справа № 2-785/09
17.09.2009року Вільнянський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді Кіяшко В.О.,
при секретарі Любасенко А.С.,
з участю
позивача ОСОБА_1.,
представника позивача ОСОБА_2.,
відповідача ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вільнянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області в особі МРЕВ-2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль марки ЗАЗ-110247 номерний знак НОМЕР_1,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, 3-тя особа: Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області в особі МРЕВ-2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль марки ЗАЗ-110247 номерний знак НОМЕР_1, вказавши в позовній заяві, що 28 лютого 2007 року, він придбав у відповідача автомобіль марки ЗАЗ - 110247, 2004 року випуску, колір - червоний, двигун НОМЕР_2 куб. см., шасі НОМЕР_3. Купівля-продаж була оформлена у формі розписки від 28.02.2007року, що видана відповідачем. Продаж відбувся за 14300грн. Фактично був вчинений договір купівлі-продажу, але він не був посвідчений нотаріально, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивач пояснив, що він купив автомобіль у ОСОБА_3., за 14300грн., договір-купівлі продажу оформили розпискою, і ОСОБА_3. надав йому генеральну довіреність. Так як в нього не було коштів на переоформлення автомобіля, він його зразу не переоформив. Коли він вирішив переоформити автомобіль на себе, то йому стало відомо, що на автомобіль з 2008р. накладено заборону, так як колишній її власник ОСОБА_3. винен комусь гроші. Таким чином позивач вважає, що його права власності на автомобіль порушені і він просить суд, задовольнити його позов в повному обсязі, визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ - 110247, визнати за ним право власності на вказаний автомобіль, а також зобов'язати Управління ДАІ зареєструвати автомобіль.
Представник позивача в судовому засіданні також наполягав на задоволенні позову, в повному обсязі, згідно тих обставин які зазначені позивачем в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні 20.07.2009р. фактично позов визнав, пояснив, що він продавав машину за 15000грн., але до нього звернувся знайомий ОСОБА_1. і він продав йому автомобіль дешевше за 14300грн., як знайомому. Договір купівлі-продажу вони не оформляли, він видав на ім'я ОСОБА_1., генеральну довіреність. Розписку він зразу не писав, так як в них були нормальні стосунки. В листопаді 2008р. до нього звернувся ОСОБА_1. і пояснив, що в нього проблеми з автомобілем, так як на нього накладений арешт, і він написав йому розписку. Але відповідач в судовому засіданні визнав що 28.02.2007р. фактично продав автомобіль ОСОБА_1. за 14300грн., отримав гроші і видав доручення. Те що не автомобіль накладений арешт, відповідач вважає, що ОСОБА_1. сам винен, так як довго його не переоформляв. Також зазначив, що 28.02.2007р. він продав автомобіль ОСОБА_1., без згоди дружини, а зараз дружина це узнала, і претендує на частку грошей, які він отримав від ОСОБА_1. Пізніше в судовому засіданні ОСОБА_3. змінив свої пояснення, і пояснив, що він продав автомобіль у розстрочку ОСОБА_1., і останній віддав йому тільки половину суми, а саме 7000грн. Так як йому для роботи був постійно потрібний автомобіль, коли він продав свій старий автомобіль, він зразу в той же день купив автомобіль Калина. На фірмі де він придбав автомобіль Калина його чекала дружина, яка займалась оформленням документів по покупці автомобіля Калина, і він їй сказав, що продав старий автомобіль в розстрочку ОСОБА_1, більше нічого їй не казав. Через декілька днів після продажу ним автомобіля ОСОБА_1 приїхав до нього на роботу, і просив підписати розписку нібито він продав йому автомобіль за 14300грн. З вказаною розпискою ОСОБА_1 повинен був звернутися до Комунарського суду м. Запоріжжя, але чомусь, через шість місяців звернувся до Вільнянського районного суду. Зараз дружина про все дізналась, і дуже обурена, і у зв'язку з чим він хоче повернути собі автомобіль, і не визнає позов ОСОБА_1.
