2-а-125/2009
22 вересня 2009 року Новогродівський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Пархоменко О.Ф.
при секретарі Комарової Т.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка про визнання неправомірними дій посадових осіб УПФУ та зобов'язання нарахування доплати до пенсії, як дитині війни,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівка про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання проведення перерахунку та виплату щомісячного підвищення у розмірі надбавки до пенсії, як дитині війни, вказуючи на те, що вона є пенсіонером за віком. Знаходиться на обліку та отримує пенсію від УПФУ м.Новогродівка та має статус “дитини війни”, так як народилася в 1939 році. Згідно ст.6 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Ст.65 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” встановлювався прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була призупинена і відновлена рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційним деякі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”. З 09.07.2007 року дія закону була поновлена в повному обсязі та відповідач повинен був з цього терміну провести їй перерахунок пенсії та її подальшу виплату з 30 % мінімальною надбавкою до пенсії. Вважає, що невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст.3 “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України. Просить поновити їй строк позовної давності та визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати провести їй перерахунок за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та зобов'язати нарахувати недоплачену пенсію в розмірі 2733грн.30коп.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Представник УПФУ в м.Новогродівка позов не визнає, вказуючи на те, що ст.110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами, виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст.6 Закону зупинено і відповідно ст.111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.2007 року у розмірі 19 грн., з 01.04.2008 року - 19, 35 грн., з 01.10.2007 року - 19,75 грн. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року вказані положення визнані неконституційними. Статтею 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вищенаведене підвищення не виплачувалось. Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме, ст.6 викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”. Згідно ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, іншим учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, тобто нова редакція ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” втратила чинність. Постановою КМУ №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах: з 22 травня - 48, 10 грн., з липня 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн. Крім того, ст.99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду, а тому просить застосувати позивну давність до вимог позивача. В задоволенні позову позивачу просить відмовити.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Проаналізувавши докази позивача щодо поважності пропуску строку звернення до суду, суд визнає їх поважними, так як, враховуючи частину 3 статті 99 КАС України, де зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач узнала про порушення свого права в жовтні 2008 року і звернулася 24.10.2008 року до Донецького окружного адміністративного суду, тобто в передбачений законодавством строк, який надіслав справу до Новогродівського суду 11.06.2009 року. А тому суд вважає за необхідне не застосовувати при вирішення справи річного строку звернення до суду, передбаченого частиною 2 статті 99 КАС України, та поновити позивачу строк звернення до суду.
Закон України “Про соціальний захист дітей війни” №2195 від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно паспорту громадянина України, позивач народилася 24 серпня 1939 року, тобто станом на 2 вересня 1945 року їй було 6 років. Статус позивача, як дитини війни, підтверджується посвідченням та ніким не оспорюється.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” на 2006 рік зупинена дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року п.17 ст.77 виключений, а ст.110 цього Закону викладено в наступній редакції “Установити, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету”.
Пунктом 12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст.111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 ст.71, ст.111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489, яким була зупинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивачів на належне соціальне забезпечення, з урахуванням ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги і зобов'язати здійснити підвищення пенсії позивачу на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року була відновлена дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірах надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказані зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Таким чином, з 22.05.2008 року була відновлена дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому вимоги позивача в частині підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідно ст.58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно аб.1 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 1 жовтня- 498 грн. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” складає: з 22 травня по червень 2008 року -144 грн. 30 коп., з 1 липня 2008 року - 144 грн. 60 коп., з 1 жовтня 2008 року - 149 грн. 40 коп.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
На думку суду, не заслуговують на увагу заперечення відповідача про відсутність бюджетного фінансування для здійснення зазначених соціальних виплат, в зв'язку з тим, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин не надходження коштів з Державного бюджету України на соціальну виплату.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова ‡‚ 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня - 49,80 грн.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого суд вважає дії відповідача в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22.05.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, оскільки позивач не просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити зазначену вищу компенсацію за 2008 рік, а саме з 22.05.2008 року, то для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити її нарахування та виплату з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за 2006 рік суд вважає необхідним відмовити у зв'язку з тим, що дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено Законом України від 20.12.2005 року ‡‚ 3235-4. Крім того, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати недоплату саме в розмірі 2733,30 грн., оскільки визначення обґрунтованого розміру компенсації належить до компетенції пенсійного фонду після проведення відповідного розрахунку.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни” №2195 від 18.11.2004 року, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», постановою КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, ст.ст.2, 9, 11, 12, 86, 99, 100, 159, 160, 162, 163, 186 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівка про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання проведення перерахунку та виплату щомісячного підвищення у розмірі надбавки до пенсії, як дитині війни - задовольнити частково.
ОСОБА_1 поновити строк звернення до суду.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівка щодо не перерахунку та виплаті щомісячного підвищення у розмірі надбавки до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”- неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Новогродівка Донецької області провести ОСОБА_1 нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України ‡‚ 6-рп-2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України ‡‚ 10-рп від 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та забезпечити її виплату, з урахуванням фактичних виплат, за рахунок коштів Державного фонду України.
В інший частині адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівка про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання проведення перерахунку та виплату щомісячного підвищення у розмірі надбавки до пенсії, як дитині війни- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Новогродівський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови і подачею апеляційної скарги на неї протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя: