04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" жовтня 2016 р. Справа№ 910/9881/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від позивача - Барчунінов К.О. (довіреність №697 від 27.04.2016 р.)
від відповідача - Булаєва О.В. (довіреність б/н від 16.06.2016 р.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг»
на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2016 р.
у справі №910/9881/16 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг»
про стягнення коштів
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» про стягнення з відповідача 68325,00 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2016 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40995,00 грн. штрафу та 1378,00 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення змінити та стягнути з ТОВ «ДТЕК Трейдінг» штраф у розмірі 13665,00 грн.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішення суду, обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення змінити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.12.2015 р. на станцію Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці зі станції Ароматна Придніпровської залізниці по залізничній накладній № 47568795 прибули вагони №№ 56166481, 55020671, 62326178, 61012258, 56968472 (напіввагони) з вантажем антрацит, відправником якого є ТОВ «ДТЕК Трейдінг».
Як вбачається із залізничної накладної № 47568795, одержувачем вантажу вказано ТОВ «Мотор-Січ», який знаходиться за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Воронихіна, 6, та має код вантажоодержувача 3410. Однак, після прибуття вагонів позивачем було встановлено, що вантажоодержувач з такою адресою на станції Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці відсутній.
У зв'язку з розшуком вантажоодерчувача та з'ясуванням його адреси вагони №№ 56166481, 55020671, 62326178, 61012258, 56968472 були затримані, про що був складений акт загальної форми № 3721 від 21.12.2015 р.
21.12.2015 р. після отримання станцією Запоріжжя-Вантажне телеграми відповідача № 10 від 21.12.2015 р. зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці, вагони №№ 56166481, 55020671, 62326178, 61012258, 56968472 були видані належному одержувачу - Публічному акціонерному товариству «Мотор-Січ», яке знаходиться за адресою: 69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 15, про що був складений акт загальної форми № 3723 від 22.12.2015 р.
Оскільки невірне зазначення відповідачем адреси вантажоодержувача у залізничній накладній № 47568795 спричинило затримання вагонів №№ 56166481, 55020671, 62326178, 61012258, 56968472 на станції Запоріжжя-Вантажне, позивач вважає, що відповідач має сплатити штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за кожний із затриманих вагонів у розмірі 68325,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна проводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
Згідно п. 1.3 вказаних Правил, заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються, у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Пунктом 2.1 Правил на вантажовідправника покладається обов'язок заповнити відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил (графа 4 - одержувач - заповнюється у порядку, передбаченому для графи відправник (юридична або фізична особа, відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України) ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта, поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказується номер телефону, факсу, адреса електронної пошти. Країна вказується у разі відправки вантажу з-за кордону (імпорт).
Відповідно до п. 2.3 Правил, у графі 55 накладної представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт», розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Як вже було зазначено вище, уповноваженими особами позивача на станції Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці були складені акти загальної форми № 3721 від 21.12.2015 р. та № 3723 від 22.12.2015 р., що засвідчили простій вагонів.
Згідно ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту передбачено, що за пред'явлення вантажу, який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до накладної № 47568795, сума провізної плати за кожний з вагонів №№ 56166481, 55020671, 62326178, 61012258, 56968472 становить 2733,00 грн.
Отже, враховуючи, що відповідачем допущено неправильне зазначення відомостей в накладній, а за вказане порушення законом передбачена відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу є обгрунтованими.
Розрахунок суми штрафу, наведений позивачем у позовній заяві є арифметично вірним - 68325,00 грн. (2733,00 грн. (провізна плата) * 5 (розмір штрафу встановлений Статутом) * 5 вагонів).
Проте, в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідач у відзиві на позовну заяву просив про зменшення розміру штрафних санкцій у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача. Аналогічні доводи щодо скрутного фінансового становища були зазначені відповідачем і в апеляційній скарзі.
Так, приймаючи рішення у справі, суд має право, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За приписами ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні вказаних правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи.
Колегією суддів прийнято до уваги, що відповідачем були вчинені належні заходи для швидкого виправлення невірної адреси вантажоодержувача у залізничній накладній № 47568795, внаслідок чого вже на другий день після надходження телеграми № 10 від 21.12.2015 р. зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці, вагони №№ 56166481, 55020671, 62326178, 61012258, 56968472 були отримані належним вантажоодержувачем - ПАТ «Мотор-Січ».
Також судом прийнято до уваги відсутність значних негативних наслідків та збитків для позивача від затримки вагонів, у той час, коли сума заявлених до стягнення штрафних санкцій впливає на скрутний фінансовий стан відповідача, про що свідчить відповідна довідка ТОВ «ДТЕК Трейдінг».
З огляду на вищевказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафу до трьохкратної провізної плати за всю відстань перевезення за кожен із затриманих вагонів, у зв'язку з чим сума штрафу, який підлягає стягненню, становить 40995,00 грн. (2733,00 грн. (провізна плата) * 3 (розмір штрафу) * 5 вагонів), яка і підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішення суду, обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2016 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2016 р. у справі №910/9881/16 залишити без змін.
Справу №910/9881/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець