26.10.2016 року Справа № 904/4570/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Чимбар С.Г.,
секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.,
представники сторін в судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 року у справі №904/4570/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", м.Київ
до відповідача: Васильківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Васильківка, Дніпропетровська область
про стягнення 212 934 грн. 83 коп.,
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (надалі - ТОВ "Компанія "Нотапс") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Васильківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області через Управління Державної казначейської служби України у Васильківському районі Дніпропетровській області на свою користь 20 190 грн. 06 коп. 3% річних та 192 744 грн. 77 коп. інфляційних втрат в рахунок відшкодування підтвердженої шкоди та понесених втрат (збитків), завданих позивачу невиконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 року у справі №26/95-09.
Позивач вважає, що несвоєчасне виконання Васильківським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зобов'язань за законом та невиконання рішення суду слугують підставою звернення ТОВ "Компанія "Нотапс" до суду для захисту свого порушеного права на вільне володіння своїм майном (в тому числі власними грошовими коштами) та примусового стягнення нарахованих сум за порушення грошового зобов'язання в порядку ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 року у справі №904/4570/16 (суддя Рудь І.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вказує, що:
- місцевим господарським судом не надано належної оцінки доказам, що підтверджують можливість виконання Васильківським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009 року у справі №26/95-09 в період його перебування на примусовому виконанні;
- Господарським судом Дніпропетровської області порушено приписи ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, повторно надано оцінку доказам та обставинам, поставлено під сумнів законність та обґрунтованість ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2015 року та від 14.04.2016 року у справі №26/95-09, що є неприпустимим;
- оскаржуване рішення надіслано позивачу з порушенням строку, встановленого ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт на виклик суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 208), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутності.
Васильківський районний Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надіслав на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, яким просить у задоволенні її вимог відмовити; звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано неможливістю його повноважного представника з'явитись на виклик суду 26.10.2016 року, що задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, в його обґрунтування не надано відповідних доказів, по-друге, учасник судового процесу не обмежений колом представництва при розгляді справи. До того ж, у клопотанні не зазначено про необхідність надання додаткових доказів або пояснень по суті спору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 року у справі №26/95-09 з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1В.) на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" стягнуто 149 723 грн. 38 коп. основного боргу, 78 567 грн. 71 коп. індексації, 2 375 грн. 06 коп. процентів за понадстрокове користування товарним кредитом, 87 660 грн. 89 коп. пені за порушення терміну оплати, 91 957 грн. 01 коп. штрафу, 4 102 грн. 78 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11.06.2009 року на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 року у справі №26-95-09, яке набрало законної сили 11.06.2009 року, видано наказ.
Постановою органу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.03.2014 року відкрито виконавче провадження №42546072 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009 року у справі №26/95-09 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коопорація "Агросинтез" 414 504 грн. 88 коп.; накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року у справі №26/95-09 здійснено заміну сторони (стягувача у виконавчому провадженні №42546072) Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
Оскільки на виконанні у Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало зведене виконавче провадження №40815140 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, державним виконавцем, у відповідності до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", 26.03.2014 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №42546072 до зведеного виконавчого провадження №40815140.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2015 року та 14.04.2016 у справі №26/95-09 визнано бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області під час виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009 року у справі №26/95-09 незаконною та противоправною.
За твердженням позивача, внаслідок незаконної бездіяльності Васильківського районного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо невжиття заходів для своєчасного та повного виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009 року у справі №26/95-09 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Компанія "Нотапс" 414 504 грн. 88 коп. йому завдано збитків в сумі 212 934 грн. 83 коп., які складаються з 20 190 грн. 06 коп. 3% річних, нарахованих за період: 21.09.2014 року по 06.05.2016 року та 192 744 грн. 77 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період: жовтень 2014 року - березень 2016 року, які позивач і просить стягнути з відповідача, що є причиною виникнення спору.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Так, відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
За приписами ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
На відміну від загальної норми ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми ст. 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є:
- факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб;
- наявність шкоди;
- причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Згідно з частинами першою та другою ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги приписи ст. 610, ч.1 ст. 612, ст. 611 Цивільного кодексу України України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, Господарський суд Дніпропетровської області у справі №26/95-09 дійшов висновку про порушення саме ФОП ОСОБА_1 грошових зобов'язань за договорами поставки на умовах товарного кредиту №ТК 01/03/08-Х від 04.03.2008 року та №ТК 01/04/08-Х від 01.04.2008 року та наявність підстав для застосування правових наслідків, встановлених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Отже, правомірність нарахування інфляційних збитків та 3% річних ТОВ «Компанія «Нотапс» в загальному розмірі 212 934 грн. 83 коп. позивачем не доведено, оскільки основна заборгованість за вищезазначеними договорами стягнута саме з ФОП ОСОБА_1 на користь його контрагента внаслідок порушення грошових зобов'язань за договорами, а орган державної виконавчої служби не є відповідальною особою за своєчасне виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язання у передбачений договорами строк, та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2015 року та 14.04.2016 року у справі №26/95-09, на які посилається апелянт, не є підставою для їх нарахування.
Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 06.09.2016 року у справі №910/1326/16.
Визнання судом незаконною та противоправною бездіяльність органу державної виконавчої служби матиме інші наслідки, які предметом спору у даній справі не є.
Стосовно несвоєчасного надіслання на адресу позивача оскаржуваного рішення, на що посилається апелянт, слід зазначити, що з матеріалів справи такого порушення не вбачається, оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 року у справі 904/4570/16 підписано 16.08.2016 року та надіслано на адреси сторін 19.08.2016 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 85, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у даній справі позивачу відновлено строк на подання апеляційної скарги, тобто право позивача на апеляційне оскарження рішення суду у разі несвоєчасного його отримання не є порушеним.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 року у справі №904/4570/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя С.Г. Антонік
Суддя Л.О. Чимбар