04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" жовтня 2016 р. Справа№ 910/27692/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Ткаченка Б.О.
Алданової С.О.
при секретарі Єременко К.Л.
за участю представників
від позивача: Чернобай С.С. за дов. 2302 від 12.10.2015р.
від відповідача: Мірошніков П.В. за дов. № б/н від 21.07.2016р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту
економічної політики Львівської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва
від 05.08.2016 року
у справі № 910/27692/15 (суддя Мельник.В.І.)
за позовом Управління комунальної власності департаменту
економічної політики Львівської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний
банк України"
про стягнення 31 429,83 грн.
Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення 31 429,83 грн.
02.08.2016р. до Господарського суд м. Києва представником позивача була подана заява про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради заборгованість з неустойки в сумі 111 552,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.05.2009 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7150-9, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення 1 поверху, що позначені в технічній документації під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, загальною площею 66,5 кв.м., які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, що знаходиться на балансі ЛКП "Цитадель - Центр" і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності строком з 12.05.2009 року по 12.05.2014 року включно. Як зазначає позивач, 15.04.2014 року Відповідач звернувся із заявою про продовження договору оренди, проте було виявлено невідповідність між технічним паспортом на приміщення та фактичним виглядом вказаного приміщення внаслідок чого була виготовлена нова технічна документація після закінчення строку дії договору 14.11.2014 р. Рішенням Львівської міської ради №4354 від 26.02.2015 року надано Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в оренду приміщення 1 поверху під літерами 3-1, 3-2, 3-5, 3-6 за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, строком на 2 роки 364 дні. Таким чином, внаслідок продовження користування Відповідачем об'єктом оренди після закінчення терміну дії Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 і не повернення орендованого майна, Позивачем нарахована неустойка на підставі ч.2 статті 785 Цивільного кодексу України у розмірі 31 429 грн. 83 коп. За таких підстав, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" неустойку в розмірі 31 429 грн. 83 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі № 910/27692/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі № 910/27692/15 та прийняти нове рішення, яким позов з урахуванням збільшення позовних вимог задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016р. апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 25.10.2016р.
24.10.2016р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю та проси апеляційну скаргу задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
20 травня 2009 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9. Відповідно до умов договору № Г-7150-9 від 20.05.2009р. (п.1.1.) Орендодавець - передав, а Орендар - прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення 1-го поверху, що позначені в технічній документації під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, загальною площею 66,5 кв.м., розташованого у будівлі (літ. "А-4"), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, буд. 3.
Об'єкт оренди знаходиться на балансі ЛКП "Цитадель-Центр" (Балансоутримувач) та належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності № Г-01673, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 24.01.2006р.
Метою оренди вищезазначеного нежитлового приміщення (Розділ 2 Договору) було - розміщення підрозділу Орендаря (ПАТ "Державний ощадний банк України").
Згідно з п.5.1. Договору, розмір місячної орендної плати Об'єкта оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 р. (зі змінами та доповненнями внесеними ухвалою Львівської міської ради № 2569 від 09.04.2009 р.), що складає 5 260,29 грн. без ПДВ за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції.
Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахування індексу інфляції становить 60 784,92 грн. без ПДВ.
У відповідності до умов договору (п.3.2.) при передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується Орендарем та Балансоутримувачем.
У зв'язку з фактичним використанням Орендарем Об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору (п. 3.3.).
Пунктом 4.1. Договору було передбачено, що термін дії Договору оренди обчислюється з 12 травня 2009 року по 12 травня 2014 року, тобто Договір оренди укладений на 5 років.
Відповідно до п. 9.1. Договору повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання.
Сторони повинні приступити до передачі Об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п. 9.2.).
У пункті 9.3. Договору сторони погодили, що об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням Баланстоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. Договору.
Відповідач звернувся до Позивача з проханням продовжити договір оренди об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 3, загальною площею 75,5 кв.м. відповідно до технічного паспорту від 16.03.2001р. на новий термін, а саме 2 роки 364 днів, що підтверджується листом від 14.04.2014р. (вхід. № 2-6147/АП від 15.04.2016р.).
26.05.2014р. позивачем направлено на адресу Відповідача лист №2302-вих-1565 з повідомленням про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди 12.05.2014р. та з проханням повернути балансоутримувачу орендоване приміщення по акту приймання-передачі протягом 15 днів. Доказом відправлення вищевказаного листа є копії фіскального чеку № 3000041296 від 27.05.2014р. та реєстр відправлення рекомендованих листів № 1 від 27.05.2014р.
Позивач повідомив відповідача, що звернення розглянуто та 14.05.2014р. інформовано комісію з підготовки пропозиції для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова, 13.05.2014р. працівниками управління комунальної власності проведено обстеження зазначених нежитлових приміщень та виявлено невідповідність об'єкта оренди відповідно до наданої технічної документації від 16.03.2001р. Крім того, позивач повідомив, що відповідачу необхідно виготовити нову інвентаризаційну справу на орендовані приміщення та після чого буде підготовлено наказ про продовження договору оренди.
В подальшому, 07.11.2014р. виготовлено новий технічний паспорт на нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 3, інвентарний номер 922.
22.12.2014р. позивачем на адресу відповідача направлено лист № 2302-3672 на заяву відповідача від 14.04.2014р. про продовження договору оренди, в якому повідомлено, що дане питання розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова, управлянням комунальної власності підготовлено проект ухвали про надання в оренду приміщень за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 3, який буде запропонований для розгляду на сесії Львівської міської ради.