В судове засідання не з'явився представник 3-ї особи, але в попередньому судовому засіданні, дав свої пояснення стосовно позову, зазначив, що він не заперечує проти задоволення позову в частині визнання права власності на спірний автомобіль за ОСОБА_1. - якщо це буде доведено в судовому засіданні, але заперечує проти зобов'язання управляння ДАІ зареєструвати вказаний автомобіль за ним, так як реєстрація повинна проводитись згідно Правил, а для цього позивачу необхідно зняти заборону, якщо суд визнає за ним право власності. Зі згоди учасників процесу, суд ухвалив розглядати справу у відсутності представника 3-ї особи.
Свідок ОСОБА_3., в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною відповідача, і що, їй нічого не відомо, стосовно продажу її чоловіком автомобіля. При продажу автомобіля вона не була присутня, нічого стосовно цього їй не відомо, але вважає, що її чоловік написав розписку під натиском. Також пояснила, що вона купувала собі автомобіль Калина, в лютому 2007року, нею був оформлений договір кредиту в Родовід Банку, на купівлю, цього автомобіля, ні яких первинних внесків вона не робила, все сплатив банк, а їм потрібно було тільки кожного місяця сплачувати відсотки за кредит.
Свідок ОСОБА_4., пояснила, що позивач по справі - її рідний брат, з Корнюхіним вона познайомилась через брата, так як він замовляв у Корнюхіна меблі, а потів вона також замовляла кухню. Ні яких інших стосунків з Корнюхіним у їх родиною не було, крім того, що вони в них замовляли меблі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, свідків, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підставах.
У судовому засіданні встановлено наступне.
28.02.2007р. ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 автомобіль марки ЗАЗ - 110247, 2004 року випуску, двигун НОМЕР_2.см., шасі НОМЕР_3.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах…
Договір Купівлі-продажу зафіксований розпискою від 28.02.2007р., де чітко вказано, що ОСОБА_3, одержав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 14300грн. за проданий йому автомобіль марки ЗАЗ -110247, 2004 року випуску, колір - червоний, двигун НОМЕР_2 куб. см., шасі НОМЕР_3. (арк.с. 5).
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з п.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
В судовому засіданні встановлено, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується розпискою, відбулося повне виконання договору, а саме ОСОБА_3. передав автомобіль ОСОБА_1., а останній повністю розрахувався за придбаний автомобіль. В той же день ОСОБА_3. видав нотаріально посвідчену довіреність. З 28.02.2007р. позивач забрав автомобіль та експлуатував його.
Зараз позивач має намір належним чином зареєструвати автомобіль, але не може це зробити тому що, на нього накладена заборона:
- на підставі постанови АА № 731604 ВДВС Вільнянського району від 08.04.2008р.;
- на підставі постанови ВДВС Вільнянського району від 04.11.2008р.;
- на підставі постанови Жовтневого районного суду від 31.10.2008р.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 28.02.2007р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 був вчинений правочин який містить усі істотні умови Договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 665 ЦК України якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язків передати кредиторові у власність річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.
Суд критично оцінює свідчення дружини ОСОБА_3. - ОСОБА_3, про те, що їй не було відомо, про продаж автомобіля позивачу, оскільки дані свідчення суперечать, поясненням самого відповідача, який пояснив, що він сказав дружині про продаж автомобіля ОСОБА_1.
Також судом встановлено, що з 28.02.2007 року по теперішній час ні відповідач ні його дружина не звертались з вимогами до позивача про повернення автомобіля.
Таким чином, суд приходить до виводу, що в частині визнання договору купівлі-продажу, і визнання права власності на спірний автомобіль за позивачем, підлягає повному задоволенню.
Що стосується вимог про зобов'язання Управляння ДАІ зняти з обліку спірний автомобіль, який зареєстрований за ОСОБА_3, та зареєструвати за позивачем ОСОБА_1 - це повинно бути зроблено до вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, напівпричепів та мотоколясок, що затверджені постановою КМУ від 07.09.1998р. № 1388 - після зняття заборони, в зв'язку з чим, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 174, 212 ЦПК України, ст.ст. 207, 208, 220, 235, 328, 392, 620 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ЗАЗ -110247, 2004 року випуску, колір - червоний, двигун НОМЕР_2 куб. см., шасі НОМЕР_3 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 28 лютого 2007р.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на автомобіль марки ЗАЗ - 110247, 2004 року випуску, колір - червоний, двигун НОМЕР_2 куб. см., шасі НОМЕР_3.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.О. Кіяшко