про повернення апеляційної скарги
"26" жовтня 2016 р. Справа № 917/1366/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н. В., суддя Істоміна О.А.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук, Полтавська область (вх.№ 2840 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2016 у справі № 917/1366/16
за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості, м. Кременчук, Полтавська область
до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук, Полтавська область
про стягнення 2838,90 грн., -
У серпні 2016 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості звернувся до господарського суду Полтавської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення сум виплаченого забезпечення в розмірі 2838,90 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.09.2016 у справі № 917/1366/16 (суддя О.С. Мацко) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості 2838,90 грн. - суми виплаченого забезпечення та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач із даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2016 у справі № 917/1366/16 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що дана скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, виходячи з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов'язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Так, норми Господарського процесуального кодексу України передбачають, що подання апеляційної скарги на рішення або ухвалу господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII), який діє на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За таких обставин, при зверненні до суду з цією апеляційної скаргою, згідно з приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідач має сплатити судовий збір в сумі 1515,80 грн. (1378,00 грн. *110 %) за оскарження рішення господарського суду у даній справі.
Проте, до апеляційної скарги на підтвердження сплати судового збору відповідачем було додане платіжне доручення № 750 від 04.10.2016, яке свідчить про сплату скаржником судового збору в сумі 415,80 грн., тобто в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до частини першої статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що встановлений частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня підписання рішення, а не від дня отримання стороною його копії, як помилково вважає відповідач.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення винесено судом 22.09.2016, його повний текст підписано 26.09.2016, тобто останнім днем строку, встановленого для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 22 вересня 2016 року у даній справі відповідно до приписів статті 93 Господарського процесуального кодексу України є 06.10.2016.
Дослідженням матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу подано скаржником поза межами строків, встановлених частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України для подання апеляційної скарги на рішення суду, а саме - 11.10.2016, що підтверджується відбитком штемпеля органу зв'язку на поштовому конверті, без клопотання про відновлення строку на його оскарження.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України відновлення строку подання апеляційної скарги здійснюється виключно за заявою сторони.
У відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.
При цьому, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, відповідач ні в скарзі, ні окремо від неї не заявив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та з посиланням на відповідні докази.
Натомість наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи щодо обставин отримання ним копії оскаржуваного рішення, можуть бути покладені скаржником в обґрунтування відповідного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, для надання судом апеляційної інстанції зазначеним аргументам належної правової оцінки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук (вх. № 2840 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2016 по справі № 917/1366/16 не приймається до розгляду і підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Вказане відповідно до частини четвертої статті 97 Господарського процесуального кодексу України не позбавляє скаржника права повторно подати апеляційну скаргу після усунення зазначених обставин разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження у загальному порядку.
Керуючись статтями 86, 93, 94, пунктами 3, 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
1. Повернути апеляційну скаргу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук (вх. № 2840 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2016 по справі № 917/1366/16.
Додаток: заявникові - апеляційна скарга на 13 арк., у тому числі:
- апеляційна скарга № 40-21/160 від 10.10.2016 на 3 арк.;
- копія рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2016 по справі № 917/1366/16 на 4 арк.;
- копія довіреності № 40-21/16 від 16.01.2016 на 1 арк.;
- оригінал платіжного доручення № 750 від 04.10.2016 на 1 арк.;
- фіскальний чек ПН 215600426655 від 11.10.2016 на 1 арк.;
- опис вкладення у цінний лист на ім'я Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 11.10.2016 на 1 арк.;
- опис вкладення у цінний лист на ім'я ГСПО від 11.10.2016 на 1 арк.;
- поштовий конверт від 11.10.2016.
2. Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини 1 ст. 97 ГПК, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Істоміна О.А.