Ухвала від 19.10.2016 по справі 753/14494/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 19 жовтня 2016 року апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року,

за участь: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту на речі, предмети, документи, грошові кошти, вилучені як тимчасово вилучене майно, під час проведення обшуку 02 серпня 2016 року на розподільчих смугах навпроти будинків № 13 та № 14 на пр. Петра Григоренка, в м. Києві.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не було доведено доцільність накладення арешту, тобто не доведено, яким чином вилучене майно матиме доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне, скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого.

Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята за неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, без врахування того, що вилучені в ході обшуку речі та предмети є речовими доказами, оскільки містять на собі відомості, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, корті на даний час встановлюються, що і призвело до неправильного вирішення питання.

При цьому в обґрунтування пропущення строку на апеляційне оскарження, прокурор зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали отримав лише 06 вересня 2016 року, про що свідчить відмітка про отримання в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив про її задоволення, доводи представника власника майна щодо необхідності залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що повний текс ухвали від 01 вересня 2016 року прокурором було отримано 06 вересня 2016 року, про що свідчить відмітка про отримання в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 17 квітня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42015100020000051, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 272, ч. 1 ст. 197-1, ст. 356 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за адресою по проспекту Григоренка, 13 в м. Києві здійснюється експлуатація АГЗП з рядом порушень, що може призвести до загибелі людей та є об'єктом 5 рівня небезпеки.

Під час проведення огляду вказаної ділянки, було встановлено, що вона експлуатується ТОВ «Барс-2000», яке зайняло земельну ділянку без відповідного на те дозволу, що підтверджується листом КМДА № 08/237-83 від 01 липня 2016 року.

На підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року було проведено обшук та тимчасово вилучено наступне майно:

- касовий апарат АЗС POS mini TN 800080256 (2015 рік);

- термінал POS-термінал ingenico Sagem Smart 2 з програмним забезпеченням №227 (инв. № 1061008122) инв. № АР00000055734;

- POS-термінал model t4230 rating 7.5k p/n010332-017rzre, s/n803681808571;

- наказ №28/04-08 м. Київ від 28.08.2014;

- книга обліку розрахункових операцій №3000210481 Р/ розпочата 23.02.2016 (прошита, не пронумерована);

- товарні накладі в кількості 2 (дві) штуки з наступними номерами №1599 від 31.05.2016, №1297, №1062, №1389, №1470, №1094, №1470, №822 від 31.08.2015, №751, №613 від 31.05.2015, №1058 від 31.10.2015, №1150, №1221 від 31.12.2015, №985, № 986, № 1062, №678;

- наказ № 4 від 18.02.2016 м. Маріуполь на 1 арк.;

- відомості про виплату грошей №10 за лютий 2016 року на 2 арк.,

- договір на відпуск товару за пластиковими картками № 180 від 01.09.2015 на 5 арк.;

- договір на відпуск товару за пластиковими картками № 64 від 27.04.2015 на 5 арк.;

- рахунок на оплату №935 від 27.04.2015 на 1 арк.;

- видаткова накладна №4294 від 30.04.2015 на 2 арк.;

- рахунок на оплату №1367 від 09.06.2015 на 1 арк.;

- видаткова накладна №1367 від 09.06.2015 на 2 арк.;

- купюри схожі на 50 (п'ятдесят) гривень в кількості 7(сім) штук, на 100 (сто) гривень в кількості 3(три) штуки, на 5 (п'ять) гривень в кількості 4(чотири) штуки, на 10 (п'ять) гривень в кількості 1 (одна) штука, на 2 (дві) гривні в кількості 38 (тридцять вісім) штук, на 1 (одну) гривню в кількості 68 (шістдесят вісім) штук,

- зберігальні чеки 13 (тринадцять) штук;

- печать з написом ТОВ «Барс-2000», 23 лютого 2013, Григоренко, 7;

- пластикова картка з номером 0133093885,

- модем TP-LINK s/n21583555000989 VI.1 02 Prepaid-Surfstick СЄ0682;

- індикатор клієнта зав.№ 13674;

- фотокопія сертифікату відповідності;

- журнал реєстрації перевірок №1 (прошита, не пронумерована);

- книга обліку розрахункових операцій №26540103331 p/з зареєстрована ДПТ у Оболонському районі прошита та пронумерована;

- книга відгуків і пропозицій (прошита, не пронумерована);

- зошит на 24 арк. з чорновими записами;

- паспорт індикатора клієнта;

- книга обліку розрахункових операцій №2654010331 р/н від 22.07.2015 (прошита, не пронумерована);

- журнал не прошитий та не пронумерований;

- листки формату А4 з записами у кількості 105 (сто п'ять) штук;

- mini - 500.01 АЗС пн54103529, 2012 p.;

- модем ІКСМ- 2 інд.№092931366-2013р.;

- газовий модуль, який складається з колонки паливно-роздавальної для скрапленого газу (заводський номер 120501 рік випуску 2012. Позначення колонки PETRO-PRIMUS CPG-2, номер державної реєстрації в Україні У1491- 11 та резервуару для зберігання скрапленого газу (заводський номер 730 рік випуску 2012, в якому містилось 5 куб.м. скрапленого газу.

