"24" жовтня 2016 р. Справа № 922/2212/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Сіверін В. І.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №01/01-25/08-18 від 04.01.2016 року);
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.07.2016 ркоу);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№2573 Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року у справі №922/2212/16
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське районне мисливсько-рибальське спеціалізоване виробниче підприємство", смт. Зачепилівка, Харківська область
про стягнення 10 000,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду в розмірі 10 000,00грн., заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року у справі №922/2212/16 (суддя Лавренюк Т.А.) в позові відмовлено повністю.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року у справі №922/2212/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суд від 26.09.2016 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 24.10.2016 року.
05.10.2016 року від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10079), в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року у справі №922/2212/16 без змін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2016 року, у зв'язку з відпусткою судді-доповідача ОСОБА_3, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про судове рішення” від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
У відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.01.2013р. “Про внесення змін та доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України”, зокрема, пунктом 2.2 доповнено постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” пунктом 9-1 такого змісту: "9 -1. У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги."
Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А. розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
ОСОБА_4 екологічною інспекцією у Харківській області (позивач) в період з 13.04.2016р. по 14.04.2016р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське районне мисливсько-рибальське спеціалізоване виробниче підприємство" (відповідач), за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №202/01-04/04-09 від 14.04.2016р., в якому зазначалось те, що відповідачем в обході № 1 проведено незаконне полювання, а саме: 14.06.2015р. проведено облавне полювання та добуто кабана на підставі ліцензії № 005032. По факту проведення полювання були зроблені відповідні записи в Журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання, згідно якого в полюванні приймали участь 10 мисливців.
З метою усунення порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки позивачем винесено припис №22/04-09 від 18.04.2016р.
12.05.2016р. позивачем складено протокол № 000182 про адміністративне правопорушення та того ж дня постановою № 62/04-21 справу про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.7 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків.
У зв'язку із виявленими порушеннями природоохоронного законодавства, зокрема, незаконного полювання, позивачем на підставі спільного наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету лісового господарства України від 18.07.2007р. № 332/262 "Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)" розраховано шкоду за незаконне добування одного кабана та пред'явлено претензію №46 від 19.04.2016р. на суму 10 000,00грн., яку 19.04.2016р. було направлено на адресу відповідача, вимоги даної претензії відповідачем добровільно не виконані.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем облавного полювання, таким чином позовні вимоги про стягнення 10000,00грн. з відповідача збитків є безпідставними, недоведеними, а тому такими, що задоволенню не підлягають .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
04.06.2015р. відповідачу ОСОБА_4 агентством лісових ресурсів України було надано дозвіл №001707 на проведення в термін з 04.06.2015р. по 30.06.2015р. в мисливських угіддях Товариства з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське районне мисливсько-рибальське спеціалізоване виробниче підприємство" діагностичного відстрілу для ветеринарно-санітарної експертизи тварин, а саме: одного кабана. (а.с.75).
14.06.2015р. мисливцем ОСОБА_5 в присутності головного державного інспектора ветеринарної медицини Зачепилівського району ОСОБА_6, головного спеціаліста держветінспектора управління ветеринарної медицини в Зачепилівському районі ОСОБА_7 був проведений діагностичний відстріл кабана, про що був складений акт №005032. Зазначений акт підписано безпосередньо особою, яка провела відстріл ОСОБА_5 та спеціалістом державної служби ветеринарної медицини ОСОБА_6 (а.с.32).
Проведення діагностичного відстрілу кабана проводилось мисливцем ОСОБА_5 на підставі ліцензії №037163 (а.с.74), відповідно до якої останньому ОСОБА_4 агентством лісових ресурсів України було надано дозвіл на добування 14.06.2015р. одного кабана (а.с.75).
Матеріал для проведення ветеринарно-санітарної експертизи був відібраний та направлений до Харківського філіалу державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Експертиза нутрощів дикого кабана, відстреленого 14.06.2015р. на підставі дозволу №001707 була проведена в період з 16.06.2015р. по 22.06.2015р., про що 22.06.2015р. складений відповідний звіт № 001093 п.м./15 (а.с.34).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
Сезон полювання - період року (конкретна дата початку та закінчення), протягом якого дозволяється полювання на певний вид мисливських тварин.
Так, відповідно до п.4.1 Інструкції Інструкція про вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин для проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи (далі - Інструкція) - діагностичний відстріл здійснюється протягом строку, визначеного в дозволі, незалежно від строків сезону полювання працівниками, уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь, для територій природно-заповідного фонду - працівниками, уповноваженими здійснювати охорону цих територій, які отримали відповідні дозволи для його проведення. Що відповідачем і було зроблено в даному випадку.
Крім того, у п.4.4 Інструкції зазначено, що діагностичний відстріл може проводитись з підходу, із засідок чи веж, з під'їзду на гужовому транспорті, що також не спростовує участь інших осіб у допомозі вишукування тварини.
З матеріалів справи та з пояснень представника відповідача вбачається, що облавне полювання на кабана взагалі не проводилось, оскільки в період, в який здійснювався вибірковий відстріл, полювання на кабана взагалі заборонено. Що стосується записів в Журналі інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання, дані записи були зроблені відповідачем для фіксації факту проведення інструктажу з правил безпеки з особами, яких залучили на допомогу для проведення вибіркового діагностичного відстрілу, оскільки іншого журналу для фіксації відомостей з проведення інструктажу не існує. Як зазначив відповідач, особи, залучені на допомогу для проведення вибіркового діагностичного відстрілу, перебували без зброї та лише в якості беззбройної та неагресивної допомоги для вишукування тварини.
Колегія суддів зазначає, що ані норми Закону України "Про мисливське господарство та полювання", а ні Інструкція про вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин для проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи (далі - Інструкція) не містять прямої заборони щодо залучення осіб на допомогу для проведення вибіркового діагностичного відстрілу.
Факт присутності інших осіб при проведенні діагностичного відстрілу кабана представником відповідача не заперечується та підтверджується матеріалами справи.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не доведено що кабана було добуто кимось з присутніх осіб, в кого не було на це дозволу. Натомість матеріалами справи підтверджено, що відстріл було проведено саме ОСОБА_5, який мав і дозвіл і ліцензію на діагностичний відстріл кабана для проведення ветеринарно-санітарної експертизи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що 14.06.2015р. відповідачем був здійснений відстріл кабана при проведенні законного діагностичного відстрілу, а не облавного полювання, як вказує позивач у позовній заяві.
За приписами ст.1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.
Такий елемент цивільного (господарського) правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Дослідивши матеріали справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивач не довів суду наявність такого невід'ємного елементу правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, оскільки відповідачем було здійснено не облавний відстріл кабана, а, як вже зазначалося вище, відстріл кабана при проведенні законного діагностичного відстрілу, передбаченого вимогами ст.32 Закону України „Про мисливське господарство та полювання", оскільки директор ТОВ "Зачепилівське районне мисливсько-рибальське спеціалізоване виробниче підприємство" ОСОБА_5 діяв на підставі дозволу №001707.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не було доведено факту облавного полювання, а отже вимоги про стягнення з відповідача 10000 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є безпідставними
Всі інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні та вже досліджувались судом першої інстанції, з чим повністю погоджується судова колегія апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги позивача колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 33, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року у справі №922/2212/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 24.10.2016 р.
Головуючий суддя Тихий П.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Сіверін В. І.