Справа: № 826/4008/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
25 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України та Військової частини НОМЕР_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому, з урахування подальшого уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 про включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у грудні 2013 року у розмірі 40% та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу, до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду, виплачену у грудні 2013 року у розмірі 40%; визнати протиправною відмову Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України про включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% та зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу, до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60%.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили: Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України - скасувати постанову суду першої інстанції в частині, що стосується Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України відмовити повністю; Військова частина НОМЕР_1 - скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з наказу Міністерства оборони України від 08 грудня 2015 року №1024 (по особовому складу) згідно з частиною шостою статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, полковника ОСОБА_1 , начальника відділу забезпечення артилерійським озброєнням управління забезпечення ракетно-артилерійським озброєнням Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за пунктом “б” (за станом здоров'я). Вислуга років у ЗС: календарна - 25 років 04 місяці; пільгова 25 років 06 місяців.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25 грудня 2015 року, з подальшими змінами, внесеними наказом від 12 лютого 2016 року №38, позивача з 25 грудня 2016 року виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на облік до Шевченківського районного у місті Києві військового комісаріату. Виплачено надбавку в розмірі 15% посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 95% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 370% місячного грошового забезпечення, додаткову щомісячну грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 1 по 25 грудня 2015 року.
Після звільнення з військової служби у запас, відповідачі надали ОСОБА_1 довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останні 24 місяці без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
У зв'язку з зазначеним, 08 лютого 2016 року та 15 лютого 2016 року до відповідачів було направлено адвокатські запити представника позивача з проханням пояснити, з яких підстав до суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які враховуються під час обчислення пенсії, полковнику ОСОБА_1 не було включено розмір щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, а також чи сплачувався зі вказаної суми єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У листі від 15 лютого 2016 року №116/14/5/533 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що згідно з роздавальною відомістю на виплату грошового забезпечення у грудні 2013 року позивачу виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду за листопад 2013 року у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, а сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у грудні 2013 року здійснено з наступних складових грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 : посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премії та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Листом від 23 лютого 2016 року №305/266 Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України повідомило позивача, що для призначення пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію фінансовими органами військових частин яких вони знаходились на грошовому забезпечені надаються такі документи: грошовий атестат Ф2 та довідка про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії. Форма довідки погоджена з директором Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ та відповідає нормам щодо пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців; щомісячна додаткова грошова винагорода є виплатою, що входить до складу грошового забезпечення з якого утримується єдиний соціальний внесок у розмірі 2,6 відсотка.
Не погодившись із діями відповідачів, вважаючи її протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінет Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” (далі по тексту - Постанова) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Постанови, військовослужбовцям Збройних Сил встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в наступних розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в поставі Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року № 559/3342/14-а.
Як убачається із матеріалів справи, на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби розмір його грошового забезпечення включав додаткову грошову винагороду, яка становила у грудні 2013 року - 40% та з січня 2014 року по грудень 2015 року - 60% цього забезпечення.
Щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його з військової служби, а з неї нараховувались та сплачувались страхові внески. Зазначену обставину підтвердили в судовому засіданні предстанвики апелянтів.
Що стосується доводів представників апелянтів про те, що дана грошова винагорода носить тимчасовий характер, то судова колегія їх не приймає до уваги, оскільки ні вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України, ні відповідним наказом Міністра Оборони України не визначено, що даний вид оплати носить тимчасовий характер.
Також є безпідставними доводи представника апелянта, що про тимчасовий харектер данного виду виплати говорить аналіз норм постанови Кабінету Міністрів України та відповідної Інструкції про порядок виплати грошової винагороди, оскільки в даних документах мова про тимчасовіий характер таких виплат взагалі не йде.
Із пояснень представника апеллянта вбачається, що даний спір був розглянутий судом з порушенням предметної підсудності, а тоум постанова є незаконною і підялгає сксауванню.
Колегія судідв вважає, що дана обставина не може бути підставою для скасування по суті правильного і законного рішення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом спір розглянуто Окружним адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства, що відповідає вимогам ст. 2,17 КАС України. Оскільки питання фактично стосується призначення, перерахунку пенсійних виплат з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним.
Проте, як зазначено судом вище, не може бути скасовано правильнее по суті рішення суду з одним лише формальних міркувань.
Отже, підстав для скасування постанови Окружного адміністратвиного суду з підстав порушення судом першої інстанції предметної підсутності не має, оскільки постанова суду є вірною та законною, прийнята в рамках чинного КАС України.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду попередньої інстанції, що відповідно до положень статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щомісячна додаткова грошова винагорода повинна включатися до довідки про додаткові види грошового забезпечення, а тому відмова відповідачів включити винагороду у розмірі 40% та 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 до складу грошового забезпечення є протиправною.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України та Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 26 жовтня 2016 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.