Крім того, 02 серпня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_9 , справа №753/13791/16-к, провадження №1-кс/753/2858/16 від 22 липня 2016 року за адресою м. Київ, Дарницький район, пр. Петра Григоренка, 14 (навпроти будинку на розподільчій смузі), здійснено обшук. Під час проведення обшуку відповідно до протоколу виявлено та вилучено:

- бейджики з написом (оператор, касир), 2 шт.,

- пульт ДУ в кількості 3- шт.,

- штамп ТОВ “Київ Інвенст груп ”,

- грошові кошти в розмірі 3827 гривень,

- зарядний пристрій “ТУРЕГІ-Ю N BATAREY CHARGER” в кількості 2 шт.,

- пульт ДУ “Elwes electronic”,

- мережевий пристрій “Gigabyte GB - ВХВТ-1900 с/н 1610635061”,

- сканер штрих-кодів “SP 1644301”,

- клавіатура “Real -et Standart 503 с/н RT 1504 MT 25293”,

- принтер для чеків “Mini - ФП 54 с/н ПР 5401106892”,

- рація “OAOFCnA”,

- пристрій для підключення камер відео спостереження “Tecsar”,

- касовий апарат “Sagem Monetec EFT SMART с/н 001556 CB EBF5”, апарат контрольно-касовий електронний спеціалізований для автозаправних станцій “АЗС Pos Mini №TN 80080253”,

- термінал для зчитування електронних банківських карток “Optimum с/н НОМЕР_1 ”,

- монітор “PHILIPS ID 223vs2sb/62 с/н ZVCA 1552000843”,

- монітор “ASUS FCCMTF 073169”,

- документація до якої входить: книга обліку розрахункових операцій, в середені якої знаходяться чеки, аркуш паперу на якому розрахунок грошових коштів на пальне,

- реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2 ,

- журнал реєстрації перевірок ТОВ “Київ Інвест Груп”,

- копія витягу з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань №38749775,

- сертифікат відповідності (копія) №UAI 185.000165516,

- копія ліцензії №066130,

- копія ліцензії №066131,

- копія виписки з ЄДРЮО ФОП та громадських формувань №3227417075,

- копія форми №3 - РРО реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3 ,

- газ в кількості 3700 літрів який передано на відповідальне зберігання ТОВ “Креміньпропангаз” в особі представника ОСОБА_7 ,

- дві газові бочки 5 кубові 2 шт.,на яких обладнанні датчики тиску, насос “BROK W-FF 100IS”,

- газовий модуль “V-line 8995.622/1 Pg/40 ЗАВ №231/16” 1 шт.

Постановою слідчого від 02 серпня 2016 року вказані речі та предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та наступного дня старший слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 подав клопотання до Дарницького районного суду м. Києва про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року, в задоволенні вищевказаного клопотання слідчого було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду послався на вимоги ст. 170 КПК України та вказав, що незважаючи на постанову слідчого про визнання вилучених предметів речовими доказами, органом досудового розслідування не було доведено доцільність накладення арешту, тобто не доведено, яким чином вилучене майно матиме доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, яке зазначене в клопотанні слідчого про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки містить на собі відомості, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, корті на даний час встановлюються органом досудового розслідування, та обґрунтовано визнано речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не було доведено доцільність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим та прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала прийнята за неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст. ст. 309, 376, 395, 399, 405 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту на речі, предмети, документи, грошові кошти, вилучені як тимчасово вилучене майно, під час проведення обшуку 02 серпня 2016 року за адресами: м. Київ, пр. Петра Григоренка, розподільча смуга, напроти житлових будинків №№ 13, 14 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_10 , - задовольнити.

Накласти арешт на зазначене у клопотанні старшого слідчого майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 02 серпня 2016 року за адресами: м. Київ, пр. Петра Григоренка, розподільчі смуги, напроти житлових будинків № 13 і № 14, а саме: