21 жовтня 2016 року справа № 823/1328/16
10 год. 10 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,
за участю: представника позивача Півошенка П.О. - за довіреністю, представника відповідача Павленко М.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
19.09.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі-позивач) в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.05.2016 № 0000382301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим повідомленням-рішенням від 11.05.2016 № 0000382301 позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 262676 грн 95 коп. у зв'язку з неоприбуткування готівкових коштів в сумі 52535 грн 39 коп., шляхом не здійснення запису в КОРО. Натомість позивач вважає, що щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а означає лише порушення вимог ведення КОРО.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити з підстав, викладених вище.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або викорисанням розрахункової книги оприбуткування готівки є сукупність таких дій фіксування повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Заслухавши пояснення та доводи позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" зареєстроване як юридична особа 19.07.2012, ідентифікаційний код 38305367.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 13.04.2016 № 349 "Про проведення фактичних перевірок" представниками контролюючого органу 18.04.2016 проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином 04/7 розташованої за адресою Львівська область, Яворівський район с. Рясне-Руське вул. Стуса 7, на якій здійснює господарську діяльність товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум".
Перевіркою встановлено, що в порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, здійснено неоприбуткування готівкових коштів 17 квітня 2016 року в сумі 52535 грн 39 коп., а саме в книзі обліку розрахункових операцій № 3000093443р13 відсутній запис про суми розрахунків в розділі 2 КОРО "Облік руху готівки та сум розрахунків", про що складено акт № 354/13/01/1407/38305367 від 18.04.2016.
На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2016 № 0000382301, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 262676 грн 95 коп.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 11.05.2016 № 0000382301 позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 09.09.2016 № 19475/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 11.05.2016 № 0000382301 залишено без змін.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення).
Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно із пунктом 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно з пунктом 4.1 Положення, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).
Таким чином, суд дійшов висновку, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (надалі - Порядок).
Пунктом 5 глави 4 розділу II Порядку визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Так, судом з'ясовано, що під час проведення перевірки позивача встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів на суму 52535 грн 39 коп., а саме: в день одержання готівкоих коштів 17 квітня 2016 року не здійснено облік коштів в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку РРО від 17 квітня 2016 № 1773.
З урахуванням вищевказаного, а також аналізуючи в сукупності приписи п.2.6 Положення та п.5 глави 4 розділу II Порядку, суд дійшов висновку, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Крім того, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або викорисанням розрахункової книги оприбуткування готівки є сукупність таких дій фіксування повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Отже, судом встановлено що позивачем порушено порядок оприбуткування готівки, оскільки останнім не здійснено дії щодо внесення в КОРО надходження готівки відображеної в фіскальному звітному чеці від 17.04.2016 № 1773 на суму 52535 грн 39 коп.
Вказана правова позиція суду підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові вказаного суду від 04.11.2015 по справі № 21-3680а15/825/554/15-а.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду України від 12.05.2015, як на доказ своєї правової позиції, в якій суд у аналогічних правовідносинах прийняв рішення на користь суб'єкта господарювання не може братись судом до уваги, оскільки обставини встановлені у справі, що розглядається не є подібними до обставин встановлених у вказаній постанові Верховного Суду України.
Так, у постанові Верховного Суду України від 12.05.2015 зазначено що, під час проведення перевірки контролюючим органом виявлено у КОРО зроблені олівцем деякі записи. При цьому, доказом отримання готівкових коштів є денні Z-звіти, зафіксовані у фіскальних чеках, що були вклеєні в КОРО. Також, встановлено, що спірна сума відповідає даним, зазначеним у відповідних касових документах, готівка позивачем оприбуткована, факт оприбуткування підтверджується податковою звітністю, розбіжностей між даними КОРО та сумами внесеними в касу підприємства, під час перевірки не встановлено.
Натомість в справі, що розглядається, позивачем не здійснено відображення готівки у КОРО відповідно до фіскального звітного чека від 17.04.2016 № 1773 на суму 52535 грн 39 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Перолеум" є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.А. Рідзель
Постанова складена у повному обсязі 26.10.2016.