04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" жовтня 2016 р. Справа№ 910/8220/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Власова Ю.Л.
Суліма В.В.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 26.10.2016
розглянувши апеляційну скаргу Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 (повне рішення складено 17.06.2016)
у справі №910/8220/16 (суддя Л.М. Шкурдова)
за позовом Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії Концерну Радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа маркет"
про стягнення 1 799,39 грн,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/8220/16 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Концерн радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії Концерну Радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016.
В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а також є необґрунтованим та незаконним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Федорчук Р.В. прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/8220/16 за участю уповноважених представників сторін.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.10.2016, у зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В., для розгляду справи №910/8220/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Сулім В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Сулім В.В. прийнято до свого провадження вказану вище апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Сулім В.В. відкладено розгляд справи до 26.10.2016.
10 жовтня 2016 року ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа маркет" на підставі ст.96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 - без змін.
Представник відповідача брав участь в судових засіданнях в яких надавав пояснення щодо суті спору та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/8220/16 без змін.
В судові засідання апеляційної інстанції позивач повноважних представників не направив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, не скористався. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників позивача.
Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2014 між концерном радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії Концерну Радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа маркет" (замовник) укладено договір № 4/2014 від 31.03.2014 (далі - Договір).
Предметом договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг замовнику з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовника, а саме радіомовних комплексів у складі: передавальних засобів мовлення/радіопередавач та антенно-фідерна система, міст складення (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору вартість наданих послуг по договору визначається актом прийняття наданих послуг і оплаті підлягають фактично надані послуги.
Пунктом 5.2. Договору зазначено, що на підставі звітів, отриманих від філій, виконавець щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця , наступного за звітним, складає акт прийняття наданих послуг і зведення на оплату наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, після чого направляє рахунок, акт і зведення замовнику.
Згідно з п. 5.6. Договору зміна суми, зазначеної в акті, в односторонньому порядку не допускається.
У п. 5.8. Договору визначено розрахунки за надані телекомунікаційні послуги здійснюються безпосередньо між виконавцем і замовником за цінами Додатку №1.
11 лютого 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області складено довідку про проведену ревізію фінансово-господарської діяльності Тернопільської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, за результатами якої встановлено необхідність коригування розміру плати за надані послуги у зв'язку із збільшенням енергетичної складової, що призвело до недоотримання доходів Філією відносно відповідача на суму 1799,39 грн.
На підставі чого, Концерн радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа маркет" суми вартості коригування розміру плати за надані позивачем послуги відповідачу згідно з Договором №4/2014 від 31.03.2014 у розмірі 1799,39 грн.
При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, на підставі того, що відповідачем не виконано умови договору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Нормами статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Судом першої інстанції встановлено, що додатком №1 до Договору, додатком № 3 до Договору та додатковою угодою від 25.11.2014, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, сторонами погоджено вартість послуг. Інших додатків до договору, відповідно до яких вартість та/або порядок оплати послуг змінюються, сторони не укладали.
Так, у спірний період позивачем самостійно складалися акти про виконання наданих послуг, які підписані та скріплені печатками сторін, виставлялися рахунки на оплату відповідно до тарифів, передбачених зазначеними вище додатками до Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданих позивачем рахунків, відповідачем своєчасно та у повному обсязі здійснювалась оплата послуг, що підтверджується копіями актів рахунків та виписок банку, які свідчать про належне і повне виконання договірних зобов'язань.
Отже, сторони вільно на власний розсуд визначили вартість послуг, у зв'язку з чим, відповідно до вимог чинного законодавства ці умови є обов'язковими для сторін.
Стосовно твердження позивача про стягнення додатково нарахованих коштів у сумі 1799,39 грн на підставі довідки Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 11.02.2016 про ревізію фінансово-господарської діяльності Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, якою встановлено необхідність коригування розміру плати за надані послуги у зв'язку із збільшенням енергетичної складової, що призвело до недоотримання доходів Філією, то судом правомірно відхилено такі твердження.
Так, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.
Отже, посилання на довідку Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, як на підставу для задоволення позовних вимог, є безпідставне.
При цьому, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справі № 5006/18/13/2012 від 20.02.2013, у справі № 914/3685/14 від 25.03.2015.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними засобами доказування не доведено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1799,39 грн, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/8220/16 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/8220/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/8220/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/8220/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/8220/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді Ю.Л. Власов
В.В. Сулім