про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1458/16
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородського міського сектору Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області, Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на бездіяльність адміністративних органів ,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського міського сектору Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області, Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області яким просить суд:
- Зобов'язати відповідача 1 Ужгородський міський сектор Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти від позивача необхідні для виготовлення паспорту громадянина України документи, виготовити позивачу паспорт громадянина України та в недільний термін після винесення судом постанови надати позивачеві особисто;
- Стягнути з відповідача 1 Ужгородського міського сектору Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області на користь позивача моральну шкоду в сумі 50000 грн.;
- Зобов'язати відповідача 2 Ужгородське об'єднане управління пенсійного фонду України в Закарпатській області скасувати розпорядження про заборону виплачувати позивачеві пенсійних грошових коштів ;
- Стягнути з відповідача 2 Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача моральну шкоду в сумі 50000 грн.;
- Стягнути з відповідача 1 Ужгородського міського сектору Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області та відповідача 2 Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.
Відповідно до статті 107 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначається: перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Однак позивачем не зазначені документи які нип приєднувалися до позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Частиною 3 статті 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 КАС України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
В порушення вищевказаних вимог, до матеріалів адміністративного позову додані нечитабельні копії документів, які взагалі не засвідчені.
Відповідно до вимог статті 106 частини 3 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається із поданої заяви та доданих до неї документів, позивачем не виконано вимоги статті 106 частини 3 КАС України та не додано документ про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 6 частини 3 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В той же час, у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв'язку із важким матеріальним становищем.
В обґрунтування свого клопотання заявник зазначає, що він з червня 2016 року по вині відповідача 1 Ужгородського міського сектору Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області та відповідача 2 Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області не отримує пенсійні грошові кошти та на підставі ст. 88 КАС України просить звільнити його від сплати судового збору.
Розглянувши дане клопотання, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Дане клопотання не підтверджене жодними належними та допустимими доказами, які б давали змогу суду встановити дані обставини, та підтвердити важкий матеріальний стан заявника і неможливість ним сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви, відтак суд не знайшов підстав для звільнення заявника від сплати судового збору.
Оскільки на момент вирішення даного клопотання неможливо встановити та з'ясувати важке матеріальне становище заявника станом на момент подачі ним даної позовної заяви, що не дає суду змоги встановити підстави для звільнення його від сплати судового збору, як це передбачено статтею 88 КАС України.
За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави, передбачені статтею 88 КАС України для звільнення заявника від сплати судового збору за подання нею даної заяви, а тому в задоволенні клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору слід відмовити.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року складає 1378 грн. 00 коп..
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів - 22030101; призначення платежу - " 101"; _____"код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті"; "Судовий збір, за позовом ____(зазначається ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру та позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст..106 КАС України та належним чином завіренні копії документів, що приєднуються до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів.
Враховуючи несплату позивачем судового збору за подання клопотання про забезпечення позову на момент звернення до суду, то згідно до ст. 108 КАСУ, вказана заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення цих недоліків, з урахуванням приписів ст. 9 ч. 7 КАСУ.
Відповідно до статті 108 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 106, 108, 160, 165 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського міського сектору Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області, Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на бездіяльність адміністративних органів - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк до 11 листопада 2016 року для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя М.М. Луцович