Справа № 2-а-874/2009р.
10 вересня 2009 року, Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді Адаменко І.М.,
при секретарі Остапчук О.С.,
з участю:
представника відповідача ОСОБА_1, дов.№233/07-33 від 09.02.2009 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу “Дитині війни”, -
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області про зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну допомогу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є пенсіонером та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рп/2007 р., має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач не здійснив у відповідності до вказаних норм нарахування щомісячної соціальної допомоги, просить зобов'язати нарахувати та виплатити вказану соціальну допомогу починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., а також 22.05.2008 року по час винесення рішення суду.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та попросив задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, доповнюючи їх вимогою про визнання дій відповідача неправомірними.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечує проти його задоволення пояснюючи, що визнає той факт, що позивач має право на отримання доплати до пенсії як такий, що має статус "дитини війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але оскільки механізм реалізації положень вказаної норми відсутній і фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не коштів бюджету Пенсійного Фонду України, тому вважає позовні вимоги до відповідача необгрунтованими та заявленими з пропуском строку позовної давності.
Безпідставним також вважає застосування для обрахунку соціальної допомоги розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 -ІУ від 09.07.2003 року застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто не застосовується для обрахунку інших соціальних виплат.
Крім того зазначає, що у 2008 році при нарахуванні підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни необхідно керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а не ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши інші докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні №266804 від 06.03.2001 року.
За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у 2007-2008 роках, у розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а у 2009 році у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні місяцях, але фактично відмовив у цьому, про що свідчить лист УПФ в Бобринецькому районі №308/Р-34 від 21.08.2009 року адресований позивачу на його звернення до відповідача про перерахунок його пенсії з урахуванням вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та в якому відповідач пояснює про неможливість такого перерахунку у зв'язку із відсутністю механізму реалізації положень цієї статті та у зв'язку з тим, що на законодавчому рівні не визначено розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення пенсії ( а.с.11).
Отже право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено відповідачем, який неправомірно відмовив йому цьому на його заяву від 21.08.2009 р., і не здійснив відповідного перерахунку та виплати йому у відповідності до зазначеної норми Закону пенсії без належних для цього правових підстав, а тому позовні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними підлягають задоволенню.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
Судом також відхиляються доводи відповідача щодо пріоритету в застосуванні при вирішенні питань пов'язаних з нарахуванням підвищення до пенсії дітям війни Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” над ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки останній має вищу юридичну силу, то саме цей Закон мав застосовуватися відповідачем при нарахуванні позивачу щомісячної соціальної допомоги як дитині війни.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як позивач просить нарахувати та виплатити на його користь надбавку відповідно до вищезгаданого Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року, не вказуючи кінцевий період по 31.12.2008 рік. Також суд не може задовольнити вимогу про здійснення вищевказаних виплат та нарахувань по дату винесення рішення суду, так як перерахунок та виплата не може бути здійснена за такий період, оскільки нарахування вказаних коштів здійснюється помісячно, а тому суд вважає за необхідне частково задовольнити дану позовну вимогу, враховуючи дату звернення позивача до суду, зобов'язавши відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, а також за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень місяці 2009 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, а також за січень, лютий, березень, квітень, травень,червень, липень місяці 2009 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, а також за січень, лютий, березень, квітень, травень,червень, липень місяці 2009 року з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» та з урахуванням раніше виплаченої різниці за вказані періоди.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому району на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції - Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя І.М. Адаменко