25 жовтня 2016 року Справа № 916/4367/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Поляк О.І. (доповідач),
суддів:Ходаківської І.П., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016
у справі№ 916/4367/14 Господарського суду Одеської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Чорноморська селищна рада Комінтернівського району Одеської області
прозобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2016 у справі № 916/4367/14 (головуючий суддя - Гуляк Г.І., судді - Зайцев Ю.О., Бездоля Ю.С.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді - Принцевська Н.М., Колоколова С.І.), позов задоволено. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту частину елементу благоустрою (твердого покриття), площею 16,00 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до паспорту прив'язки тимчасових споруд реєстраційний номер 22-ч/26-11-13/70 від 26.11.2014, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, межі якої позначені у паспорті прив'язки тимчасових споруд реєстраційний номер 22-ч/26-11-13/70 від 26.11.2014 цифрами "3" та "4".
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 916/4367/14 і прийняти нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 2.23, 2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого 21.10.2011 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 244 від 21.10.2011, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2016 у справі № 916/4367/14 (головуючий суддя - ОСОБА_7, судді: Борденюк Є.М., Могил С.К.) прийнято касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 916/4367/14 до провадження та призначено її розгляд у засіданні 11.10.2016.
Розпорядженням Вищого господарського суду України від 30.09.2016 № 08.03-04/4676 у зв'язку із звільненням ОСОБА_7 з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 справу № 916/4367/14 передано на повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням ОСОБА_7 з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 справу № 916/4367/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Ходаківська І.П., Бакуліна С.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 у справі № 916/4367/14 (головуючий суддя - Поляк О.І., судді: Ходаківська І.П., Бакуліна С.В.) прийнято касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на постанову Одеської апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 916/4367/14 до розгляду та призначено її розгляд в засіданні 25.10.2016.
В судове засідання 25.10.2016 представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.08.2013 рішенням Чорноморської селищної ради № 52 "Про погодження місця розташування тимчасових споруд торгівельного призначення", зокрема, погоджено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 місце розташування групи із 5 (п'яти) тимчасових споруд торгівельного призначення площею 16,00 кв.м. кожна - для продажу товарів непродовольчої (продовольчої) групи на АДРЕСА_1 відповідно до схеми розміщення (п. 1 рішення). Рекомендовано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 звернутися до відділу містобудування та архітектури Комінтернівської РДА про визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасових споруд затвердженим комплексним схемам (у випадку їх наявності) та будівельним нормам та для оформлення паспорта прив'язки тимчасових споруд (п. 2 рішення). Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 після отримання паспорта прив'язки тимчасових споруд звернутись до виконавчого комітету Чорноморської селищної ради для укладання відповідного договору згідно з вимогами Порядку розміщення тимчасових споруд та засобів пересувної мережі для здійснення підприємницької діяльності на території населених пунктів Чорноморської селищної ради, затвердженого рішенням Чорноморської селищної ради № 361-VI від 20.12.2012 (п. 3 рішення).
В подальшому ФОП ОСОБА_5 було отримано у відділі містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації паспорт прив'язки розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області.
01.05.2014 між Виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди комунального майна для розміщення тимчасових споруд № 5-ТС, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - елемент благоустрою (тверде покриття), загальною площею 80,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, межі якого визначені на схемі розміщення, згідно з паспортом прив'язки від 26.11.2013 реєстр. № 22-Ч/26-11-13/70, експертна вартість (ринкова вартість) якого складає: 3 900 грн, згідно з висновком про вартість об'єкту, виконаного суб'єктом оціночної діяльності Товарною Біржею "Профі-Т".
Згідно з п. 1.3 договору він, разом із паспортом прив'язки ТС, дає право на використання комунального майна для розміщення ТС терміном не більше ніж на термін дії паспорта прив'язки, а саме: до 26.11.2014. Строк дії договору оренди з 01.05.2014 по 26.11.2014.
Відповідно до акту приймання-передачі окремого індивідуально визначеного майна (елемента благоустрою) за договором оренди комунального майна для розміщення тимчасових споруд від 01.05.2014 № 5-ТС ФОП ОСОБА_5 було передано окреме індивідуально визначене майно (елемент благоустрою), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
20.11.2014 рішенням Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області № 51 дозволено продовження дії паспорту прив'язки, виданого на ім'я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 терміном до п'яти років.
21.11.2014 додатковою угодою до договору оренди комунального майна для розміщення тимчасових споруд № 5-ТС сторонами договору погоджено внести в нього зміни, виклавши п. 1.3 вказаного договору в наступній редакції: договір, разом із паспортом прив'язки ТС, дає право на використання комунального майна для розміщення ТС терміном не більше ніж на термін дії паспорта прив'язки, а саме: до 21.11.2019; строк дії договору оренди з 01.04.2014 по 21.11.2019.
