Справа № 1-56/09
4 серпня 2009 року
17 вересня 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області
В складі: головуючого -судді Самрука Ф.В.,
при секретарі Савчук С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, вул Польова,7 Старовижівського району Волинської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, підприємця, згідно ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,
9 червня 2009 року близько 3 год. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля магазину „Марія” с. Поліське Старовижівського району Волинської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю наніс склянною пляшкою удар по голові ОСОБА_2, від якого потерпілий впав на землю і після цього підсудний продовжуючи хуліганські дії наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками та ногами в різні ділянки тіла, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в ділянці обличчя та подряпин на спині.
Підсудний ОСОБА_1 своєї винуватості у скоєному не визнав і показав суду, що 9 червня 2009 року біля 2 год. він перебував у стані алкогольного сп'яніння в с. Поліське Старовижівського району. Біля магазину „Марія” його несподівано покликала ОСОБА_3 та попросила захисту від двох невідомих дівчат. Підійшовши ближче він побачив невідомого хлопця віком до 19 років і оскільки той ішов назустріч, то підсудний схопив його обома руками за верхній одяг та запитав що трапилось. В цей же момент його несподівано вдарила скляною пляшкою ОСОБА_4, від чого він із незнайомим хлопцем впали на землю і тоді хтось з дівчат наніс йому ще один удар теж в ділянку голови і після цього він втратив свідомість.
Незважаючи, що підсудний ОСОБА_1 своєї винуватості не визнав, його винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України підтверджується показаннями потерпілого, свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 8 червня 2009 року ввечері він пішов до будинку культури с. Поліське. Після закінчення дискотеки будучи біля магазину „Марія” він почув суперечку і розпізнав голос сестри ОСОБА_4. Підійшовши на місце він побачив сестру ОСОБА_4 , її подругу ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який був в стані алкогольного сп'яніння і тоді ОСОБА_1 нічого не кажучи схопив його за шию, а іншою рукою наніс йому удар скляною пляшкою по голові. Коли він впав на землю, то ОСОБА_1 навалившись на нього почав наносити йому удари в різні ділянки тіла і він як міг прикривався від ударів та просив Гуза припинити такі дії. В цей час сестра ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагались відтягнути Гуза від нього і благали припинити побиття. Однак ОСОБА_1 на це
-2-
реагував і він почув як розбилась скляна пляшка і тоді ОСОБА_1 перестав наносити удари. Пізніше він дізнався, що це сестра ОСОБА_4, не бачачи іншого виходу, вдарила Гуза пляшкою по голові.
Свідок ОСОБА_4 показала, що 9 червня 2009 року близько 1 год. біля магазину „Марія” с. Поліське вони із ОСОБА_5 зустріли ОСОБА_3, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння і яка почала її всіляко ображати, в зв'язку з чим між ними виникла суперечка, під час якої ОСОБА_3 підізвала до себе ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Невдовзі до них підійшов брат ОСОБА_2 і тоді ОСОБА_1 нічого не говорячи схопив ОСОБА_2 за шию, а другою рукою наніс йому удар пляшкою по голові, від чого ОСОБА_2 впав на землю і ОСОБА_1 продовжував кулаками бити лежачого ОСОБА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_5 просили Гуза припинити побиття Волоха, а коли це не допомогло то тоді вона скляною пляшкою, яка лежала на землі, вдарила Гуза в ділянку голови і скориставшись цим підвели ОСОБА_2 на ноги та відвели його.
Свідок ОСОБА_5 повністю підтвердила показання свідка ОСОБА_4 і крім того показала, що від удару ОСОБА_6 підсудний свідомості не втрачав, а продовжував висловлюватися нецензурними словами та кричати їм вслід.
Свідок ОСОБА_3 показала, що тоді 9 червня 2009 року першим схопив за одежу Гуза потерпілий ОСОБА_3 і вони обоє впали на землю. Однак ці показання свідка ОСОБА_3 істотно суперечать її показанням, даним нею на досудовому слідстві, у відповідності до яких підсудний ОСОБА_1 безпричинно, не говорячи ні слова наніс ОСОБА_2 удар в обличчя від якого останній впав на землю, а ОСОБА_1 будучи дуже агресивним, навалився на лежачого ОСОБА_2 і продовжував наносити йому удари руками в різні ділянки тіла (а.с. 29-30). Ці показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві повністю співпадають із показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5; даних ними на досудовому слідстві і в судовому засіданні. Тому суд показання свідка ОСОБА_3, дані нею в судовому засіданні розцінює як суперечливі та непослідовними і не приймає їх до уваги.
Свідок ОСОБА_7 показала, що вона не була очевидцем подій 9 червня 2009 року, коли відбувався інцидент між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і безпосередньо сама нічого не бачила.
Свідок ОСОБА_8 показав, що він чув якісь крики неподалік магазину „Марія” с. Поліське, з чого зробив висновок, що там відбувається якась бійка. Але між ким саме і що відбувалося він не бачив. А пізніше на прохання Вегерича він підвозив ОСОБА_1 до річки і що тоді ОСОБА_1 був при свідомості та всіх впізнавав.
Свідок ОСОБА_9 показав, що він як слідчий СВ Старовижівського РВ УМВС 18.06.09р. виносив постанову про прийняття даної справи до свого провадження, обвинувальний висновок по ній як і належить складав після виконання вимог, передбачених ст.ст. 218-221 КПК України, а наявність в обвинувальному висновку по тексту слів „Канюка Сергій Вікторович”, „протоколом очної ставки від 28.07.09року” пояснив як технічні помилки комп'ютера та описки.
Із заяви ОСОБА_2 в Старовижівський РВ УМВС вбачається, що 09.06.09 р. біля 3 год. його безпричинно побив ОСОБА_1 - (а.с.6);
з протоколу огляду від 13.06.09року вбачається місце, де відбувалися згадані події 09.06.09р. (а.с.8-9);
з висновку судово-медичної експертизи за № 233 від 07.07.09р. вбачається, що в ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в ділянці обличчя, подряпини на спині (а.с.23).
Приведені докази в сукупності повністю підтверджують винуватість підсудного в хуліганстві, тобто умисних діях, що виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України.
-3-
Характеризуючи особу підсудного та обговорюючи питання про вид та міру покарання щодо нього вбачається, що скоїв умисний невеликої тяжкості злочин.
Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а пом'якшуючою суд визнає наявність у підсудного на утриманні двох малолітніх дітей.
Враховуючи невелику ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого , який по місцю проживання характеризується задовільно, наявність обтяжуючої і пом'якшуючої покарання обставини суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк один рік два місяці.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
СУДДЯ Ф.В.САМРУК