Провадження № 22-ц/790/6596/16 Головуючий 1 інстанції -
Справа № 643/3426/16-ц Малихін О.Р.
Категорія: житлові Доповідач - Швецова Л.А.
24 жовтня 2016 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді : Швецової Л.А.,
Суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
За участі секретаря: Єрьоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою і поділ майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, -
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою і поділ майна, яке знаходиться у спільній частковій власності. З урахуванням уточнень, просив визначити порядок користування кв. АДРЕСА_1 та виділити йому в користування дві житлові кімнати площею 13,0 кв. м. і 14,8 кв. м. з балконом, а відповідачці виділити в користування одну кімнату розміром 16,0 кв. м. з лоджією,а міста загального користування: кухня, туалет, ванну кімнату, коридор, вмонтовану шафу, залишити в їх спільної власності.
В обгрунтування позову посилався на те, що спірна квартира була приватизована у 1994 році ним, його дружиною ОСОБА_3 та її дочкою ОСОБА_3 У 2015 році його дружина ОСОБА_3 померла та належну їй в спірній квартирі 1\3 частину успадкували в рівних долях він і відповідачка. В квартирі зареєстрований він один, а ОСОБА_3 має у власності іншу квартиру в якій проживає. На теперішній час у нього з відповідачкою є спір з приводу користування квартирою. ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_3, без погодження з ним, заселила в квартиру невідомих йому людей. На розділ квартири відповідачка не погоджується та не сплачує комунальні послуги.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення в частині відмови у встановленні порядку користування квартирою та встановити порядок користування квартирою.
Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що суд першої інстанції виходив з того, що наявність у ОСОБА_3 у власності іншої квартири не є підставою для позбавлення її частки належного майна. В даному випадку суд першої інстанції недостатньо ознайомився з його позовом , так як він не просив суд позбавляти ОСОБА_3 права власності на частку належного їй майна, а просив встановити порядок користування приміщенням квартири, яка знаходиться у їх спільній власності.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_2 відповідно до ст..308 ЦПК України відхилити, рішення районного суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Суд, за ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 була приватизована у квітні 2004 року відповідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Квартира належала ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Після смерті ОСОБА_3 він та відповідач успадкували по 1/3 частини спірної квартири, та кожному з них належить по ? частини квартири, що підтверджується правовстановлюючими документами.
Згідно до ч.1, 3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
За положенням ст.ст. 355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Пунктом 14 Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року встановлено, що квартира не підлягає поділу в натурі, якщо не можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, у такому випадку може бути встановлено лише порядок користування приміщеннями квартири.
Виходячи з цих положень, порядок користування жилими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення за розміром відповідають часткам цих осіб у квартирі.
Спірна квартира має 43,8 кв.м житлової площі, яка складається із трьох ізольованих житлових кімнат площею 13,0 кв.м, 14,8 кв.м з балконом та 16,0кв.м. ОСОБА_2 відповідно його частки має право на 21,9 кв.м житлової площі, ОСОБА_3 - 21,9 кв.м., або по 32,55 кв.м загальної площі кожному.
Згідно плану квартири поділ квартири між співвласниками у відповідності до їх часток технічно неможливо, оскільки немає кімнат, які б склали долю кожного власника.
За таких обставин, з урахуванням заявлених ОСОБА_2 вимог про встановлення порядку користування квартирою по його варіанту, суд дійшов висновку про неможливість надання в користування відповідачу кімнат розміром 13,0 і 14,8 кв.м (загальною площею 27,8 кв.м), оскільки це перевищить долю відповідача на 5,9 кв.м, та ОСОБА_3 заперечує проти передачі належної частки житла позивачу.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 колегія відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
На підставі наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
З огляду на викладене, керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.
Головуючий: Швецова Л.А.
Судді: Бурлака І.В.
Яцина В.Б.