Кіровоградської області
"18" червня 2009 р.Справа № 18/95
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №18/95
за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача: Новопразького комунального підприємства, смт. Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області
про стягнення 8 204,15 грн.
Представники сторін:
від прокуратури - Чепурова І.М., помічник Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора, посвідчення № 573;
від позивача - Куца В.В., довіреність № 04-4/300 від 20.02.08, начальник відділу правового та кадрового забезпечення, зв'язків з громадськістю і ЗМІ, контролю виконання, організаційної роботи;
від відповідача - Стеба В.М.- керівник.
Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області звернувся до господарського суду з позовною заявою № 391-09 від 15.05.2009 року, яка містить вимогу наступного змісту: стягнути з Новопразького комунального підприємства на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в дохід Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області заподіяних державі збитків, внаслідок самовільного водокористування у розмірі 8 204,15 грн.
Ухвалою господарського суду від 20.05.2008 р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/95.
В судовому засіданні 18.06.2009 р. представник прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача позов не заперечив.
В судовому засіданні 18.06.2009 р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши подані сторонами докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Новопразьким комунальним підприємством.
За даними проведеної перевірки встановлено, що Новопразьке комунальне підприємство здійснювало водокористування з 10.12.2008 р. по 07.05.2009 р. за відсутності дозволу.
Вказане порушення зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.05.2009 р., складеного уповноваженими особами Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області за участю керівника Новопразького комунального підприємства (а.с. 8).
За самовільне водокористування посадова особа Новопразького комунального підприємства постановою Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області від 07.05.2009 року № 007489 притягнута до адміністративної відповідальності (а.с. 12).
Факт водокористування без дозволу з 10.12.2008 р. по 07.05.2009 р. відповідачем не заперечується та підтверджується наданою підприємством довідкою № 23 від 07.05.2009 року, по якій фіксується використання підприємством у вказаний період 6412 тис. м. куб. води (а.с. 14).
Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 р. № 290, проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного водокористування. Згідно проведеного розрахунку розмір збитків склав 8 204,15 грн. (а.с. 7).
При розгляді даної справи господарський суд враховує наступне.
В силу статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Водним кодексом України встановлено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
Згідно статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, воно здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових та інших державних і громадських потреб.
За приписами пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреб у воді, погодженого з державними органами. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
За положеннями статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 січня 2002 р. за № 44/6332, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації.
Згідно пунктів 1.2.-1.3. названа Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства. Методика є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.
В силу пункту 4.3. Методики стягнення зборів за спеціальне водокористування та за забруднення водних ресурсів, не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення водного законодавства.
Розрахунок розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні визначено розділом 6 вказаної Методики, вимогам якого відповідає розрахунок, здійснений позивачем при розрахунку збитків, заподіяних Новопразьким комунальним підприємством (а.с. 7).
З огляду на вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідач є водокористувачем, який здійснив спеціальне водокористування без дозволу з 10.12.2008 р. по 07.05.2009 р. самовільно забравши 6412 тис. м. куб. води, господарський суд дійшов висновку про наявність вини відповідача в заподіяній шкоді, яка виникла внаслідок порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача і заподіяною шкодою, та наявністю підстав для задоволення позову повністю і стягнення з відповідача 8 204,15 грн.
З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 78, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Новопразького комунального підприємства (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, ідентифікаційний код 30448101, відомості про рахунки відсутні) на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в дохід Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, код ЄДРПОУ 34894892, р/р 31511921700015 в ГУДК в Кіровоградській області, код одержувача 24146085, МФО 823016, код бюджетної класифікації 24062100) - збитки у розмірі 8 204,15 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Новопразького комунального підприємства (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, ідентифікаційний код 30448101, відомості про рахунки відсутні) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м.Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - 102 грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Новопразького комунального підприємства (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, ідентифікаційний код 30448101, відомості про рахунки відсутні) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31218259700002, код 24145329) - 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська