Справа № 2-а-672/2008
02 липня 2008 р. Стахановський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Євтіфієва В.М.
при секретарі Хайло А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стаханові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради, відповідоча - ОСОБА_2 управління державного казначейства в Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги,
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що є ветераном війни - учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників війни, що підтверджується посвідченням ветерана війни - учасника війни, виданим УПСЗН м. Стаханова.
Згідно ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» (далі - Закону про ветеранів) учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується щорічна допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій по віку.
Згідно ч.1 ст. 46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом.
У 2004 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 284, 69 грн. згідно Закону України від 11.05.2004 р. № 1704-1У. Тобто щорічна допомога за 2004 рік повинна була скласти учаснику бойових дій - 854,03 грн. (З х 284, 69 грн). Фактично не виплатили нічого. Недоплата склала 854 грн 03 грн.
У 2005 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 332 грн. згідно Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-1У. Тобто щорічна допомога за 2005 рік повинна була скласти учаснику бойових дій 996 грн. (3х 332 грн). Фактично виплатили тільки 50 грн. Недоплата склала 946 грн. (996-50).
У 2006 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2006 року) 359 грн. згідно Закону України від 20.12.2005 р. № .Н235-1У. Тобто щорічна допомога за 2006 рік повинна була скласти учаснику бойових дій 1077 грн. ( 3 х 359 грн.). Фактично виплатили тільки 50 грн. Недоплата склала 1027 грн. (1 077-50).
У 2007 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2007 року) 406 грн. згідно ст. 62 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-V ( з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.03.2007 р. № 749-V/
Крім того, згідно ч. З ст.62 згадані Закони України від 19.12.2006 р. № 489-У з 1.04.2007 р. для визначення мінімального розміру пенсії по віку застосовується прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, збільшений на 1 %. Тому з 01.04.2007 р. мінімальний розмір пенсії по віку складає 410, 06 грн. ( 406 гр. + 1%).
Тобто щорічна допомога за 2007 рік повинна була скласти учаснику бойових дій 1230 грн 18 коп. ( 3 х 410, 06 грн.). Фактично виплатили тільки 55 грн. Недоплата склала 1175 грн 18 коп (1230,18-55).
Таким чином, за період 2004-2007 р. недоплатили щорічної допомоги на загальну суму 4002 грн 21 коп (854,03+946+1027+1175,18)
Вказані виплати проводило Управління праці і соціального захисту населення Стахановської міської Ради..
Згідно ст. 17-1 Закону про ветеранів щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці і соціального захисту населення.
Вказані виплати були зроблено по 50 грн. в 2005 та 2006 роках, і 55 грн в 2007 р. відповідно на тій підставі, що Законами України про Державні бюджети України відповідно на 2004-2007 роки було встановлено, що щорічна допомога ветеранам - учасникам війни до 5 травня виплачується у вказаних розмірах.
Проте вказані положення згаданих законів про Державні бюджети України суперечать ст. 22 Конституції України, згідно якої не допускається звуження зміст і об'єму існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін в діючі закони.
Крім того, ч. 2 і 3 ст.2 Закони про ветеранів свідчать :
«Права і пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути відмінені без їх рівноцінної заміни.
Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними »
Тобто положення Законів про Державний бюджет України на 2004-2007 pp. обмежуючі розмір виплат ветеранам війни, передбачених Законом про ветеранів, є недійсними і не можуть застосовуватися.
Також слід зазначити, що Закони про Державний бюджет України на 2004-2007 рр. були прийняті порушуючи ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України , яка свідчить :
«Закони України, які впливають на формування прибуткової або витратної частини бюджетів, повинні бути офіційно обнародувані до 15 серпня року, передуючого плановое У іншому випадку норми відповідних законів, які впливають на формування прибуткової чи витратної частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного період;, наступного за плановим.»
