07 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/671/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.
за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
Позивач - Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому, прохальною частиною позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, відтак, у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направляв, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце проведення судових засідань, відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Станом на 17.05.2016 за Відповідачем рахується заборгованість до бюджету у розмірі 11635,94 грн. по платежу НОМЕР_2 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Вказана вище заборгованість виникла у відповідача у зв'язку із наступним.
Так, Відповідачем до податкового органу самостійно було подано:
- податкову декларацію від 30.04.2014 №1400022320 про майновий стан і доходи з задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 11635,94 грн. Проте, самостійно задекларована сума податку залишається непогашеною в повному обсязі.
Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до норм чинного законодавства України Відповідачу було виставлено податкову вимогу №398-25 від 13.03.2015, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак даний лист був повернутий у відповідності до довідки Ф.20 «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату узгодженої суми заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
13 липня 2016 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 72,00 грн. сплаченого за подання зазначеного вище позову.
У відповідності з ч. 1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Пунктом ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Суд встановив, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1450,00 грн., що підтверджується квитанцією №408 від 19 травня 2016 року та а також відомостями з КП «ДСС» про зарахування сплачених коштів на рахунок УК у м. Ужгороді.
Суд вважає, що клопотання позивача про повернення судового збору слід задовольнити, та повернути позивачу надміру сплачений судовий збір за подання позову в сумі 72,00 грн.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відповідного бюджету податковий борг у розмірі 11635,94 грн. (одинадцять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень дев'яносто чотири копійки) по платежу НОМЕР_2 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Заяву Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області про повернення сплаченого судового збору - задовольнити.
Повернути Державній податковій інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області надміру сплачений судовий збір у розмірі 72,00 грн. згідно платіжного доручення № 408 від 19.05.2016 року на: р/р 35213060089793 в УДКСУ в Ужгородському районі, МФО 820172, код ЄДРПОУ 39595916, Ужгородська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області по справі № 807/671/16 за позовом ДПІ у м. Ужгороді до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяМ.М. Луцович