував цегляну перегородку з дверима між стіною житлової кімнати ОСОБА_2 і своєю, тим самим перекрив доступ природного освітлення в коридорі.
На повідомлення, яке було залишене в дверях ОСОБА_3 останній не відреагував.
В листі Уманського РУ ГУ МНС України в Черкаській області від 6.02.2009 р. № 128 вказується, що таке облаштування коридора суперечить вимогам протипожежної безпеки і Державним будівельним нормам.
Виходячи з поетажного плану будинку по вул. Вокзальна, 9а, м. Умань, цей будинок, який раніше був гуртожитком, облаштований коридорами, якими користуються власники приватизованих квартир спільно і після його переведення в статус житлового будинку для малосімейних.
Суд вважає, що коридор, на етажі якого розташовані квартири сторін по справі є спільною сумісною власністю усіх власників квартир, які там розташовані, а тому вони володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
При вказаних обставинах суд вважає, що приватизація житла ОСОБА_3 та його сім'ї проведена незаконно, так як на приватизацію коридора, через який виник спір між сторонами, ніхто із жильців, в тому числі і позивач, своєї згоди не давали.
Посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_2 порушені строки позовної давності також не ґрунтуються на законі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконними правового акта органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1, 2 ЖК України, Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.ст. 268, 369 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсним Свідоцтво № 9411 на право власності на житло, видане, відповідно до розпорядження № 22 від 25.12.1997 р., Уманським відділом житлового господарства 25.12.1997 р., яким посвідчено право власності на кв. № 29, по вул. Вокзальна, 9а, м. Умань, за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області про що може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення заяву про апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий/підпис/
З оригіналом згідно ОСОБА_7