Таким чином, положення вищезазначених норм Законів про Державний бюдже* України на 2004-2007 pp. не могли застосовуватися в планових роках (у 2004, 2005, 200? 2007 pp. відповідно). У наступних за плановими ( 2005, 2006, 2007 і 2008 pp. відповіли: вказані норми також не могли застосовуватися, оскільки термін їх дії обмежувався лігле плановим роком.
Тому норми ч.5 ст. 12 Закону про ветеранів повинні застосовуватися без обмежень, встановлених Законами України про Державний бюджет України на 2004-2007 p.p.
До того ж Рішеннями Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004 по справі № 1-27/2004 і від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" і статі 29, 71 п. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно в частині зменшення розмірів виплат ветеранам війни в порівнянні з тими, які встановлені Законом про ветеранів.
Свої Рішення КСУ аргументував тим, що ст.44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" і статті 29, 71 п. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" суперечать ст.22 Конституції України і частинам 2 і 3 ст.2 Закону про ветеранів війни.
Крім того, згідно норм КАС України і ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України повинні застосовувати і використовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 р. (справа «Кечко проти України», заява № 63134/00), яким були розглянуті вимоги про стягнення надбавок, що не виплатять через відсутність бюджетних асигнувань на їх виплату, вказане наступне :
« Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань.»
Таким чином, бездіяльності УПСЗН по невиплаті позивачеві грошової допомоги до 5 травня в повному розмірі (встановленому ч.5 ст. 14 Закону про ветеранів) не можуть бути виправдані відсутністю засобів на ці цілі в Державному бюджеті України.
Згідно ч.1 ст. 17 Закону про ветеранів фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок державного і місцевого бюджетів.
Розподіл грошових коштів бюджетів здійснює Державне казначейство України і його органи, які також не забезпечили належного фінансування виплат ветеранам війни в тих розмірах, які визначені Законом про ветеранів.
Позивач в заяві просила.
Визнати незаконною бездіяльність УПСЗН Стахановської міської Ради з недонарахування і невиплати в 2004-2007 pp. щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст. 14 Закону про ветеранів», як учаснику війни.
Стягнути з УПСЗН Стахановської міської Ради щорічну одноразову допомогу, передбачену ч.5 ст. 14 Закону про ветеранів, за 2004-2007 pp. в сумі 4 002 грн 21 копійка., поновити строки звернення до суду.
Відповідачи в наданих запереченнях позов не визнали вимагали в задоволені позовних вимог відмовити пославшись на законність їх дій и пропуском позовної давності з боку позивачки
У судове засідання позивач не з'явилася, просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідача - управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради та 3-я особа - до суду не з'явилися, були належним чином повідомлені про день час слухання справи, їх неявка судом не визнана поважною, позов не визнали.
Відповідач ОСОБА_2 управління Державного Казначейства України в Луганській області, відповідач в заяві позов не визнав, посилаючись на надані письмові заперечення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню с заступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є ветераном -учасником війни, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. ( Статтю 14 доповнено частиною згідно із Законом N 367-XIV ( 367-14 ) від 25.12.98).
В 2004 році мінімальна пенсія складала 92,45 грн згідно Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року.
В 2005 році мінімальна пенсія складала 332 грн згідно з Законом України №2505 від 25.03.2005 року.
В 2006 році мінімальна пенсія складала 359 грн згідно з Законом України №2235 від 20.12.2005 року.
В 2007 році мінімальна пенсія на 5.05.2007 року складала 410,06 грн згідно ст.62 Законом України №489 від 19.12.2006 року.
Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради: у 2004 р. - не виплачено, в 2005 р. - 50 грн., у 2006 р. - 50 грн., у 2007 році-55 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"
У відповідності до «Закону України про державний бюджет на 2004 рік» (Положення статті 44 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 (v020p710-04) від 01.12.2004) Стаття 44. Установити, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи -- 195 гривень, інвалідам війни 2 групи - 160 гривень, інвалідам війни 3 групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, -65 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2005 рік»
Стаття 34. Установити, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004 p., N 17-18, ст. 250) здійснюється у таких розмірах, інвалідам війни І групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2006 рік»
Стаття 30. Установити, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004
p., N 17-18, ст. 250; 2005 p., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267) здійснюється у таких розмірах інвалідам війни І групи- 400 гривень, інвалідам війни II групи- 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2007 рік» (Положення статті 29 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного СудуИ 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 ) Стаття 29. Установити, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України М1 20-рп/2004 (у020р710-04) від 01.12.2004 року. Також рішенням Конституційного Суду України от 09.07.2007 року №6-рп визнано неконституційним положення ст.29,71 п.13 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зменшення розміру виплат ветеранам війни.
Таким чином, неправомірність дій відповідача по недоплаті позивачеві щорічної грошової допомоги до 5 травня протягом 2004 року в розмірі 277 грн 35 коп (92.45x3). встановлених ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік", та недоплат) суми щорічної допомоги за 2007 рік , встановлених законом України від 19.12.2006 року, в сумі 1175.18 грн ( 410,06x3-55) є очевидною.
Проте ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України. За таких обставин твердження позивача про їх невідповідність Конституції України є передчасними, бо це є прерогативою саме Конституційного Суду України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.
Разом з тим, за 2004 рік позивач пропустила строки звернення до суду. Але від позивачки надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.
КАС України набрав чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернулася з теперішнім позовом 03.06.2008 року. Тобто більш ніж через 2 з половиною року після набрання чинності процесуальним Кодексом.
Згідно ч2 ст.99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач щорічно отримувала грошову допомогу до 5 травня, яка їй виплачувалася до 5 травня поточного року, але Управління праці і соціального захисту населення Стахановської міської ради, на яке згідно зі ст.171 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх
соціального захисту» покладений обов'язок виплачувати зазначену допомогу, ніяким образом не повідомило позивачку про порушення її прав.
Позивачці стало відомо про порушення її прав лише у липні 2007 року, коли засоби масової інформації оголошували рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 про визнання такими, що не відповідають Конституції України деяких статей Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином суд вважає причини пропущення звернення до суду з позовом поважними і вважає за можливе поновити позивачці строки звернення до суду.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 284, 69 грн.
За 2004 рік позивач нічого не отримала від УПСЗН Стахановської міської ради, хоча має право на отримання 854,03 грн. (3 х 284, 69 грн). Тому недоотримана сума допомоги за 2004 рік складає 854 грн 03 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" розмір прожиткового мінімуму та відповідно розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 року встановлено в розмірі 410,06 грн.
За 2007 рік позивач отримала від управління 55 грн, хоча має право на отримання за 2007 рік вказаної допомоги в розмірі 1230 грн 18 коп. ( 410,06x3). Виплата позивачеві проведена вчасно, принаймні спору з цього приводу між сторонами не заявлено.
Відтак недоотримана сума складає 1175 грн 18 коп, (1230.18 грн-55 грн), яка підлягає стягненню з відповідача.
В задоволенні інших позовних вимог треба відмовити.
Оскільки відповідно до ч.2 СТ.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» позивач звільнений від сплати судових витрат, то питання про розподіл судових витрат не розглядатиметься.
Керуючись ст.ст.2, 14, 17, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет на 2007рік», ст.ст. 6,9,10,11,12,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради, ОСОБА_2 управління державного казначейства в Луганській області, про стягнення недоплаченої щорічної допомоги - задовольнити частково.
Строк позовної даності звернення до суду поновити. Визнати незаконною бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Стахановської міської ради по невиплаті у 2004 році, та не виплаті у повному обсязі у 2007 році ОСОБА_3 щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради на користь ОСОБА_3 недоотриману допомогу за 2004 та 2007 роки у сумі 2029(дві тисячі двадцять дев'ять) гривень 21 (двадцять один) копійок за рахунок коштів державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Стахановський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження