12.2
Іменем України
26 жовтня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1142/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №812/1142/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа - Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - Відповідач), третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області (далі - Третя особа) про стягнення грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 10.08.1998. Згідно наказу ГУ МВС України у Луганській області №399 о/с від 06.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справі у запас ЗС України. З 22.07.2014 по 30.09.2014 та в період з 01.10.2014 по 06.11.2015 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Згідно чого йому нараховувалась щомісячна винагорода за участь в АТО, але за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року йому не виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Просив стягнути на свою користь з ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць за період жовтень - грудень 2014 року у розмірі 9584,41 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, розгляд справи просив здійснювати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, надав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 01.10.2014. Однак, оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, тому у Відповідача відсутні законні підстави щодо виплати винагороди за участь в АТО за спірний період.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, ро час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 10.08.1998.
Згідно наказу ГУМВС у Луганській області №399 о/с від 06.11.2015 (а.с.8) позивача звільнено у запас Збройних сил, що підтверджено витягом з наказу №399 о/с від 06.11.2015 (а.с.6).
Відповідно до довідок ГУМВС України у Луганській області від 19.01.2015 № ВДЗ/1362/А та від 12.08.2015 № ВДЗ/8759/А (а.с.4-5) Позивач в період з 22.07.2014 по 30.09.2014, з 01.10.2014 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, але за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року йому не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Згідно ч.1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Відповідно до ст.1 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція (далі - АТО) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Вказана постанова регулює розмір та порядок перерозподілу видатків державного бюджету для виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Відповідно до п. 2 вказаної постанови (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Відповідно до п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачу за період з 01.10.2014 по 30.12.2014 не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.
З викладеної норми п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 та довідки Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області №17258 від 07.09.2016 (а.с.10) вбачається, що Позивачеві не нараховано та не виплачено винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, у розрахунку на місяць за період з 01.10.2014 по 30.12.2014.
Позивач у період з 01.10.2014 по 31.12.2014 перебував у відпустці з 15.09.2014 по 14.10.2014, з 15.12.2014 по 24.12.2014, на лікарняному не перебував, що підтверджується довідкою Сєвєродонецького МВ ГУМВСУ у Луганській області №54/17177 від 10.08.2016 (а.с.9).
З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції, Позивачу не нарахували та не виплатили наступні суми: за жовтень 2014 року -2205,43 грн (4021,68 грн : 31 х 17), за листопад 2014 року - 4190,16 грн, за грудень 2014 року - 3188,82 грн (4707,30 грн : 31 х 21), загальна сума складає 9584,41 грн.
В своїх заперечення відповідач зазначає, що був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою.
Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.
Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України".
Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
Згідно до вимог ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, встановлених п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", входить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що однією із заявлених Позивачем вимог є саме стягнення з Відповідача за період жовтень - грудень 2014 року винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, то суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення на користь Позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме: за жовтень 2014 року - 2205,43 грн.
Питання щодо розподілу судових витрат за приписами ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа - Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції - задовольнити.
Стягнути з Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 08670711, адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2) за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у сумі 9584,41 грн (дев'ять тисяч шістсот чотири гривні 75 коп.), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць, а саме: за жовтень 2014 року - 2205,43 грн (дві тисячі двісті п'ять гривень 43 коп.), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.В. Борзаниця