Відповідно до Ухвали Львівської міської ради № 4354 від 26.02.2015р. відповідачу надано в оренду нежитлові приміщення 1-го поверху під індексами 3-1, 3-2, 3-5, 3-6 площею 61,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 3, терміном на 2 роки 364 днів.
Позивач, направивши листа №2302-1260 від 23.04.2015р., повідомив відповідача про повернення об'єкту оренди шляхом підписання акту приймання-передачі до моменту укладення нового договору оренди.
У відповідності до умов договору (п.9.4.) частина нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 3, під індексами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4. 3-5, 3-6 загальною площею 66,5 кв.м. була передана Орендарем та прийнята Орендодавцем, на підтвердження чого сторонами було підписано відповідний акт приймання-передачі приміщення від 30.04.2015р.
30.04.2015р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-9563-15. Відповідно до умов договору № Ф-9563-15 від 30.04.2015р. (п.1.1.) Орендодавець - передав, а Орендар - прийняв у строкове платне користування нерухоме майно з індексами приміщень 3-1, 3-2, 3-5, 3-6, загальною площею 61,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, буд. 3, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.04.2015р.
Внаслідок того, що відповідач порушив строки повернення об'єкта оренди та підписання актів приймання - передачі об'єкту оренди, позивач просить стягнути з відповідача неустойку, на підставі ст.785 ЦК України, яка за розрахунком позивача складає 111 552, 10 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором найму (оренди).
Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст.785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлюється такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.
Згідно з ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Нормою ст. 764 Цивільного кодексу України зазначено, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/735/2012 від 29.05.2012р. "Про деякі питання практики застосування статей 785 та 785 Цивільного кодексу України" визначено, неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним. Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів ст.549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).
Судом встановлено, що відповідачем було направлено лист від 14.04.2014р. з пропозицією про продовження договору оренди від 20.05.2009р., тобто Відповідач, який належно виконує обов'язки за договором оренди та має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий термін, висловив своє бажання продовжити відносини найму за місяць до закінчення терміну дії договору.
Позивачем направлено лист на адресу відповідача від 26.05.2014р. № 2302-вих-1565 про припинення договору у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди 12.05.2014р. Дійсно, позивач повідомив відповідача про припинення договору у строк передбачений ч. 4 ст. 284 ГК України.
Проте, в подальшому у відповідь на заяву відповідача про продовження договору оренди, позивач направив лист № 2302-1704 від 13.06.2014р., в якому повідомив про необхідність виготовлення нової інвентаризаційної справи на орендовані приміщення, після чого управлінням буде підготовлено наказ про продовження договору оренди.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що строк дії договору закінчився 12.05.2014р., а отже Відповідач був зобов'язаний на підставі п. 9.5. Договору повернути Позивачу Об'єкт оренди протягом п'ятнадцяти днів з моменту закінчення терміну дії Договору згідно акту здачі-приймання, тобто не пізніше 27.05.2014р.
Як вбачається із матеріалів справи, акт приймання-передачі підписаний сторонами 30.04.2015р.
Після направлення відповіді від 13.06.2014р. на заяву відповідача про продовження договору оренди, в якій позивач повідомив про свій намір на продовження договору, Позивач протягом всього періоду ні разу не звернувся до відповідача з вимогою повернути орендоване майно.
Пунктом 9.5. Договору сторони погодили, що об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.
Відповідно до ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Враховуючи вищевказані положення Договору та норму Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що договір оренди від 20.05.2009р. припинив дію з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання, а саме 30.04.2015р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, відповідач здійснював оплату орендних платежів за час фактичного користування об'єктом оренди, що підтверджується довідками долучених до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, та надані Відповідачем копії рахунків виставлені Позивачем за користування об'єктом договору оренди від 20.05.2009р., а саме рахунки № № СФ-0007163 від 31.05.2014р., СФ-0007164 від 31.05.2014р., СФ-0013062 від 31.08.2014р., СФ-0015064 від 30.09.2014р., СФ-0017039 від 31.10.2014р.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем кожного місяця сплачувалася орендна плата, а позивачем було прийнято такі платежі. Після сплати зазначених грошових коштів, позивачем не було пред'явлено вимогу відповідачу щодо припинення договору оренди, що також підтверджує факт погодження позивача щодо продовження строку дії Договору.
Судом досліджено надані позивачем довідки № 2302-вих-1786 від 10.08.2015р. та № 4-2302-1029 від 27.07.2016р., з яких вбачається зарахування орендної плати в часткову сплату неустойки. Проте такі суми фактично були прийняті позивачем в якості оплати за оренду об'єкта та не були повернуті відповідачу.
Отже, між сторонами існували відносини до підписання акту приймання-передачі від 30.04.2015р., оскільки за повідомленням позивача готувалася нова інвентаризаційна справа, позивачем розглядалось питання про продовження договору оренди та укладення нового договору оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: лист від 14.04.2014р. (вхід. № 2-6147/АП від 15.04.2016р.), лист № 2302-1704 від 13.06.2016р., лист № 2302-3672 від 22.12.2014р., ухвала Львівської міської ради № 4354 від. 26.02.2015р., лист № 2302-1260 від 23.04.2015р., акт приймання-передачі від 30.04.2015р., договір оренди № Ф-9563-15 від 30.04.2015р.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в період з 12.05.2014р. по 30.04.2015р. користувався орендованим приміщенням на законних підставах.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі № 910/27692/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі № 910/27692/15 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/27692/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Б.О. Ткаченко
С.О. Алданова