УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря ОСОБА_4 , розглянувши клопотання заступника прокурора м. Києва ОСОБА_5 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016100100004638, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2016 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . не судимого, обвинуваченого за ч. 1 ст. 296 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України. Заступник прокурора м. Києва ОСОБА_8 16 вересня 2016 року подав апеляційну скаргу разом із клопотанням, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки представник прокуратури м. Києва не брав участі у судовому засіданні, а повний текст ухвали оголошено 15 липня 2016 року. Крім того прокурор просить врахувати
ЄУНС 761 /20303/16-к № апеляційного провадження 11 -кп/796/1806/2016 Головуючий у суді 1 інстанції: ОСОБА_9 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1
положення Європейської Конвенції з прав людини щодо доступу до правосуддя та права на оскарження судових рішень. Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали провадження, заслухавши прокурора, колегія суддів вважає, що пропущений строк поновленню не підлягає, а апеляційна скарга прокурора підлягає поверненню, виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів кримінального провадження та журналів судових засідань, у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_7 в суді першої інстанції брав участь прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_10 , за участі якого 11 липня 2016 року було оголошено резолютивну частину ухвали Шевченківського районного суду м. Києва про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та зазначено, що повний текст ухвали буде оголошено 15 липня 2016 року (а.с.75-76), копія отримана прокурором 11 липня 2016 року (а.с.97). В ухвалі суду, з дотриманням вимог п.2 ч.2 ст. 395 КПК України, вказано про можливість її оскарження протягом 7 днів з дня її оголошення. Однак своїм правом присутності на оголошенні повного тексту ухвали, який відбувся 15 липня 2016 року прокурор не скористався. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 4 серпня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва ОСОБА_11 , яка була подана 21 липня 2016 року, повернуто у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки питання про його поновлення не порушено. Після цього апеляційна скарга була подана заступником прокурора м. Києва ОСОБА_12 лише 16 вересня 2016 року. Таким чином колегією суддів встановлено, що прокурор брав участь з суді першої інстанції, відповідно до вимог ч.3 ст. 36 КПК України та своїм правом на оскарження ухвали суду не скористався. Відповідно до статей 36 та 393 КПК України право прокурора на апеляційне оскарження, виходячи з визначення цього терміну п.15 ч.1 ст. 3 КПК України, забезпечується судом як прокурору прокуратури, який брав участь у судовому провадження, так і прокурорам вищого рівня. Однак, суд, дотримуючись принципу рівності процесуальних прав учасників кримінального провадження незалежно від роду занять та займаної посади і виходячи з принципу диспозитивності, не може розширено тлумачити норми ст. 395 КПК України, яка визначає рівні строки оскарження судових рішень незалежно від суб'єкту оскарження. Такі положення національного законодавства не суперечать Європейській Конвенції з прав людини.
Виходячи з наведеного колегія суддів не може визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження те, що прокурор вищого рівня не брав участі у судовому провадженні і не скористався своїм правом на оскарження у встановлені законом терміни, які були пропущені незалежно від оголошення резолютивної частини судового рішення чи його повного тексту. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сторона обвинувачення у даній справі мала можливість та достатній час для оскарження вироку суду у визначені строки, а поважних причин пропуску стороною обвинувачення строку на апеляційне оскарження вироку суду колегія суддів не встановила. Виходячи з наведеного, колегія суддів не убачає підстав для поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження та, у відповідності до ст. 399 КПК України, повертає апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами. Керуючись ст.ст. 117, 376, 395, 399 КГЖ України, колегія суддів УХВАЛИЛА:
У задоволенні клопотання заступника прокурора м. Києва ОСОБА_5 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016100100004638 щодо ОСОБА_7 , відмовити. Апеляційну скаргу прокурора повернути особі яка її подала з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвалу апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3