Справа № 462/579/16-ц
27 жовтня 2016 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Кирилюк А.І.
при секретарі Фрейдун А.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівський хлібзавод № 1» /треті особи: ПАТ "Концерн "Хлібопром", ОСОБА_2/ про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановив:
Позивач подала до суду позовну заяву, в якій просить суд поновити її на посаді комірника складу нереалізованої продукції ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» та стягнути з ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування зазначених вимог позивач покликається на те, що вона працює на хлібозаводі № 1 з 1980 року. Працювала майстром у 3 зміни 25 років, а на посаді комірника складу нереалізованої продукції понад 10 років. 28 грудня 2015 року позивача не допустили до робочого місця без жодних пояснень. Позивач викликала поліцію, які порекомендували їй подати заяву до Залізничного відділу поліції. Того ж дня позивач написала заяву на імя диектора хлібозаводу № 1 Антошківа О.П., яку підприємство отримало 30.12.2015 року.Крім цього, 29.12.2015 року позивач звернулася із скаргою до керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С.В., у якій про перешкоди щодо потрапляння на роботу. 30.12.2015 року позивач звернулася до Головного упралвння Держпраці у Львівській області зі скаргою на дії керівництва хлібозаводу. На своє звернення позивач отримала відповідь, що після одержання згоди Держпраці України буде проведена позапланова документальна перевірка додержання вимог законодавства про працю. Разом з тим, позивач зазначає, що непорозуміння з керівництвом у неї розпочалися на початку грудня, коли вона написала заяву на відпустку на три дні без збереження заробітної плати у зв'язку із важкою хворобою матері, яка знаходилася у комі. Про необхідність догляду за мамою та підготовлену заяву позивач попередила заступника начальника, яка не заперечувала прооти відпустки і обіцяла завізувати заяву згодом, після повернення з відпустки. Позивач подала заяву у відділ кадрів ОСОБА_5, яка дала дозвіл, щоб залишити заяву, повідомивши, що позивач може залишити заяву, а коли повернеться з відпустки то підпише наказ. 14 грудня 2015 року померла мати позивача. Коли позивач повернулася на завод після похорону матер, виявилося, що її заяви немає. У відділі кадрів позивача повідомили, що її зави у них нема, а така знаходиться у директора. 25 грудня 2015 року відбулося засідання профкому щодо невиходу позивача на роботу з 9 по 11 грудня. Причину прогулу було визнано поважною. Однак, на засіданні, позивачу запропонували написати заяву на перевід на хлібозавод № 2 або заяву на розрахунок, з чим позивач не погодилася. Ні з протоколом засідання профкому, ні з можливим наказом про перевід позивача не ознайомили. 25.01.2016 року позивач випадково побачила біля прохідної заступника директора хлібозаводу № 1 Антошків О.П., яка виконує обов'язки директора та звернулася із проханням пояснити причину едопуску на робоче місце, однак, не отримала чіткої відповіді. Заробітна плата на хлібозаводі є єдиним джерелом доходів позивача. Позивачем було витрачено значні кошти на лікування та похорон матері. На час подачі позовної заяви позивачу не виплачено жодних коштів і таким чином позивач позбавлена засобів для існування. На підставі наведеного позивач просить суд позов задоволити.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні зявлені позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві, просила суд позов задоволити.
Представник відповідача та третьої особи ПАТ "Концерн "Хлібопром"- Піцикевич В.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що позивач не була працівником відповідача. Заявлені позовні вимоги не стосуються відповідача, а тому позов є безпідставним.
Третя особа ОСОБА_2 у судове заідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час там місце слухання справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Статтею 1 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.3 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Згідно довідки ПАТ «Львівський Хлібозавод № 1» від 23.03.2016 року (а.с.30) ОСОБА_1 не працювала на ПАТ «Львівський Хлібозавод № 1», а відтак не могла бути і візльнена.
Із листа Головного управління Держпраці у Львівській області від 15.04.2016 року № 2225/1/15-04 (а.с.37-39) за результатами позапланової перевірки додержання законодавства про працю у ПАТ»Концерн Хлібпром» вбачається, що в ході проведення перевірки адміністрацією Товариства надано наказ № 335 від 25.12.2015 року «Щодо особового скаду», згідно з яким на підставі ч. 2 ст. 32 КЗпП України ОСОБА_1, комірника нереалізованої продукції експедиційного відділу виробничого підрозділу «Львівський хлібозавод № 1» ПАТ «Концерн Хлібпром» з 28.12.2015 року переміщено на посаду комірника нереалізованої продукції складу № 4 експедиційного відділу виробничого підрозділу «Цех кондитерських виробів» ПАТ «Концерн Хлібпром», що розташований за адресою м. Львів, вул. Східна, 45 з попереднім графіком роботи та без змін умов праці.
Разом з тим, у ході перевірки адміністрацією товариства надано лист від 02.03.2016 року голови профспілкового комітету ППО ПАТ «Концерн Хлібпром» ВПС «співдружність» Сєрова О.В. на ім'я генерального директора ПАТ «Концерн Хлібпром» ОСОБА_2 про те, що 25.12.2015 року не було засідань профспілкової організації ПАТ «Концерн Хлібпром» ППС «Співдружність».
Також, у ході перевірки надано повторне попередження, яке відправлено ОСОБА_1 рекомендованим поштовим переказом, що підтверджується письмовою відміткою14.01.2016 року у графі «вручено» якого проставлено «16.01.2016 року» та в графі «розписка в одержанні» проставлено напис «Коваль» та вчинено підпис. Відповідно до зазначеного попередження ОСОБА_1 повідомлена про те, що у зв'язку із відсутністю на засіданні профкому 11.01.2016 року, на яке позивач була запрошена 30.12.2015 року, повторне засідання з приводу звільнення ОСОБА_1 відбудеться 18.01.2016 року в 16 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, вул. Східна, 45. Згідно з наданим повідомленням «про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 про прогул» від 18 січня 2015 року за підписом голови профспілкового комітету ППО ПАТ «Концерн Хлібпром» ВПС «Співдружність» Сєрова О.В. на ім'я генерального директора ПАТ «Концерн Хлібпром» профспілковий комітет ухвалив рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 - комірника нереалізованої продукції складу № 4 експедиційного відділу виробничого підрозділу «Цех кондитерських виробів» ПАТ «Концерн Хлібпром» з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із прогулами без поважних причин.
З наданих копії копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 53-54) встановлено, що у такій відсутні будь які записи щодо перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 з ПАТ «Львівський хлібозавод № 1».
Згідно із ст.ст. 58,60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити на підставі того, що позивачем не надано, а судом не здобуто доказів перебування у трудових відносинах позивача та відповідача - ПАТ «Львівський хлібозавод № 1».
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60-62, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівський хлібзавод № 1» /треті особи: ПАТ "Концерн "Хлібопром", ОСОБА_2/ про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовти.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.10.16
Суддя Кирилюк А.І.
Оригінал рішення