Справа №295/19632/14-ц
Категорія 26
2/295/258/16
26.10.2016 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Полонця С.М.,
секретаря с/з - Синюк А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та зобов»язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №006-МК від 17.10.2008 року в розмірі 98575,13 грн. При цьому посилається на те, що між ВАТ "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 17.10.2008 року було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позивальнику кредит у розмірі 54000,00 грн. на строк до 15.10.2010 року. Виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором було забезпечено порукою відповідно до договору поруки, укладеного 17.10.2008 року між ВАТ "Кредобанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов"язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник. Умови кредитного договору позичальник не виконував належним чином, щомісячно кредит не погашав, не сплачував відсотки за його користування та інші зобов»язання за договором, таким чином допустив заборгованість станом на 25.03.2013 року в розмірі 98575,13 грн.
Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, який у подальшому уточнила та в остаточному варіанті в якому просить розірвати кредитний договір від 17.10.2008 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 №006-МК та зобов»язати ПАТ «Кредобанк» укласти з ОСОБА_2 додаткові письмові угоди до споживчого кредиту від 17.10.2008 року між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 кредитний договір №006-МК в яких в письмовому вигляді вказати інформацію, передбачену ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» інформацію про вартість послуг на користь третіх осіб (страховиків, нотаріусів тощо); про варіанти погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; про можливість дострокового повернення кредиту та його умови. При цьому посилається на те, що кредитний договір було укладено з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а тому він підлягає розірванню, а банк протиправно не надав їй, як споживачу, всю передбачену законом інформацію.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у ньому та просив його задовольнити, а зустрічний позов залишити без задоволення.
Відповідачі та їх представник в судове засідання не з»явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, зустрічний позов просили задовольнити та відмовити у задоволенні первісного позову.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що між ВАТ "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк», та ОСОБА_2 17.10.2008 року було укладено кредитний договір №006-МК, за умовами якого банк надав позивальнику кредит у розмірі 54000,00 грн. на строк до 15.10.2010 року, а ОСОБА_2 зобов»ячалася повернути банку кредит у повному обсязі і в терміни, передбачені цим договором.
Виконання позичальником ОСОБА_2 зобов"язань за кредитним договором було забезпечено порукою відповідно до договору поруки №006-МК/008-ІІ, укладеного 17.10.2008 року між ВАТ "Кредобанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за яким поручитель ОСОБА_3 поручився перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_2 зобов"язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник.
Умови кредитного договору позичальник ОСОБА_2 не виконувала належним чином, щомісячно кредит не погашала, не сплачувала відсотки за його користування та інші зобов»язання за договором, таким чином порушила права позивача та допустила заборгованість станом на 25.03.2013 року в розмірі 98575,13 грн., з яких: 44887,12 грн. - неповернена сума кредиту, 17185,73 грн. - прострочені відсотки, 36502,28 грн. - пеня по простроченій заборгованості, а тому позов банку підлягає до задоволення у повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про включення банком в кредитний договір з нею несправедливих умов, неповідомлення її банком у письмовій формі про умови надання кредиту та не надання в повному обсязі інформації про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення ОСОБА_2 до ПАТ "Дельта Банк" з вимогами про надання відповідної інформації по кредитному договору та отримання відмови, а також істотного порушення кредитного договору банком. Крім того, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який не був стороною кредитного договору, є безпідставними.
Також слід зазначити, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03.08.2016 року, яке набрало законної сили, встановлено, що всі істотні умови кредитного договору були погоджені сторонами та не оспорювалися позивачем і виконувалися з моменту його укладення протягом тривалого часу. Належних та допустимих доказів порушення вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не надав.
За таких обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує судовий збір з відповідачів на користь позивача в рівних частках.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором №006-МК від 17 жовтня 2008 року в розмірі 98575 грн. 13 коп.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та зобов»язання вчинити певні дії, залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в розмірі 985 грн. 75 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.М. Полонець