У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_4 без дозволу ФОП ОСОБА_5 та будь-яких дозвільних документів самовільно зайняв і збудував власну тимчасову споруду на переданому ФОП ОСОБА_5 за договором оренди елементі благоустрою, через що останній був позбавлений можливості використовувати вказаний елемент благоустрою та виконувати обов'язки за договором оренди комунального майна № 5-ТС, ФОП ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про зобов'язання останнього звільнити самовільно зайняту частину елементу благоустрою (твердого покриття), площею 16,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є титульним володільцем спірного елементу благоустрою (твердого покриття). Зокрема, на момент розгляду справи рішення Чорноморської селищної ради від 30.08.2013 № 52 та рішення від 20.11.2014 № 51, на підставі яких укладено договір оренди між позивачем та третьою особою та додаткова угода до нього у встановленому законом порядку не визнано недійсними, вони є чинними та обов'язковими для виконання на території селищної ради. Позивачем також було виготовлено в ліцензійній організації архітектурні матеріли для отримання паспорту прив'язки та отримано вказаний паспорт. При цьому, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження зайняття відповідачем частини орендованого елементу благоустрою без відповідної правової підстави та останнім не доведено належними і допустимими доказами наявності у нього оформлених належним чином прав на забудови, що знаходяться на спірному елементі благоустрою.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
В силу ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто протиправно не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Приписами ст. 396 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, позивач є титульним володільцем спірного елементу благоустрою (твердого покриття). Зокрема, на момент розгляду справи рішення Чорноморської селищної ради від 30.08.2013 № 52 та рішення від 20.11.2014 № 51, на підставі яких укладено договір оренди вказаного нерухомого майна між позивачем та третьою особою та додаткова угода до нього у встановленому законом порядку не визнано недійсними, вони є чинними.
При цьому, відповідно до ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 244 від 21.10.2011 (далі - Порядок).
Згідно з п. 1.3 Порядку тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до п. 2.1 Порядку підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
Пунктом 1.10 Порядку передбачено, що для розміщення групи тимчасових споруд (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки тимчасових споруд з прив'язкою кожної окремої тимчасової споруди з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).
Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (п. 2.7, п. 2.10 Порядку).
Господарськими судами встановлено, що позивачем було виготовлено в ліцензійній організації архітектурні матеріли для отримання паспорту прив'язки в якому містяться схема розміщення ТС, виконана на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500 схема благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника.
Разом з тим, відповідачем не подано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у нього оформлених належним чином прав на тимчасові споруди, що знаходяться на спірному елементі благоустрою. Зокрема, згідно з листом Комінтернівської районної державної адміністрації № 1117/02-27/19/04/1734 від 07.08.2014 Відділом містобудування та архітектури Комінтернівської РДА протягом 2013 - 2014 років паспортів прив'язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території смт. Чорноморське на ім'я ОСОБА_4 не видавались. На момент надання дозволу позивачу на виготовлення вищевказаних документів, ФОП ОСОБА_4 не подавались заяви про надання дозволу на розробку аналогічних документів, відповідну заяву було зареєстровано лише у 2014 році.
При цьому, як встановлено господарськими судами, відповідач зайняв частину орендованого елементу благоустрою без відповідної правової підстави з метою здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що позивач є титульним володільцем спірного елементу благоустрою (твердого покриття), а відповідач належними та допустимими доказами не спростував наявності вказаного права позивача на спірну частину благоустрою та не подав доказів на підтвердження законності встановлення тимчасової споруди на вказаному елементі благоустрою та провадження на ньому підприємницької діяльності, є законними і обгрунтованими.
Доводи касаційної скарги про те, що паспорт прив'язки позивача є анульованим у зв'язку з тим, що останнім протягом 6 місяців з дати отримання вказаного паспорта не встановлено тимчасової споруди, а відтак право оренди за договором № 5-ТС, укладеним між Виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради та ФОП ОСОБА_5, відсутнє, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки з урахуванням приписів чинного законодавства щодо презумпції чинності правочину, лише нікчемний правочин встановлений таким за законом не потребує визнання його недійсним, на відміну від оспорюваного, який може бути визнаним недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора. Однак, в матеріалах справи відсутні докази визнання договору № 5-ТС, який є оспорюваним, недійсним в судовому порядку.
Крім того, доводи скаржника про анулювання паспорта прив'язки позивача у зв'язку з невстановленням останнім тимчасових споруд протягом 6 місяців з дати отримання вказаного паспорта, що свідчить про відсутність підстав позову в частині наявності у позивача порушеного права, оцінюються колегією суддів критично, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, згідно яких ФОП ОСОБА_5 був позбавлений можливості використовувати вказане майно та розмістити на ньому власні тимчасові споруди протягом встановленого чинним законодавством строку саме у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_4 його прав (лист ФОП ОСОБА_5 в якому останній звертався до ФОП ОСОБА_4 з вимогою звільнити передане йому в користування комунальне майно від самовільно встановленої відповідачем тимчасової споруди (а.с. - 30 т. 1)).
Посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом норм ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду адміністративної справи, предметом якої є правомірність рішень Виконавчого комітету Чорноморська селищна рада про погодження позивачу місця розташування 5 тимчасових споруд та подовження дії паспорта прив'язки, також є необгрунтованими, оскільки сама по собі наявність вказаної адміністративної справи не є підставою для зупинення провадження у даній справі. При цьому, у випадку встановлення судом у вказаній адміністративній справі будь-яких обставин щодо незаконності винесення органом місцевого самоврядування актів ненормативного характеру одноразової дії, дана справа може бути переглянута за нормами статей 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України за нововиявленими обставинами за заявою відповідача.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 916/4367/14 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.
В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 916/4367/14 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 916/4367/14 залишити без змін.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Бакуліна